|
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 17.06.2011 > Тема "Резонанс"
#21 за 17.06.2011
ПРОСТО ЛЬВ╤В ЛЮБИТЬ ВОЛЮ
Згадуючи та анал╕зуючи под╕╖ 9 травня, приходиш до висновку, що колись це вже було, що ланцюжок под╕й ма╓ десь у минулому аналог╕чну посл╕довн╕сть, ╕ треба усв╕домити, що ж таке сталося, аби те минуле не повторилося. Багато дн╕в посп╕ль р╕зн╕ видання рясн╕ють ╕нформац╕╓ю, анал╕зом ╕ псевдоанал╕зом под╕й, що в╕дбулися у Львов╕ 9 травня. Я льв╕в’янка, на час под╕й була у Львов╕ й можу запевнити, що б╕льш╕сть ╕нформац╕йних сюжет╕в у ЗМ╤ стов╕дсотково не в╕дпов╕дають тому, що в╕дбулося насправд╕.
На проведення акц╕й 9 травня зголосилися 14 пол╕тичних парт╕й та громадських орган╕зац╕й, у тому числ╕ так╕ неонацистськ╕ орган╕зац╕╖ як «Русский мир» та «Родина» (у Львов╕ ╖хн╕ осередки оф╕ц╕йно в╕дсутн╕, тому ╖х при╖зд однозначно передбачав спец╕ально спланован╕ провокац╕╖). Судовим р╕шенням було заборонено будь-як╕ акц╕╖, кр╕м оф╕ц╕йно затверджених льв╕вською м╕ською та обласною владами. Громада Львова активно готувалася до святкування Дня м╕ста — 755-╖ р╕чниц╕ заснування Львова та до Дня матер╕. На святкування прибули понад 30 000 турист╕в, проте впродовж 7-8 травня не спостер╕галося жодних прояв╕в агрес╕╖, нетолерантност╕ чи ворожого ставлення до представник╕в ╕нших кра╖н, рег╕он╕в.
9 травня представники влади в межах дозволених заход╕в ╕дуть покладати кв╕ти до мемор╕алу, вшановувати ветеран╕в, нагороджувати ╖х — щоправда, цього в сюжетах ТБ не побачиш. А за деякий час п╕сля зак╕нчення оф╕ц╕йних ╕ (!) дозволених заход╕в на пагорб Слави в супровод╕ «Беркута» — як виявилося, не льв╕вського — у звичайних маршрутках п╕д’╖хали представники промосковських орган╕зац╕й. Це збурило льв╕вську громаду. Тим б╕льше, що зам╕сть того, щоб перешкодити чужинцям пройти до мемор╕алу ╕ розгортати червоний окупац╕йний прапор, п╕д яким гинули тисяч╕ галичан, м╕л╕ц╕я захищала представник╕в при╖жджих орган╕зац╕й та била перес╕чних льв╕в’ян. Чи це законно? Чи це демократично? Якщо наших б’╓ наша ж м╕л╕ц╕я, то в чи╖й держав╕ ми живемо?
Кр╕м того, станом на 9 травня Президент не п╕дписав р╕шення Верховно╖ Ради щодо святкування Дня Перемоги п╕д червоними прапорами. Тож чому нас намагалися змусити це робити, порушуючи Конституц╕ю Укра╖ни, де ч╕тко написано, що лише синьо-жовтий стяг ╓ оф╕ц╕йним прапором Укра╖ни?
Льв╕в’янам закидають, що вони незаконно з╕бралися на пагорб╕ Слави. Але, по-перше, свободу масових з╕брань громадян н╕хто не в╕дм╕няв, ╕ якби не було провокац╕╖, вони постояли б ╕ роз╕йшлися б соб╕. А по-друге, саме там ч╕тко, як на лакмусовому пап╕рц╕, в╕дбився стан справ в укра╖нськ╕й пол╕тиц╕: державницьких сил майже не залишилося. Це звучить страшно, але, кр╕м ВО «Свобода», н╕хто не наважився в╕дкрито стати на захист прав укра╖нц╕в, на захист р╕шення суду, на захист в╕д окупац╕йного прапора ╕ неонацистських московських орган╕зац╕й. Я багато в чому не погоджуюся з позиц╕╓ю ц╕╓╖ пол╕тично╖ сили, але т╕льки вони спромоглися в╕дверто заявити про свою позиц╕ю. А де були вс╕ ╕нш╕ патр╕оти? А вже тепер до суд╕в ╕ сл╕дчих чомусь викликають не тих, хто порушив закон, а тих, хто захищав р╕шення Льв╕вського апеляц╕йного суду. Чи це законно?
НЕ НАША В╤ТЧИЗНЯНА В╤ЙНА
Ми не святкували Дня Перемоги у Велик╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕, бо це була не наша в╕йна. Перемога радянських в╕йськ для зах╕дноукра╖нських земель означала продовження криваво╖ д╕яльност╕ НКВС. Окупац╕йн╕ та во╓нн╕ д╕╖ час╕в Друго╖ св╕тово╖ для Зах╕дно╖ Укра╖ни почалися не 22 червня 1941 року ╕ нав╕ть не 1 вересня 1939-го, а ще 1938 року — з анекс╕╖ Н╕меччиною Чехословаччини, до яко╖ на правах автоном╕╖ входила Карпатська Укра╖на (сучасне Закарпаття). П╕сля проголошення нею незалежност╕ розпочалася угорська окупац╕я (угорц╕ виступали на боц╕ Г╕тлера).
П╕сля оф╕ц╕йного початку Друго╖ св╕тово╖ в╕йни на Зах╕дн╕й Укра╖н╕ радо чекали приходу радянських в╕йськ ╕ спочатку в╕тали ╖х хл╕бом-с╕ллю, позаяк вважали, що то прийшли «сво╖». Проте разом з╕ звичайними солдатами прийшли органи НКВС ╕ розпочали свою звичну д╕яльн╕сть: репрес╕╖, ув’язнення, допити й депортац╕╖. Пер╕од «перших сов╕т╕в» у Львов╕ (1939—1941 рр.) позначився масовими повстаннями проти тако╖ радянсько╖ влади ╕, як насл╕док, ще б╕льшими репрес╕ями. Т╕льки протягом 23-28 червня 1941 року у Львов╕ було знищено близько 4000 ос╕б, з них у в’язниц╕ №1 (на Лонцького) — 1681 особу. ╤ все це д╕ялося п╕д червоним радянським прапором! Чи льв╕в’яни його можуть визнати переможним? Святковим? Радше його можна назвати кривавим...
╤ 9 травня, й оп╕сля я приймала багатьох гостей з╕ сх╕дних рег╕он╕в Укра╖ни. Вони розпитували, що ж то у нас було. А я тод╕ запитувала в них: ось ви соб╕ мирно жили, чесно працювали, виховували д╕тей, ╕ одного дня раптом до вашо╖ хати вриваються солдати, вбивають половину родини, грабують, ѓвалтують, когось кидають у в’язницю, а ╕ншим дають годину-дв╕ на збори й депортують нев╕домо-куди без засоб╕в ╕снування... Що б ви робили? Р╕зн╕ люди, р╕зного в╕ку, з р╕зних рег╕он╕в в╕дпов╕ли однаково — взяли б зброю ╕ боронили свою родину. Наш╕ також стали до оборони сво╖х с╕мей — так з’явилася УПА, ветерани яко╖ дос╕ не визнан╕ героями Укра╖ни. Тож в╕йна одного тотал╕тарного режиму проти другого була не нашою в╕йною, хоч у т╕й м’ясорубц╕ загинуло багато укра╖нських хлопц╕в. Чого вартий Брод╕вський котел, де по обидв╕ сторони один проти одного виставили саме укра╖нц╕в?
А х╕ба п╕сля завершення в╕йни стало краще? Тих, хто побував за кордоном, здеб╕льшого було репресовано, як зрадник╕в народу, ╕нвал╕ди нав╕ть першо╖ групи були змушен╕ важко працювати, аби отримувати м╕зерн╕ коп╕йки в╕д держави, за яку вони в╕ддавали життя. А сьогодн╕ х╕ба ветерани комусь реально потр╕бн╕ — щодня, а не тод╕, коли пол╕тикам треба поп╕аритися на ТБ?
ОДНОБОКА ПРАВДА
Вони вимагають, щоб ми шанували червоний прапор, але не вважають за потр╕бне визнати наш чорно-червоний та синьо-жовтий.
Вони вимагають визнання сво╖х геро╖в, але заперечують наше право на наших укра╖нських геро╖в.
Вони возвеличують радянську владу, за яко╖ весь Союз був одним великим ГУЛАГом, але засуджують укра╖нц╕в, як╕ воювали за незалежну Укра╖ну проти трьох окупац╕йних влад.
Вони створили культ Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, натом╕сть принижують борц╕в за волю Укра╖ни.
З’являються все нов╕ й нов╕ ветерани, частина з яких народилася далеко оп╕сля в╕йни, а ветерани УПА ╕ дос╕ залишаються невизнаними в держав╕, за яку вони боролися.
╤дентиф╕кувати себе з чужим народом за посередництвом георг╕╖всько╖ стр╕чки почесно, а патр╕отичн╕ настро╖ й дос╕ викликають негативне сприйняття.
Але в кого?
╤ тут варто в╕дпов╕дати чесно: у тих, кому Укра╖нська держава не потр╕бна, у тих, хто зац╕кавлений у наших ресурсах, хто активно розробля╓ ╕ впроваджу╓ план в╕докремлення Укра╖ни в╕д ╓вропейсько╖ сп╕льноти, тих, хто й винищував укра╖нц╕в у часи Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, тих, чи╖ нащадки зараз численним загалом сидять при влад╕ й нищать укра╖нський народ вс╕ма в╕домими способами, нехай без концтабор╕в, але за допомогою пенс╕йних, податкових, соц╕альних та ╕нших реформ...
НЕ НАША МОВА
Символ╕чним ╓ ще один момент святкувань — мовний. Хто перем╕г у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕? Рос╕я, Франц╕я, Англ╕я ╕ довгий перел╕к держав. Варто було б святкування проводити хоча б к╕лькома ╕ноземними мовами, щоб пошанувати вс╕х переможц╕в. Натом╕сть б╕льш╕сть заход╕в — рос╕йською. Так само, як ╕ рос╕йськ╕ символи, рос╕йськ╕ п╕сн╕, рос╕йськ╕ в╕йська ╕, як насл╕док, заява рос╕йського оч╕льника, що в╕йну вони виграли б ╕ без укра╖нц╕в. Бо укра╖нцям, на ╖хню думку, взагал╕ не варто ╕снувати, на що й спрямований м╕ф Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни.
НАСТУП 22 ЧЕРВНЯ
╤ знову лунають гучн╕ заяви в╕д комун╕ст╕в Укра╖ни (на мою думку, це словосполучення звучить парадоксально, бо слова «комун╕ст» та «Укра╖на» не можуть стояти поруч, так довго, активно ╕ криваво комун╕сти боролися проти нашо╖ держави) ╕ представник╕в деяких рос╕йських та пророс╕йських орган╕зац╕й щодо при╖зду до Львова 22 червня, аби в╕дзначати день початку Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни. Це наводить на певн╕ роздуми:
В╕дзначати день початку в╕йни можуть лише хвор╕ на голову, бо в╕йна — це м╕льйони смертей солдат╕в ╕ мирних громадян.
В╕йна в контекст╕ вс╕╓╖ Укра╖ни розпочалася не 22 червня.
При╖зд цих пол╕тичних сил до Львова ма╓ на мет╕ лише провокац╕╖ — передус╕м формування «потр╕бно╖» мед╕а-картинки, що ╖╖ будуть активно показувати на весь св╕т рос╕йськ╕ мед╕а, чим дискредитуватимуть Укра╖ну, Льв╕в ╕ нац╕онально-патр╕отичн╕ сили.
Якщо вони нав’язують нам свою правду, то було б правильно прийняти ╕ нашу правду: День геро╖в, 120 рок╕в в╕д дня народження ╢вгена Коновальця, 70 рок╕в в╕д проголошення Акта в╕дновлення Укра╖нсько╖ державност╕... Але, на думку чужинц╕в, правда ╓ т╕льки та, що пов’язана з Рос╕╓ю ╕ СРСР, а правди суто укра╖нсько╖ не бува╓...
Проте Льв╕в готу╓ться дати в╕дс╕ч ╕ цього разу.
ДВ╤Ч╤ В ОДНУ Р╤ЧКУ...
Чомусь вида╓ться, що народна приказка: «дв╕ч╕ в одну р╕чку не вв╕йдеш» — ма╓ тенденц╕ю до спростування саме в наш╕й держав╕. Ми знову поверта╓мося в «сов╕тськ╕» часи з до оскомини знайомими парадами ╕ бравурними гаслами, червоними прапорами та маршами несправжн╕х ветеран╕в (бо справжн╕ на марш╕ та б╕йки сил не мають), з м╕л╕ц╕╓ю, яка викону╓ нев╕домо чи╖ накази, з╕ св╕домим творенням нов╕тн╕х м╕ф╕в. Ми знову бо╖мося, ми знову чека╓мо, знову звучать гасла «т╕льки не було б в╕йни...» А в╕йна ╕де проти укра╖нського народу та укра╖нських ц╕нностей. Якщо ╖х сьогодн╕ не захистити, то скоро гряне в╕йна за нашу землю ╕ за право називатися укра╖нцями.
У в╕дгомон╕ под╕й 9 травня спостер╕га╓ться тенденц╕я до посилено╖ дискредитац╕╖ Львова як форпосту укра╖нського громадського життя. Льв╕в винен у тому, що не прийма╓ червоного прапора, не прийма╓ георг╕╖всько╖ стр╕чки, не в╕та╓ за╖жджих неонацист╕в, представники яких у сус╕дн╕й Рос╕╖ вбивають понад 100 людей на р╕к... Просто Льв╕в любить волю. Бо над Львовом майорить прапор незалежно╖ Укра╖ни, горить золотий тризуб, ╕ ми здатн╕ захищати сво╖ ╕нтереси у сво╖й держав╕.
Соф╕я ФЕДИНА,
кандидат пол╕тичних наук, Льв╕в.
http://www.day.kiev.ua
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 17.06.2011 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=9058
|
РЕАБ╤Л╤ТАЦ╤Я В╤ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ╤В ╤ ВЕТЕРАН╤В
ЯК РОС╤Я СТИРА╢ УКРА╥НСЬКУ ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
ПОКРОВА БЕЗ М╤Ф╤В: ЩО МИ ЗНА╢МО ПРО ЦЕ СВЯТО
МАР╤УПОЛЬЦ╤ В╤ДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ Р╤ДНОГО М╤СТА В СТОЛИЦ╤
В╤ЙНА В ЯДЕРН╤Й ЗОН╤
