"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2003 > Тема "Резонанс"
#20 за 16.05.2003
"ТІЛЬКИ БЕЗ ДЕКЛАРАЦІЙ!"
Сергій СУРМАЧ
ПРОДОВЖЕННЯ РОЗМОВИ ПРО ПАТРІОТИЧНІСТЬ ПРЕСИ Люба «Світличко»! Із задоволенням відгукуюся на твоє запрошення взяти участь у дискусії стосовно того, чи потрібна нам патріотична преса. Років з десять тому мене, дрібнокаліберного українського поета, попрохав мій давній приятель поет Юрій Бедрик із Києва надати свої вірші до друку в галицькому часописі «Перевал». «Тільки не надсилай гучних декларацій, там люди свідомі, нікого будити не треба». В тому випадку я погодився зі столичним колегою, проте не можу згодитися з відкиданням патріотичних публікацій засадничо. Глибоко переконаний, що нині (та й завжди!) Україні потрібна патріотична преса, навіть у національно високосвідомій Галичині. Більш того, вважаю, що питання ставити слід якраз інакше: чи потрібна сьогодні непатріотична преса? Адже видання з розмитим національним єством розмивають свідомість і душі своїх читачів. Україні потрібне не просто населення, а велика і міцна нація. Тоді й збудуємо не якусь космополітично-бананову державу, а велику Україну. До речі, в яких виданнях зустрічаємо подібне словосполучення? В жодному! Ото ж бо й воно... А щодо політично інфантильних студентів-«журналістів» Криму, то цілком очевидно, що в наших вузах готується покоління таких собі борзописців з твердим кредо: «Чого зволите?». Завтра ці представники другої найдревнішої професії сядуть за редакційні столи. Що вийде з-під пера цих інтерписак - не важко здогадатися. З повагою - Сергій СУРМАЧ, власкор по Криму австралійського часопису «Прозріння».
* * * Дорогенька «Світличко»! Пишу до тебе листа, бо комп’ютер маю, «Світличку» в Інтернеті читаю та про усе, що в Криму діється, добре знаю. Я щиро вдячний за газету. Можна багато дечого довідатися, а головне, що підносите українську національну справу, розповідаєте про голодомор. Не всі газети мають сміливість про це писати, а це сором для них. Часом записую статті і даю тим, хто не має комп’ютера, нехай люди читають, нехай знають, що така газета існує, і то в Криму. Щиренько здоровлю і бажаю, щоб ваші мрії сповнялись кожного дня! Михайло ЯКУБОВСЬКИЙ. м. Нью-Йорк. * * * Щотижня читаю «Кримську світлицю» і щотижня збираюся написати листа, бо чи та, чи інша проблема зачіпає, бентежить, спонукає до роздумів. Багато тем, які порушуються в газеті, актуальні, і добре, що хтось говорить про них. Особливо збентежили мене роздуми про патріотичність преси, про ставлення до цього питання молоді. Цю тему треба продовжувати. Ваш регіон особливий, складний. Не можна прийняти і запровадити закон про патріотизм. Спочатку треба створити таку державу, яка буде достойна поваги, шани, любові, бо важко бути патріотом тієї країни, яка забирає у тебе право на освіту, на працю, на реалізацію власних можливостей. Маємо закон про мову, який не виконується. Спитаємо: чому? А тому, що у нас не виконуються закони взагалі. І не може бути так, щоб один закон виконувався, а решта - ні. Не треба панікувати, здіймати галас, але й мовчати не треба. Треба невпинно, послідовно, наполегливо вивчати мову, запроваджувати її у навчальних закладах, державних установах і т. д. Вивчимо і будемо любити, бо не можна любити те, чого не знаєш. Істинний патріот поважає не тільки власні почуття і власну мову, а й інші нації, бо даремно сподіватися від тих, хто відверто заявляє: ти мене поважай, а я тебе - не буду, - розуміння проблем. Шовінізм, на жаль, буває не тільки російським чи німецьким - він буває і українським. І коли з високої трибуни українець заявляє: «Ми будемо панувати над всім світом», - добра не жди. Патріотизм - це, насамперед, любов. Любов до землі, на якій народжуємося, до людей, які оточують, до самого себе. Це духовне поняття. Та «немає істинної релігії - є істинний Бог», - сказав В. Шевчук. Так от: патріотизм - це Бог, націоналізм - це релігія. «Кримська світлиця», безперечно, виконує складну місію достойно. Уболіваю за її долю, сподіваюсь на те, що нове покоління буде читати і верстати сторінки цієї газети. А боротися треба до останнього - шанс завжди є. Раїса ПЛОТНИКОВА, письменниця. м. Лубни Полтавської області.
"Кримська Свiтлиця" > #20 за 16.05.2003 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=881
|