Версiя для друку Обговорити в форумi

 Саме слово „Світлиця” відтворює все те світле, неповторне, що виходить, а точніше, рветься на свободу, - це людські почуття, переживання душі, сповідь сердець тощо.
 Газета особисто для мене була і є тією веселкою радості над морем людських доль моїх земляків – кримчан-українців, які, зі своєю небайдужістю і широким світоглядом, прикрашали сторінки нашої газети. Називаю її ще рікою правди і незабутнього спілкування з людьми, наділеними величезним потенціалом, що прагнуть пізнати глибше життя і поділитися своїми міркуваннями щодо його покращення.
 Вчилася і вчуся правди у мого вчителя Тараса Шевченка, земляка-генія, завжди, в усі часи історії актуального і неповторного щодо своєї поетичної спадщини. В одному з моїх віршів є такі слова, які я написала на моїй батьківщині в м. Сміла, де стоїть, відтворений в мармурі, наш Кобзар:
 Величний, сповнений думок,
 На п’єдесталі, як пророк,
 Як лицар слова повсякчас
 Стоїть наш геній, наш Тарас.
 Тож моїй „Світлиці” я бажаю від щирого серця відродження і становлення на п’єдестал активного творчого життя.

 Тетяна ШКІЛЬНЮК.
 с. Родникове, Сімферопольський район.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 24.12.2010 > Тема "Бути чи не бути?"