Версiя для друку Обговорити в форумi

Квітне талантами земля українська. Навіть тепер, на похмурому тлі політичного безладу і матеріальної скрути. Відсутність гармонії в суспільстві породжує озлоблення і зневіру. Та є інша гармонія. Це - народне мистецтво. Воно прекрасне і вічне. Допоки світить на небі Сонце.
Кожен народ творить своє мистецтво. Воно багатолике і неповторне. Україна здавна славилася своїми майстрами. Не позичати талантів нам і зараз. У всіх куточках нашої вітчизни народні умільці вишивають узори, ліплять із глини, вирізьблюють із дерева, розписують, тчуть, в'яжуть, плетуть, викликаючи подив і захоплення творіннями своїх рук.
Уже дванадцять років у Криму розвивають свою творчу майстерність народні митці, які створили Кримський республіканський осередок Національної Спілки майстрів народного мистецтва України. Вони різні за віком і за фахом, але єдині за своїм нестримним потягом до художньої творчості.
Кримська земля напрочуд мальовнича і дивовижна. Красуня, перед якою падають на коліна... Вона возвеличена пером поета і пензлем живописця. Тож не дивно, що саме тут і зародився творчий колектив народних майстрів. Очолює його талановитий заслужений художник Криму Іван Григорович Галичин. Заворожений красою древньої Тавриди, він малює і малює її пейзажі - блакитне море, покриті смарагдовими лісами гори. Родом із Полтавщини, Іван Григорович раз у раз звертається у своїй творчості до постатей Лесі Українки, Тараса Шевченка та створених ними літературних образів.
Є в нас і свій корифей - заслужений народний майстер України Микола Вакуленко (на фото - ліворуч), художні вироби якого відомі далеко за межами нашої країни. У творчому доробку майстра численні керамічні фігурки козаків, дідусів і бабусь та всіляких тварин. Його герої щедро наділені національним гумором. Безжурні чубаті козаки з добрими очима і загубленою в густих вусах хитрою посмішкою... А який же козак без люльки і доброї чарки! Та й попрацювати інколи не гріх. Не менш симпатичні і тварини. Ось корова, по-жіночому приваблива, кудись собі чимчикує з глечиком молока... А товстелезний кіт несе величезну рибину - чи то сам упіймав здобич, чи вкрав у довірливого господаря - не нам судити. Усі ці герої живуть собі не тужать у художній майстерні пана Миколи і нема їм ніякого діла до того, що діється довкола. Глянеш на ці кумедні фігурки і сам повеселішаєш. Ось він, секрет майстра, - пройняти душу, заставити посміхнутися, хочеш ти цього чи не хочеш.
Микола Вакуленко не ховає свій талант у кишеню. Він охоче ділиться творчим досвідом із молодими. Два рази на тиждень майстер безкоштовно займається ліпленням із глини з дітьми різного віку, плекає юні таланти. Є учні зі школи М. Вакуленка, які тісно пов'язали своє подальше життя з керамікою. Серед них Борис Космач (на фото - праворуч), який сягнув належного рівня у своїй творчості. На перший погляд здається, що він наслідує свого вчителя, але це не зовсім так. За тематикою - це ті самі образи, що й у М. Вакуленка, але в їх виконанні неважко помітити власний творчий почерк автора. Чільне місце в кераміці Бориса Космача посідають герої з українського фольклору -козаки-веселуни, що полюбляють оповідати цікаві бувальщини, курити люльку і пити горілку, аж поки не почнуть ввижатися на дні чарки вреднющі чортенята. Як у Гоголя.
А от у Валентини Матієнко глиняний "народ" у чарку не заглядає (тут проявилося жіноче ставлення до життєвої філософії). Це статечні і хазяйновиті жінки і козаки з ложками, бочками, макітрами, глечиками. Зразу ж видно, "люд" серйозний і працьовитий.
Валентина Матієнко закінчила факультет кераміки Львівського інституту прикладного мистецтва. Пластику із глини любить над усе. І виходять з-під її вправних рук свищики, дзвіночки і оригінальні декоративні вази у вигляді пеньків, біля підніжжя яких причаївся зайчик, лісовичок чи мавка або притулилися грибочки, сунички, проліски, ящірка чи білочка. Фантазія у майстрині невичерпна. Не надивуєшся її роботами.
Свою неповторну стежину в царині мистецтва ліплення знайшли молоді умільці В. Проворов і Д. Горєв. Кераміка визначила їх подальший творчий шлях.
У нашому осередку є й чимало різьбярів.  Це Василь Тимків, Дмитро Радиш, Євдокія Козьменчук, Володимир Кравчук. Декоративні ложки, миски, тарелі, вази, люльки, писанки, шкатулки чи просто статуетки, виготовлені з дерева, є справжніми витворами мистецтва. Декотрі вироби оздоблені таємничим розписом з прадавніх язичницьких чи християнських джерел. В них стишено звучить відгомін нашої історії. А є й сучасні фантазії з елементами флористики. Їх полюбляє талановитий різьбяр Володимир Кравчук. Творчі роботи названих майстрів є окрасою кожної виставки. Вони засвідчують високу майстерність і багату творчу уяву авторів.
Плідно працюють вишивальниці - народна майстриня Віра Роїк зі своїм колективом. Розмаїттям барв розцвітають узори на полотні. І нема їм краю, як немає краю злетові людської фантазії, що по вінця наповнює глибоку криницю народної творчості. І нехай черпають із тої криниці чисту джерельну воду нові покоління. На щастя, на долю...
Богдана ШЕВЧУК,
член Кримського республіканського  осередку Національної Спілки майстрів народного мистецтва України.
м. Ялта

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 01.05.2003 > Тема "Душі криниця"