"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
#51 за 18.12.2009
ДЕНЬ ЗНИЩЕННЯ
В КРИМУ В╤ДЗНАЧИЛИ Р╤ЧНИЦЮ МАСОВИХ РОЗСТР╤Л╤В КРИМЧАК╤В ТА ╢ВРЕ╥В 11 грудня в Криму оф╕ц╕йно в╕дзначено День вшанування пам’ят╕ кримчак╕в та ╓вре╖в – жертв нацизму. Цього дня 1941 року на 10 к╕лометр╕ шосе С╕мферополь-Феодос╕я нацисти розстр╕ляли до 20 тисяч с╕мферопольц╕в. Б╕льш╕сть ╕з них були етн╕чними кримчаками та ╓вреями. Розстр╕ли тривали ╕ в ╕нших м╕стах Криму. У п’ятницю к╕лька сотень представник╕в ╓врейсько╖ ╕ кримчацько╖ громад, урядовц╕, депутати, журнал╕сти з╕бралися на околиц╕ С╕мферополя на «пол╕ смерт╕», як його назвали с╕мферопольц╕ ще в сороков╕ роки минулого стол╕ття. Там, б╕ля дороги на Феодос╕ю 11 грудня 1941 року всю добу тривали розстр╕ли. Протягом наступних к╕лькох двох дн╕в нацисти розстр╕лювали чи тру╖ли газом кримчак╕в та ╓вре╖в ╕ в ╕нших кримських м╕стах – у Ялт╕, Джанко╖, Керч╕, Севастопол╕ та Карасубазар╕ (нин╕шньому Б╕лог╕рську). Молитва сьогодн╕ звучала двома мовами – кримськотатарською, якою розмовляють кримчаки, та на ╕врит╕, виступи – рос╕йською та укра╖нською. Учасники жалобного м╕тингу говорили про те, що под╕бна трагед╕я не повинна повторитися. ╤ багато з них вже цього дня запалять св╕чки веселого ╕удейського свята Ханука. А це св╕дчення того, що нацисти сво╓╖ мети не досягли – життя продовжу╓ться. Геннад╕й Генд╕н, голова одного з ╓врейських товариств, зазначив, що кожне життя – це величезна ц╕нн╕сть, коли гине людина, для не╖ гине весь св╕т. У Криму п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни загинуло понад 200 тисяч мирних кримчан – це дв╕ст╕ тисяч св╕т╕в. Разом з тим, в один день нацисти убили понад 8 тисяч кримчак╕в – представник╕в невеликого кримського народу тюркського походження, який спов╕дував рел╕г╕ю, близьку до ╕уда╖зму. Окупанти не дуже розбиралися у тонкощах рел╕г╕╓знавства, тож кримчаки розд╕лили траг╕чну долю ╓вре╖в. Але через невелику чисельн╕сть кримчак╕в, ╖м як етносу в╕дродитися фактично не вдалось. Експерти називають р╕зн╕ цифри: 10 тисяч загиблих п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, чи 20 тисяч, але реально загинув майже увесь народ. Нащадок тих небагатьох, хто врятувався, Олександр Цирульников ╕з роду Ломброзо-Хандо розпов╕в: «У 1941 роц╕ в грудн╕ м╕сяц╕, день ран╕ше, день п╕зн╕ше в усьому Криму кримчак╕в розстр╕ляли. До в╕йни кримчак╕в у Криму було понад 10 тисяч ос╕б. 80-85 в╕дсотк╕в розстр╕ляли, залишилося не б╕льше п╕втори тисяч╕ кримчак╕в». За його даними, зараз у Криму живе лише к╕лька сотень кримчак╕в, за одне покол╕ння народ припинить сво╓ ╕снування. Частина його одноплеменц╕в ви╖хала до ╤зра╖лю, вважаючи себе ╕удеями, частина — асим╕лювалася, пор╕днившись ╕з близькими за культурою кримськими татарами. Олександр Цирульников каже, що тут нацисти таки домоглися свого, знищивши ц╕лий народ ╕з його самобутньою культурою ╕ великим духовним св╕том.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1901759.html
На фото: Пам’ятний знак на «пол╕ смерт╕».
***
ДЕНЬ ПАМ’ЯТ╤ ╤ СКОРБОТИ
Кожного року я ви╖жджаю на 10-й к╕лометр Феодос╕йського шосе, щоб пом’янути сво╖х родич╕в. 11 грудня 1941 року н╕мц╕ розстр╕ляли мою ваг╕тну т╕тку, двох мо╖х дядьк╕в, прапрабабусю та багатьох ╕нших член╕в родини. Ус╕ вони були кримчанами. На той час моя бабуся була дуже мала, ╕ вони з мамою евакуювались до Керч╕, а ╖╖ батько служив, ╕ його вбили за к╕лька дн╕в до к╕нця Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Зараз мо╓╖ бабус╕ нема╓, але я знаю, що вона хот╕ла б, аби я кожного року 11 грудня при╖жджала на р╕в ╕ клала кв╕ти до могил на знак в╕чно╖ пам’ят╕. Я знаю, ця трагед╕я трапилась у кожн╕й ╓врейськ╕й чи кримчацьк╕й с╕м’╖. Це – в наших серцях. ╤ наш обов’язок – н╕коли не забувати про те, що сталося, розпов╕сти це сво╖м д╕тям. Тому що т╕ люди жив╕, поки ми ╖х пам’ята╓мо.
Анастас╕я ЧЕРЕПОВА, учениця 11-го класу. м. С╕мферополь.
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2009 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=8248
|