Версiя для друку Обговорити в форумi

Минає сімнадцятий рік від дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції, який увійшов в історію сумною і трагічною датою, пов'язаною з розвитком науково-технічного прогресу у ХХ столітті. Такої техногенної екологічної катастрофи людство ще не знало. Епіцентром ядерної аварії стала наша багатостраждальна українська земля. Таку думку висловив під час парламентських слухань, присвячених 17-й річниці Чорнобильської катастрофи, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин.
За його словами, ліквідація наслідків катастрофи змусила державні органи залучати значні зусилля та кошти, проте коло пов'язаних з нею невідкладних проблем залишається і зараз надзвичайно широким. А це вимагає постійного аналізу пріоритетності як головних напрямків діяльності, так і конкретних завдань у межах кожного з них, співставлення досягнутого з нагальними проблемами.
Незважаючи на економічну скруту, держава не забуває про свій обов`язок перед людьми, які зазнали згубної дії радіації, зазначив Голова Верховної Ради. Протягом останніх років Україна самостійно фінансує витрати на подолання наслідків аварії. Питома вага витрат на ці цілі становить від 5 до 7 відсотків загальних видатків Державного бюджету України. Витрати на ліквідацію наслідків аварії за 1991-2002 роки становили близько 6,5 мільярда доларів США.
Володимир Литвин також зазначив, що радіаційна обстановка в Україні стабілізувалася і надійно контролюється моніторинговими системами Міністерства з надзвичайних ситуацій, Мінекоресурсів, Міністерства агрополітики та радіологічними підрозділами різних установ та організацій.

Народний депутат, лідер депутатської групи  "Демократичні ініціативи" Степан Гавриш вважає, що Україна має скористатися тими зобов'язаннями щодо   неї, які були дані державами великої  "сімки" у зв'язку із закриттям Чорнобильської атомної електростанції.
Про це він заявив в інтерв'ю журналістам під час парламентських слухань на тему  "17-а річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання".
На думку Степана Гавриша, "для того, щоб ці гроші отримати, потрібно використати весь дипломатичний арсенал, адже політика - це мистецтво торгів і компромісів".  "Якщо ми не зможемо знайти причину для такого торгу, то це  означатиме, що ми не захищаємо свої власні національні інтереси", - зазначив депутат.

"Ми робили все можливе..."
Кілька тижнів тому старший прапорщик пожежно-рятувальної служби СГПЧ-13 Сергій Фомкін врятував на пожежі людину. І героєм себе не вважає. "Це ж наша робота", - каже. І в Чорнобилі, куди у 1987 році поїхав разом із чотирма колегами-пожежниками добровольцем, теж була робота, яку не вважає героїчною, але якби тисячі таких, як він, ліквідаторів, не відгукнулися  на заклик і не підставили своє плече під всенародну біду, чи не мали б ми сьогодні ще страхітливіші наслідки ядерної катастрофи?
"Ми робили все можливе, щоб радіоактивною зоною не стала взагалі вся Україна", - згадує Сергій. Він півроку працював у Прип'яті водієм: звозив у могильники "брудну" радіоактивну техніку, майно (на фото з архіву С. Фомкіна - ціла колона отих автомобілів, що "світяться"). Довелося навіть якусь кіногрупу возити по всій зоні - вони знімали документальний фільм про Чорнобиль. Шкода тільки, що й досі не побачив Сергій того фільму - мабуть,  ті жахи вирішили зовсім не показувати людям...
Він бачив весь той чорнобильський "фільм жахів" вживу - рудий ліс довкола реактора (тепер там - чисте, засипане піском поле), білизну, що й досі сохне на балконах, мертві будинки, до яких вже ніколи не повернуться їхні господарі. У Сергія є кілька "чорнобильських" фотоплівок, "поїджених" випромінюванням - на пам'ять. А ще медаль учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. І "поїджене" радіацією здоров'я...
Якби повернутися в минуле і знати, як відіб'ється оте "ліквідаторство" на здоров'ї, яке буде в державі ставлення до "чорнобильців" - чи пішов би знову Сергій добровольцем? "Не знаю, - сказав Сергій, - ми, старше покоління, може, й пішли б. А от нинішнє..."
Шестикласник Павлик, син Сергія, круглий відмінник, його портрет - на шкільній Дошці пошани (батько - відмінник пожежної охорони - на Дошці пошани Управління пожежно-рятувальної служби). Спитати б у Павлика, чи поступив би він так, як батько?
Та найкраще було б, аби ні нам, ні нашим дітям та внукам ніколи не доводилося стояти перед таким вибором, що його поставив перед нами Чорнобиль...
Віктор РУДЕНСЬКИЙ.

Розсекречено чорнобильський архів КДБ

Служба безпеки України розмістила на своєму інтернет-сайті документи з архіву КДБ УРСР, що стосуються аварії на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 року. Ці документи раніше були опубліковані в журналі "З архівів вучк-Гпу-нквд-кгб", що видавався тиражем у тисячу екземплярів і відразу ставав раритетом.
Серед розсекречених документів є, зокрема, спеціальні повідомлення УКГБ по Києву і Київській області про систематичні порушення, допущені під час будівництва станції.
В архіві згадується також аварія, що сталася на ЧАЕС 9 вересня 1982 року. Тоді, як випливає з документів, територія станції піддалася незначному радіаційному забрудненню.
Крім того, на сайті розміщені повідомлення УКГБ від 1984 року про виявлені недоліки на третьому і четвертому енергоблоках ЧАЕС, а також про факти постачань югославськими підприємствами неякісного устаткування на ЧАЕС.

УКРАЇНСЬКІ ЧОРНОБИЛЬЦІ ПРОВЕЛИ НА ХРЕЩАТИКУ ДЕМОНСТРАЦІЮ ПРОТЕСТУ

Вимоги чорнобильців не знайшли відображення ні в законодавчих актах країни, ні в рішеннях її уряду. Про це заявив 19 квітня, відкриваючи Всеукраїнську демонстрацію солідарності учасників і потерпілих в аварії на ЧАЕС, президент Всеукраїнської громадської організації  "Союз Чорнобиль України" і голова Соціально-екологічної партії  "Союз. Чорнобиль. Україна" Юрій Андрєєв.
Акцію протесту чорнобильці провели напередодні 17-ї річниці від дня Чорнобильської катастрофи. Вони пройшли головною вулицею української столиці - Хрещатиком, провели мітинг на майдані Незалежності.
Промовці відзначали, що близько 3,5 мільйона українських громадян, у тому числі щонайменше 1,2 млн. дітей, постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. У той же час з року в рік скорочується державне фінансування програм, спрямованих на оздоровлення і медичне обслуговування чорнобильців. Борги ж держави по соціальному забезпеченню потерпілих зросли до 700 млн. гривень.
"На жаль, у проекті постанови про парламентські слухання напередодні 17-ї річниці Чорнобильської катастрофи не були враховані основні пропозиції ВГО "Союз Чорнобиль України" про підвищення пенсій, погашення боргів чорнобильцям і їх медичне забезпечення", - заявив Юрій Андрєєв. Свої вимоги чорнобильці відобразили в резолюції, відзначивши інертність влади різних категорій у вирішенні проблем Чорнобилю. Маніфестанти, зокрема,   відзначили недоліки урядової програми, поза увагою якої залишились соціальні потреби чорнобильців та інших соціально незахищених верств населення.
У чорнобильській акції протесту взяли участь, згідно з попередніми даними, від 5 до 10 тисяч осіб з усіх регіонів України.
(УКРІНФОРМ).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2003 > Тема "З потоку життя"