Версiя для друку Обговорити в форумi

Микола Журавель закінчив художнє училище у Сімферополі, а вищу освіту здобув у Київському художньому інституті. Картини М. Журавля зберігаються в Музеї Тараса Шевченка в Києві, Сумському художньому музеї, Українському інституті в Нью-Йорку, приватній колекції колишнього Президента США Джорджа Буша і Третьяковській галереї в Москві.
Під час перебування у Франції у митця виникла ідея художнього проекту «Пасіка». Микола Журавель розповідає: «Мене вразила гуманістична, по своїй суті, концепція вулика — де бджоли не знищуються заради меду. Її ще у 1825 році розробив українець П. І. Прокопович. Вона й досі використовується у сучасному бджолярстві. У творчому контексті метафора дбайливого збереження бджолиної родини-пасіки трансформувалась і розширилася до образу гармонійного буття людського соціуму. Це надихнуло мене розпочати художній проект «Пасіка».
Батько художника був пасічником. Микола Журавель знає основи бджолярства. Він створив виставку «Пасіка». На ній експонуються скульптури гігантських дерев’яних вуликів химерної форми, графічні роботи, вітражі, фото, відео, картини, витримані в «медових» — охристих, жовтих і білих тонах, манекен пасічника.
У 2003 році М. Журавель виставляв ескізи й моделі проекту в Центрі сучасного мистецтва «Совіарт» у Києві. А 2005 року в київській галереї «Арт-Блюз» була представлена виставка Миколи Журавля «Пасіка». Два тижні в галереї, у вулику під склом жили бджоли. Художник підгодовував їх сиропом. Відвідувачі виставки могли спостерігати, як бджоли створюють інтер’єр в архітектурі вулика. Надалі Микола Журавель живих бджіл не використовував, жалів їх.
Згодом виставка М. Журавля «Пасіка» експонувалась у США, Швейцарії, а 2008 року — знову в столиці України. У 2009 році, в день медового Спаса, коли за православним звичаєм освячується мед нового збору, виставка М. Журавля «Пасіка» відкрилася в київській галереї «Лавра».
На відео демонструються різні стадії проекту. Одна з них називається «Агресивне бджільництво» — пасічник спалює вулики. Спалення вуликів чергується з кадрами війн, терактів, жорстоких сутичок, забруднення природи та інших лих, спричинених людиною. Художник вбачає у пасіці гармонійне суспільство, яке може слугувати взірцем для людства. Тож людська агресивність — таке ж злочинне безглуздя, як і спалення пасічником вуликів.
У 2010 році Микола Журавель повезе свою «Пасіку» в китайське місто Шанхай. У 2011 році цей проект подаватиметься на конкурс для участі в 54-у Венеційському бієнале.

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ.
м. Ірпінь. (Фото з сайту http://rukotvory.com.ua)

На фото: Микола Журавель біля однієї з робіт своєї «Пасіки».

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2009 > Тема "Душі криниця"