- Стевія - одна з тих рідкісних культур, що здатна прославити наш півострів. Тільки на реалізації трав'яних чаїв, де одним з компонентів є стевія, Крим щорічно може додатково одержувати понад 50 мільйонів гривень доходів, - розповідає старший науковий співробітник київського НДІ цукрового буряка Олена Лук'янова. - А якщо налагодити випуск печива, пряників, булочок, зубних паст, джемів, компотів, прохолодних напоїв, цукерок та інших продуктів зі стевією - прибутки можуть зрости в декілька разів. Адже стевія має дивну властивість - завдяки наявності дитерпенових глюкозидів вона солодша від цукру в 30 разів. А такі глюкозиди, як стевіазид, - у 300 разів, ребаудіозид - у 400. Крім того, вона багата вітамінами С, В1, В2, бета-каротином, мінералами, ефірними оліями, флавонідами і танінами. Її з успіхом використовують у харчуванні хворих на цукровий діабет. Наприклад, парагвайці застосовують стевію в народній медицині для відновлення сил після нервового чи фізичного виснаження, для поліпшення травлення, функції печінки, підшлункової залози, регуляції глюкози в крові. Її по праву називають "підсолоджувачем майбутнього". Тому стевію почали активно культивувати в Японії, Китаї, Бразилії, США, Німеччині, Англії й інших країнах. Відверто кажучи, у нас про стевію знають хіба що фахівці. Широкому загалу кримчан, у тому числі й жителям сіл, вона мало відома. Перші досліди з вирощування стевії розпочалися в 1986 році в Кримській дослідній станції тютюнництва в Бахчисарайському районі. Проводилися вони в режимі особливої таємничості і були відомі тільки вузькому колу фахівців. Схоже, керівництво країни зрозуміло, що ця культура може стати стратегічною. На станції тютюнництва під стевію було відведено лише 12 соток. Отриманий врожай вселяв великі надії. Ми зрозуміли, що вирощування стевії в Криму - справа дуже вигідна. І вона може стати одним з перспективних напрямків сільськогосподарського виробництва півострова, особливо з урахуванням того, що він є потужною курортно-рекреаційною зоною, куди прибувають на відпочинок мільйони людей. А якщо мати на увазі, що стевія не потребує хімічних обробок, а продукція її екологічно чиста, то попит може бути досить високий. Саме землі та клімат Бахчисарайського району дуже сприятливі для розведення стевії. Ця багаторічна трав'яниста рослина із сімейства астрових вимоглива до природних умов. Однак пробивна сила деяких керівників господарств, - а в той час це було сильніше наукової доцільності, - внесла істотні корективи в історію вирощування стевії. За вказівкою згори її саджанці відправили зимувати в ехпериментальнне господарство "Мир" Красногвардійського району, де кліматичні умови більш суворі. Зрозуміло, що далеко не всі рослини вдалося зберегти. І хто знає, як би склалася доля стевії в Криму далі, але нею зацікавився керівник сусіднього господарства - агрофірми "Нива" Я. Саєнко із села Мар'янівка. Однак потрібні були кошти для ведення селекційних програм. На жаль, їх катастрофічно не вистачало. І це негативно позначилося на врожайності цієї культури. - Якщо раніш агрофірма "Нива" на площі 10 гектарів одержувала по півтори тонни сухого листа стевії з гектара, а на дослідній плантації в Табачному - 2 тонни, то нині ці показники впали, - говорить Олена Лук'янова. - В минулому році на станції тютюнництва ми одержали тільки по 800 кілограмів листа з гектара. Причина - відбувається природне виродження культури. І якщо ми не перейдемо на більш перспективні біотипи, то можемо її втратити. А це значить, що Крим так і не одержить унікальну можливість стати великим виробником і постачальником стевії. Можна, звичайно, відмахнутися від стевії, як у свій час від рапсу, коріандру, котовника, фіалки, лофанта ганусового й інших ефіроолійних культур. Немає їх - і ніяких проблем. Але можна не сумніватися, що вони все одно надійдуть до Криму - їх завезуть з-за кордону. І продадуть кримчанам втричі дорожче, з іронічною посмішкою, мовляв, не хочете самі вирощувати, купуйте наше... Насамкінець - наша довідка. У ряді країн вживання стевії стало звичною справою. Цю медову траву вживають без обмежень, орієнтуючись тільки на потребу організму в солодких продуктах, тому що один кілограм сухого листа при повній відсутності калорій замінює 30 кілограмів цукру. Її використовують у вигляді подрібненого трав'яного порошку, настоянки, чаю, нерідко з додаванням інших трав'яних сумішей. Порошок стевії можна додавати в усі блюда, де традиційно застосовують цукор - у каші, супи, напої, молоко, кефір, йогурти, кондитерські вироби - і все за смаком. Для приготування настою беруть 1 чайну ложку порошку, заливають 250 мілілітрами окропу, тримають у водяній бані 15 хвилин, охолоджують, проціджують. Для приготування чаю беруть одну третину ложки порошку, заливають 200 мілілітрами окропу, настоюють 5 - 10 хвилин. Якщо комусь заважає запах сіна, що дає хлорофіл, у чай кидають скибочку лимону. Швидко і, головне, - корисно.Спробуйте - і проблем зі здоров'ям стане менше. А до відповідальних працівників, дивись, і прийде розуміння, що стевія - саме та культура, що варта набагато більшої уваги.
