Версiя для друку Обговорити в форумi

У Верховній Раді АРК

CПОЧАТКУ ВРЯТУЄМО ЕНЕРГЕТИКУ... 

Пленарному засіданню Верховної Ради АРК, призначеному на 18 вересня, передував нечисленний пікет (давненько не було!) "Русского блока" з гучними гаслами: "Правительство Куницина - в отставку!", "Нет - Ющенко!", "Долой бандеровщину!". Для підбадьорювання місцевих парламентарів на вулиці роздавали черговий випуск відомої своїми антиукраїнськими настроями газети "Русский Крым" з окремою вкладкою-проханням негайно розглянути питання про надання державного статусу російській мові на території автономії та підтримати ініціативу про визнання її другою державною в Україні: "Пришло время сделать решающий шаг на пути к признанию объективной реальности!". А щоб депутати не вагались, їх ще й застерегли: "...В конце концов, кримчане не поймут своих народных избранников...". 

Напевно для того, щоб виборці їх попри все розуміли, депутати цього дня працювали як єдиний організм. Одноголосно затвердили текст заяви, в якій висловили занепокоєння політичним загостренням в Україні, підтримали останні політичні ініціативи Президента України та закликали парламентську опозицію до конструктивної співпрці з державними органами влади. І запевнили "о наличии у депутатов Верховной Рады АРК политической воли для сохранения на полуострове гражданского мира и межнационального согласия в интересах кримчан и всего народа Украины". 

Розглянули й найболючішу тему про забезпечення стабільного електропостачання півострова. Нинішній стан енергетичної галузі депутат і директор Сімферопольської міськелектромережі "Крименерго" Адольф Іоффе охарактеризував як поріг катастрофи. І це не якась "страшилка", зазначив він, а сувора реальність. Адже якщо 20 років тому потужність кримських електростанцій складала 360 тисяч кіловат, то станом на 3 вересня цього року вона стала... нульовою. Щоправда, завдяки терміновому пуску одного електрогенератора на Сімферопольській ТЕЦ вдалось утримати енергетичну безпеку Криму. Хоча перспектива залишилась безрадісною: лінії електропередач з материка в Крим перебувають в аварійному стані, основне обладнання енергетики автономії потребує негайної реконструкції. І це становище не виправить навіть стовідсоткова оплата спожитої електрики. До речі, найбільшими боржниками названі Верховний суд АРК, республіканський військкомат, Служ- ба безпеки, тюрма, "Кримтролейбус", "водоканал", лікарні, інтернати і навіть Верховна Рада АРК. Якщо відключити всіх боржників, підкреслив Іоффе, то і депутати не зможуть працювати в залі засідань. І ніби на підтвердження його слів у залі виключилась половина світильників. Загальну картину в енергетиці доповнив віце-прем'єр кримського уряду Геннадій Бабенко: 15 відсотків електроенергії втрачається через крадіжки. У зимово-осінній період посилиться контроль за викрадачами, хоча доведеться відключати не тільки боржників. Для наведення порядку в енергетичній галузі вирішено провести енергоаудіт і на його основі сформувати комплексний план енергетичної безпеки Крима. 

Цього ж дня депутати внесли деякі корективи до цьогорічного бюджету автономії, затвердили програму земельної реформи на 2001 - 2005 роки, ухвалили рішення про проведення 9 жовтня депутатських слухань стосовно проекту Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради АРК" та формування бюджету республіки на 2003 рік, а також вирішили низку організаційних питань. А питання, пов'язані із захистом російської мови, розглядатимуть на наступному пленарному засіданні.

Тетяна УСПЕНСЬКА.  

ЗА РОСІЙСЬКУ МОВУ І БЮДЖЕТ!

Напередодні вересневої сесії Верховної Ради АРК ініціативна група в складі депутатів місцевого парламенту Андрія Сенченка, Сергія Веліжанського (громадський комітет "Прозора влада"), Олександра Черноморова (партія     "Руський блок"), Єфима Фікса (КРО СДПУ(о)) та кандидата в депутати ВР Тетяни Красикової провела в Кримському інформаційному центрі IREX ProMedia прес-конференцію. Вони заявили журналістам, що мають намір внести на розгляд пленарного засідання ВР Криму питання про надання російській мові статусу державної і про проведення парламентських слухань стосовно формування бюджету автономії на 2003 рік. 

Державний статус російської мови, на думку учасників прес-конференції, - це відповідь на однобоку політику України в розв'язанні мовних проблем. Кримчани повинні підтримати ініціативу Харківської і Дніпропетровської облрад, а також ряду органів місцевого самоврядування східних регіонів країни про проведення Всеукраїнського референдуму для надання російській мові статусу другої державної мови, а в автономії урівноважити статус кримськотатарської мови з російською та українською. А. Сенченко вважає "методи насадження української мови неприйнятними", а в Криму, на його думку, є унікальна можливість для підготовки і проведення референдуму з мовних питань. Якщо цього не станеться, зауважила Т. Красикова, ми будемо мати привід для нестабільності. Є. Фікс сказав, що не можна допустити, щоб діти були позбавлені можливості читати казки Чуковського і Пушкіна на рідній мові, хоча він й глибоко поважає українську. На думку Г. Романової, в нашій багатонаціональній державі "найбільш зручнішою" є російська мова, адже вона - мова міжнаціонального спілкування, а якщо "ми відмовимось від російської мови, то вивчатимуть її факультативно або на курсах за гроші". Крим не має права залишитися на узбіччі у вирішенні мовних проблем, хоча в цьому йому протидіють певні політичні сили, - так вважає О. Черноморов. На запитання кореспондента "КС", чи всі учасники прес-конференції володіють державною мовою, майже всі відповіли, що добре її розуміють, але їм складно писати і розмовляти українською. Тільки одна Г. Романова добре нею володіє.

Андрій Сенченко при обговоренні бюджетних питань заперечив поширеним чуткам про ймовірну "кримську осінню революцію". Якщо і надалі Крим втрачатиме свої автономні повноваження, то незабаром стане рядовою областю. Місцева влада, вважає він, працює на "одобрямс" з Києвом, діє з "подвійною мораллю" і у неї немає контакту з народом. Через те знижується бюджетна забезпеченість АРК, а "бюджет-2002 валиться" і втрачає свою мобілізаційну функцію. Запропоновані парламентські слухання, на думку учасників прес-конференції, зроблять процес формування бюджету республіки прозорим і зрозумілим для кримчан. "Врешті-решт, важливий результат, а не боротьба ідей", - наголосив А. Сенченко.

Інф. "КС".

НА ДИПЛОМАТИЧНИХ ПЕРЕХРЕСТЯХ 

У Верховній Раді АРК відбулася зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом ФРН в Україні паном Дитмаром Штюдельманном, який прибув до Криму на відкриття  "круглого столу" (за підтримкою німецького посольства) на тему: "Діалог культур: проблеми інтеграції в кримському співтоваристві". Перший заступник голови Верховної Ради Василь Кисельов ознайомив високого гостя з новим розкладом політичних сил в автономії, що стався після березневої 2002 року виборчої кампанії. Він підкреслив: нині в Криму налагодилась стабільність, а в депутатський корпус здебільшого обрано фахівців, - а також висловив думку, що нині склалась сприятлива ситуація для поглиблення взаємовідносин між Україною і Німеччиною та між Кримом і регіонами ФРН.

Пан посол в свою чергу назвав Крим дуже цікавим регіоном, в якому є великий потенціал для подальшого розвитку міждержавних стосунків у галузях промисловості, сільського господарства, туризму. Проте німецьких інвесторів все ще стримують недосконалість і суперечливість українського законодавства, високий рівень бюрократизації і корумпованості в країні. З подоланням цих перешкод поступово збільшиться й приплив німецького капіталу в Україну і, зокрема, Крим.

Пан Д. Штюдельманн схвально відгукнувся про колосальний позитивний досвід кримського поліетнічного суспільства, який розглядатиметься на "круглому столі". Проблеми, пов'язані з мирним співіснуванням, розвитком різних культур і народів в автономії, мають велике міжнародне значення особливо після терактів у США, що сталися минулого року.  

Під час зустрічі обговорені найбільш перспективні напрямки розвитку туризму в Криму, особливо "зеленого" і індивідуального, а також питання, пов'язані з інтеграцією німців в кримське і українське суспільство.

*  *  *

З Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Хорватії паном Маріо Миколичем зустрівся заступник голови Верховної Ради АРК Ільмі Умеров. Сторони обмінялись інформацією про сучасні політичні та економічні проблеми в Україні та Хорватії і дійшли висновку, що вони мають однаковий характер. І тому особлива зацікавленість двох держав полягає в налагодженні нових і відродженні минулих взаємовідносин в різних галузях, особливо в торгівлі, туризмі, суднобудуванні. Підтримана пропозиція про налагодження побратимських зв'язків між кримськими та хорватськими містами.

Пан Маріо Миколич підкреслив, що наші країни об'єднують спільні комуністичне минуле і демократичне майбутнє. Нинішні політики двох держав повинні подолати великі випробування, викликані часом, і підняти рівень життя своїх громадян відповідно до європейських стандартів.

ДЕ ЗНАЙТИ КОШТИ ЗНЕДОЛЕНИМ? 

Напередодні сесії ВР АРК відбулося засідання постійної комісії з соціальних питань та охорони здоров'я під головуванням Миколи Колісниченка, в якому взяли участь ряд кримських урядовців. Розглядалися проблеми соціальних виплат та відновлення пільг населенню.

З цього приводу виступив міністр праці та соціального захисту АРК Олексій Нестеренко, який запевнив присутніх у тому, що соціальні виплати надаються населенню з відставанням лише в один місяць й до кінця року дефіциту коштів не передбачається.

На обговорення була винесена актуальна на сьогодні проблема раціонального розподілу коштів на оплату соціальних програм шляхом створення нової системи оформлення субсидій. За новими правилами з 1 січня 2003 року претенденти на будь-які пільги чи компенсації будуть писати єдину заяву, яка ретельно перевірятиметься, аби визначити, хто і на яку допомогу претендує.

Виплати за соціальними програмами, як заявив міністр фінансів АРК Олександр Гресс, залежатимуть від "розвантаження" в наступному році республіканського бюджету бюджетами міських рівнів, тому і підтримав пропозицію про мінімізацію й контроль в системі соціальних виплат. Для цього необхідно ретельно вивчити, як відбувається наповнюваність міських бюджетів Криму, і виявити серед них ті, з яких є можливість надавати соціальну допомогу мешканцям своїх регіонів. Проте, на жаль, на сьогодні подібні виплати передбачені лише в п'яти міських радах Криму. 

В разі необхідності громадянам надаватиметься адресна допомога, для чого й були створені спеціальні комісії та комітети соціальної допомоги при органах місцевого самоврядування. Комісія вирішила винести питання про соціальні виплати на жовтневу сесію або на засідання президії ВР АРК.

На засіданні комісії виступив також міністр охорони здоров'я АРК Андрій Підаєв із загальною характеристикою ситуації в своїй галузі. А Леонід Лук'янов, головний лікар госпіталю інвалідів Великої Вітчизняної війни, подякував за фінансову підтримку очолюваного ним закладу, хоча, за його словами, Закон України "Про статус ветеранів Великої Вітчизняної війни" і досі не працює. Й додав, що запровадження адресної допомоги заперечує цьому закону, не покращить ситуацію в цілому і все одно не вирішить фінансових проблем 200 тисяч ветеранів Криму.            

Інф. "КС".

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #38 за 20.09.2002 > Тема "З перших уст"