Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 18.09.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 18.09.2009
ГОСТРИЙ П╤К СЮРЕН╤

МАНДРУ╢МО З╤ «СВ╤ТЛИЦЕЮ»

Наступний етап подорож╕ печерними м╕стами Криму почина╓ться з с. Баштан╕вки Бахчисарайського району. Д╕статись до нього можна авт╕вкою чи маршрутним такс╕.
Для тих, хто зд╕йсню╓ дводенну подорож з ноч╕влею на Баштан╕вському водосховищ╕, ранок стане додатковою винагородою: ви будете зачарован╕ чудовими кра╓видами Качи-Кальйону в променях сонця. Б╕лий, жовтий, кремовий, с╕рий ╕ нав╕ть блакитний вранц╕ Качи-Кальйон ста╓ рожевим ╕ пала╓ над долиною.
Подякувавши стоянц╕ за ноч╕влю, треба, перейшовши греблю, д╕статись с╕льмагу. Дал╕ шлях з п╕вк╕лометра йде с╕льською вулицею, яка поступово переходить у л╕сову дорогу. Над Баштан╕вкою стр╕мко височ╕ють контури мису Бурун-Кая. У Середньов╕чч╕ в╕н був заселений. На плато за мисом ще й зараз видно ру╖ни оборонних мур╕в. А в заростях чагарнику простежуються ру╖ни кам’яних будинк╕в ╕ огорож. Укр╕плення, утворен╕ урвищами ╕ муром, в раз╕ в╕йськово╖ небезпеки слугували мешканцям селища ╕ округи схованкою. П╕д горою Бурун-Кая, навколо л╕систого пагорба, знаходиться великий середньов╕чний могильник VI-IX ст. Достеменно в╕домо, що до IX ст. тут ╕снував великий центр з╕ створення гончарних вироб╕в, де виготовляли п╕роси, глечики, посуд, черепицю тощо.
На п╕вн╕чно-зах╕дному, в╕д Бурун-Кая, схил╕ ╕сну╓ б╕льш давня ╕сторична пам’ятка – таврський некрополь з кам’яних таврських поховальних ящик╕в. Ще один н╕мий св╕док бурхливого життя на цих теренах автохтонного населення за тисячу рок╕в до виникнення «печерних м╕ст» та ╖хньо╖ с╕льсько╖ округи.
Кр╕м усього ╕ншого, набула Баштан╕вка цього року ╕ м╕жнародного розголосу: тут в╕дбувся укра╖нсько-канадський еколог╕чний симпоз╕ум, присвячений водним проблемам Криму.
В╕д панс╕онату «Ал╕мова балка» стежка круто бере л╕воруч вгору, а через сотню метр╕в розгалужу╓ться. Л╕воруч вас «зустр╕не» таврський некрополь та середньов╕чний могильник на схилах Бурун-Кая (що означа╓ Мисова Скеля). Праворуч стежина вестиме вас л╕вим схилом Ал╕мово╖ балки вздовж струмка, який почина╓ться з джерела Кечнедже в самому верх╕в’╖ Ал╕м-Дере. У балц╕ ж привертають увагу до себе п’ять нап╕вкруглих скель-«баст╕он╕в», п╕д якими височ╕╓ вертикальний кам’яний менг╕р (брила), на як╕й видн╕ються давн╕ надписи. Приблизно посередин╕ балку перегороджу╓ величезне кам╕ння, що, ймов╕рно, впало з╕ схил╕в ╕ утворило грот, в╕домий у науц╕ як Ал╕мовий нав╕с. У ньому виявлена стоянка давньо╖ людини епохи мезол╕ту – середньокам’яного в╕ку.
Через 20 хвилин ходу балка в╕дхиля╓ться л╕воруч, а стежка йде стр╕мко догори ╕ праворуч та виводить на плато з невеликою галявиною. З нього можна побачити Ал╕мову балку, Четвертий грот Качи-Кальйону, а над ним – Тепе-Кермен.
Дал╕ стежкою йдемо л╕сом у б╕к Бельбецько╖ долини: р╕зноман╕ття трав на галявинах ╕ в╕дкритому простор╕ кам’яного степу захоплю╓ подих ароматами ╕ раду╓ погляд розма╖ттям барв… Але це не означа╓, що можна шматувати ус╕ п╕дряд кв╕ти-трави. Береж╕ть природу! Береж╕ть рослини, занесен╕ в Червону книгу, та ендем╕ки – рослини, як╕ ростуть т╕льки в певн╕й м╕сцевост╕.
При виход╕ з л╕су праворуч можна побачити гору Узун-Сирт, схожу на велику кам’яну черепаху. Дал╕ в╕д гребл╕ можна потрапити в село Б╕локам’яне (колишн╓ Сююр-Таш (Гострий Кам╕нь) та Турген╕вка ╕ до зал╕знично╖ станц╕╖ Сирень. Колись зв╕дси ╕ до станц╕╖ Коуш Качинською долиною проходила вузькокол╕йна зал╕зниця. Вона проходила через Баштан╕вку, Верхор╕ччя, Синапне ╕ т. д. ╤снувала з 1921 до 1946 рр. Для подальшо╖ подорож╕ до Мангупа можна обрати два р╕зних маршрути. Перший веде через Зм╕╖ну балку повз Сюйренську фортецю. Другий – через прох╕д (богаз) м╕ж Кубишкою та скелями Пугу-Кая, через село Танкове (колишн╓ Б╕юк-Сюрень) ╕ дал╕ вздовж шосе навколо без╕менного дозорного комплексу.
Перший маршрут почина╓ться одразу за «сухим» водосховищем. Вх╕д до Зм╕╖но╖ балки легко знайти за маркуванням туристичного стандартного маршруту. Досить зручний пологий схил Зм╕╖но╖ балки приведе за п╕вгодини до шосе Бахчисарай-Ялта, яке йде через Ай-Петр╕. ╤ ось ви опинились б╕ля самих вор╕т Бельбецького каньйону. Л╕воруч на схил╕ каньйону височ╕ють три буруни, як╕ сво╖ми обрисами нагадують тризуб ╕ на яких розташована Сюйренська фортеця та печерний монастир Чильтер-Коба. Всього к╕лометр по шосе в б╕к Ялти — ╕ ви б╕ля дороги до сюйренських об’╓кт╕в.
Перш н╕ж д╕статись туди, раджу на околиц╕ с. Малосадове оглянути пам’ятник кап╕тану Хрустальову ╕ в╕ддати шану його мужност╕. У листопад╕ 1941 р., п╕д час виконання бойового завдання, його л╕так було п╕дбито, ╕ тод╕ в╕дважний льотчик направив свою палаючу машину на ворожу колону, повторивши подвиг ек╕пажу л╕така кап╕тана Гастелло.
Там можна побачити ╕ вузький мис Куле-Бурун з╕ стр╕мкими схилами, зверху на якому височ╕╓ вежа з оборонним муром. Це Сюйренська фортеця (Сюйрень-Кале, Сюйрень-Куле).
Слово «сюйрень» з тюрксько╖ може перекладатися як «гострий п╕к», «гострий», «гостроконечний». Можливо, малось на уваз╕ тонке плато Куле-Бурун (Баштовий мис), на якому фортеця розташована.
Сюйренське укр╕плення — це оборонн╕ мури загальною довжиною 92 м, що п╕д кутом сходяться б╕ля веж╕ – донжона. ╥╖ д╕аметр в основ╕ 8 м, а висота 10 м. Свого часу вежа була двоповерховою. Складена вона з великих вапнякових блок╕в у перев’язку з мурами-куртинами. Кам’яне облицювання належить до в╕зант╕йських час╕в. На нижньому поверс╕ веж╕ збереглися б╕йниц╕, на другому ж у XIII-XV ст. ╕снувала каплиця, ст╕ни ╕ купол яко╖ були вкрит╕ фресками. Вежа завершу╓ться куполом з отесаних ╕ п╕д╕гнаних 12 ряд╕в кам’яних блок╕в з круглим замковим кам╕нням посередин╕.
Пер╕од буд╕вництва фортец╕ досл╕дники датують по-р╕зному — в╕д VI до XII ст. У р╕зн╕ часи укр╕плення виконувало р╕зноман╕тн╕ функц╕╖. Вважа╓ться, що вдало розташована фортеця контролювала дорогу на П╕вденний берег ╕ була форпостом на п╕дступах до центру Кримсько╖ Гот╕╖ – Доросу — Мангупу на гор╕-останц╕ Баба-Даг.
Ц╕каво, що особлив╕стю Сюйрень-Куле ╓ повна в╕дсутн╕сть основно╖ прикмети «печерних м╕ст» — там нема н╕ природних печер чи грот╕в, н╕ штучних крипт╕в.
Ще один сюйренський об’╓кт – печерний монастир Чильтер-Коба (печера-╜рати, печера-реш╕тка, печера-решето), який знаходиться на сус╕дньому, середньому «бурун╕» сюйренського «тризуба», але не на плато, а на п╕вденно-зах╕дному схил╕.
Склада╓ться Чильтер-Коба з 23 прим╕щень, вирубаних у скел╕, до яких входить ╕ один печерний храм площиною до 100 кв. м, побудований скор╕ш за все на честь святого Федора (Теодора). ╤мов╕рно, монастир носив ╕м’я св. Федора, зв╕дси ╕ назва мису, на якому в╕н розташований – Ай-Тодор. У ст╕нах монастиря вирубан╕ усипальниц╕, в п╕длоз╕ яких вис╕чен╕ могили. З ╕нших прим╕щень до комплексу монастиря входять ще 12 кел╕й та трапезна, площиною 16 кв. м. Монастир був захищений невеликим муром, який простягався вздовж урвища з арочною брамою завширшки 1,8 м. Воду монастир, як, мабуть, ╕ фортеця, отримував з розташовано╖ поруч балки.

* * *

Увага! Не дов╕ряйте самозваним «козачкам», як╕ збирають грош╕ за оплату туристичних об’╓кт╕в. Вимагайте в╕дпов╕дно╖ постанови, квитанц╕╖ та чеки, видан╕ через касовий апарат. Вдалого в╕дпочинку!

В╕ктор ТУРЧИН.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 18.09.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7809

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков