Версiя для друку Обговорити в форумi

11-12 липня 2009 року виповнилося 65 років з часу створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) – підпільного парламенту та уряду України. УГВР була створена для об’єднання всіх національно-визвольних сил українського народу, щоб з одного центру керувати визвольною боротьбою за Самостійну Соборну Українську Державу та репрезентувати перед зовнішнім світом волю українського народу: «УГВР – це не нова політична організація, яка буде конкурувати з іншими. Це непартійний орган народу, завдання якого – координувати існуючі угруповання для боротьби за державність» – зазначав член Президії УГВР М. Прокоп.
11-15 липня 1944 року біля с. Сприня Самбірського району відбувся Перший Великий З’їзд УГВР, на якому було ухвалено: Універсал УГВР, Платформу і Устрій УГВР – прообраз конституції УГВР та програму Парламенту, затверджено текст Присяги Вояків УПА. Тоді ж Президентом УГВР було обрано Кирила Осьмака.
Українська Повстанська Армія перебувала у повному підпорядкуванні УГВР. «З моменту створення УГВР Українська Повстанська Армія підпорядковується лише УГВР і визнає її за єдине своє керівництво...» – слова командувача УПА Романа Шухевича, який став головою Генерального Секретаріату УГВР. Присутність очільників УГВР в Україні була обов’язковою, щоб керувати діями визвольного руху на її території.
УГВР мала власні друковані видання: «Самостійність» і «Вісник». У них публікувалися постанови УГВР, звернення до народу, ідеологічно-програмові, політичні статті та матеріали на актуальні теми.
УГВР – це була непартійна організація, свого роду підпільний всеукраїнський парламент, а її Секретаріат – підпільний український уряд.
Національно-визвольна боротьба під керівництвом УГВР тривала до середини
50-х років. Вона завершилася з арештом Василя Кука, останнього командира УПА та Генерального секретаря УГВР.
УГВР і нині може слугувати прикладом єднання заради спільної мети – розбудови Української держави.

Прес-служба Українського інституту національної пам’яті.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #29 за 17.07.2009 > Тема "Українці мої..."