"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "З потоку життя"
#28 за 10.07.2009
НЕ МОЖУ СКАЗАТИ: ПРОЩАВАЙТЕ!
У нашому житт╕ все так перепл╕та╓ться. Нав╕ть найнедоречн╕ше: при чому тут пол╕тика ╕ л╕рика? А при тому, що людина, нав╕ть якщо вона – пол╕тик, не може складатися з одн╕╓╖ жаги до влади та прагнення все нових почестей ╕ задоволень, яких би вистачило покол╕нь на п’ять спадко╓мц╕в. Не дивуйтеся, але у пол╕тика теж можуть бути душа, сов╕сть, почуття обов’язку перед громадянами, як╕ дов╕рили йому сво╖ дол╕. А кр╕сло Президента може виявитися досить мульким, бо найкраща подушка, ╕ не т╕льки, – це чисте сумл╕ння. Таким воно було, напевне, у старенько╖ матус╕ В╕ктора Андр╕йовича Ющенка – просто╖ с╕льсько╖ вчительки. З таким вирядили селяни сина у велике життя. ╤ якби не т╕ п’ять рок╕в тяжких випробувань, яких ми зазнали, нин╕шн╕й в╕зит В╕ктора Ющенка до Криму, що мав досить складну ╕ р╕зноб╕чну програму, м╕г би знову викликати у значно╖ частини кримчан найпозитивн╕ш╕ почуття, як ╕ в автора цих рядк╕в. ╤, попри все, викликав ╖х. Але з дом╕шкою г╕ркоти. Н╕би ягода калини, що г╕рка ╕ солодка водночас, с╕к яко╖ нагаду╓ кров. Прямо з аеропорту В╕ктор Андр╕йович вирушив до Гагар╕нського парку, де поклав в╕нок до В╕чного вогню, що полум’ян╕╓ б╕ля могили нев╕домого солдата. Поруч були перш╕ особи Криму, секретар РНБО Укра╖ни Ра╖са Богатирьова та м╕н╕стри в╕д «НУ». Тут же в╕дбувся спонтанний м╕тинг – ветерани, що з╕бралися на але╖ слави, були зворушен╕ т╕╓ю увагою, з якою поставився Президент до ╖хн╕х загиблих побратим╕в, ╕ висловили над╕ю, що 65-р╕ччя Велико╖ Перемоги, яке оч╕ку╓ться незабаром, буде в╕дсвятковане на г╕дному р╕вн╕. Вт╕м, чи матиме В╕ктор Ющенко вплив на переб╕г под╕й того часу, вже нев╕домо. У подальш╕й програм╕ в╕зиту Президента – «Нарада з питань презентац╕╖ Радою м╕н╕стр╕в АРК ╕нвестиц╕йних проект╕в щодо розвитку територ╕╖». У зал╕ б╕бл╕отеки ╕м. ╤. Франка – яблуку н╕де впасти. Зустр╕чають Президента стоячи. В╕н обмальову╓ реальн╕ напрямки сп╕впрац╕ з ╢вропейським Союзом. Пропозиц╕╖ в╕д м╕сцево╖ влади ╕ б╕знесу теж мусять бути врахован╕ у цьому сенс╕. Дуже важливе м╕сце у сво╖й промов╕ В╕ктор Андр╕йович в╕дводить малому та середньому б╕знесу. Як гарно в╕н говорить: «Влада не ма╓ бути пихатою, вона найнята, щоб виконувати сво╖ зобов’язання перед людьми ╕ б╕знесом». «Уряд не повинен забувати, що сам не вм╕╓ н╕ плавити метал, н╕ вирощувати зерно». Та зауважу╓: «Де вид╕лен╕ бюджетн╕ кошти – нев╕домо, все буду╓ б╕знес. Державний сектор у цьому в╕дношенн╕ програ╓…». Президент наголошу╓ на привабливост╕ Криму для ╕ноземних ╕нвестор╕в ╕ на сво╓му нам╕р╕ в середин╕ липня зустр╕тися з кримським урядом вдруге, аби пересв╕дчитися, що для ╕нвестора тут б╕льше не ╕сну╓ жодних перешкод, у тому числ╕ це стосу╓ться ╕ спрощення орган╕зац╕╖ оформлення б╕знесово╖ справи. Нин╕шн╕й Президент – прихильник максимально╖ л╕берал╕зац╕╖ процес╕в у держав╕. З виступ╕в представник╕в м╕сцево╖ влади та оц╕нки, яку дав ╖м В╕ктор Ющенко, можна зрозум╕ти – деяк╕ м╕сцев╕ проекти д╕йсно мають ╕нновац╕йний характер ╕ варт╕ уваги та п╕дтримки. Але про те, що власними силами не впоратися, зазнача╓ться у кожн╕й промов╕. Президент об╕ця╓, що м╕жнародний форум у рамках Укра╖на – ╢вроком╕с╕я буде проведено в Криму. ╤ це теж – додатковий шанс для нашо╖ прискорено╖ ╕нтеграц╕╖ в ╢вропейське сп╕втовариство. В╕ктор Андр╕йович – чудовий стратег, далекоглядний пол╕тик, людина, «озбро╓на» сучасним св╕тоглядом. Але чи завжди в╕н пом╕ча╓ те, що робиться довкола, а друз╕в в╕др╕зня╓ в╕д ворог╕в? Чи ц╕лком усв╕домлю╓, що в╕д задекларованого до реально зд╕йсненого сьогодн╕ – пр╕рва. Ну, наприклад, величезна проблема з податковою системою (за р╕внем ╖╖ якост╕ та ефективност╕ Укра╖на перебува╓ на 119 м╕сц╕ у св╕т╕). Банк╕вська система зав’язла на 132-му. Слава Богов╕, що наука та осв╕та ще трохи дихають, тримаючись на давн╕х м╕сцевих традиц╕ях, ╕ за рейтингом перебувають у перш╕й сотн╕. На прес-конференц╕╖ журнал╕сти-кримчани мали змогу не т╕льки оц╕нити Президента, але й себе показати. Це – завдяки ╖хн╕м запитанням та коментарям, як╕ час в╕д часу не могли стримати. Довга розмова про те, що парламент н╕бито серйозно завинив, коли зам╕сть того, аби позбавити депутата В. Лозинського недоторканност╕, позбавив його депутатства взагал╕, так ╕ залишилася для мене незрозум╕лою: яка р╕зниця, чи в лоб, чи по лобов╕? А ось якби депутатську недоторканн╕сть було скасовано заздалег╕дь, як це навпереб╕й об╕цяли вс╕ учасники минулих виборчих перегон╕в, пан Лозинський не ухилився б в╕д в╕дпов╕дальност╕ та й не наважився б плутати людей з ╖хн╕ми «меншими братами», на яких так завзято полював. Решта запитань, певно, мали бути «гострими», що змусять Президента розгубитися, але цього не в╕дбувалося. Йому закинули, зокрема, тему депортац╕╖ ╕ бажання «наказать за это тех, кто уже умер». – Йдеться нав╕ть не про правову оц╕нку, це питання нашо╖ сов╕ст╕, – в╕дпов╕в В╕ктор Андр╕йович. – Якщо ви вважа╓те, що ми не ма╓мо права на осуд, це означа╓, що ми обмежу╓мо себе в прав╕ визначитися, що таке ╓ добро, а що – зло. Це питання не до тих, хто вже помер, а до нас. Якщо не назвати злочин злочином, це означа╓, що нашу повед╕нку можна розц╕нити, як мовчазну п╕дтримку. Людей покарали за нац╕ональною ознакою. Чи не означа╓ це, що може трапитись под╕бне з будь-якою ╕ншою нац╕╓ю? Наш пр╕оритет – це людина, незалежно в╕д ╖╖ нац╕ональност╕. Под╕бн╕ проблеми треба розв’язувати не в контекст╕ нац╕онального питання. За перший м╕сяць депортац╕╖ загинуло 22 тисяч╕ громадян. Мусимо мати правдиве уявлення про нашу ╕стор╕ю. А правова оц╕нка тих под╕й ма╓ слугувати ╕мун╕тетом ╕ захищати нас в╕д под╕бного в майбутньому. Дуже ╜рунтовним ╕ переконливим було ╕ роз’яснення щодо НАТО, спровоковане запитанням: чи будете ви озвучувати свою позиц╕ю стосовно цього п╕д час найближчих вибор╕в, адже в 2004 роц╕ про вступ до альянсу не йшлося. – Буду, – чесно ╕ безкомпром╕сно в╕дпов╕в В╕ктор Андр╕йович. – За останн╕ 90 рок╕в Укра╖на ш╕сть раз╕в проголошувала свою незалежн╕сть, але щоразу втрачала ╖╖. Давайте дивитися на свою ╕стор╕ю не чужими, а власними очима. Я не хочу, щоб мр╕я наших пращур╕в так ╕ залишилась незд╕йсненною. В ╕нших державах вже давно порушили питання про при╓днання до загально╓вропейсько╖ модел╕ колективно╖ безпеки. ╤ н╕хто ╖╖ не про╕гнорував: н╕ могутня Н╕меччина, н╕ Франц╕я, н╕ Британ╕я. Нав╕ть т╕ кра╖ни, як╕ не ╓ членами альянсу, мають з ним певн╕ стосунки. ╤ йдеться не лише про в╕йськову безпеку. Швейцар╕я ма╓, наприклад, на сво╖й територ╕╖ численн╕ м╕жнародн╕ ╕нституц╕╖. Под╕бн╕ ╖й кра╖ни у раз╕ необх╕дност╕ за три дн╕ можуть стати членами НАТО. – А чи не п╕дставля╓мо ми себе в такий спос╕б п╕д гн╕в Москви? – продовжила допитуватися журнал╕стка. – Що для вас ╓ первинним? – запитанням на запитання в╕дпов╕в Президент. – Ми шану╓мо д╕╖ Рос╕╖ щодо утвердження власно╖ нац╕онально╖ пол╕тки, турботу ╖╖ про власний самозахист. Питання нашого самозахисту не належить до компетенц╕╖ чи то Рос╕╖, чи то Б╕лорус╕. Якщо ми не зробимо те, що зробило 96 кра╖н ╢вропи, то не матимемо перспективи розбудови Укра╖нсько╖ держави. Журнал╕стами порушувалися ╕ питання сумнозв╕сного мосту пом╕ж Укра╖ною ╕ Рос╕╓ю, що, з точки зору Президента, ╓ типовою передвиборною риторикою. Але не тому, що це не потр╕бно, а тому, що за нин╕шн╕х економ╕чних реал╕й просто не на час╕. Що стосу╓ться майбутн╕х вибор╕в, то В╕ктор Андр╕йович зауважив: «Це не обов’язково, аби я перем╕г. Але я переможу». ╤ головним сво╖м опонентом назвав ту людину, яка перешкоджатиме в╕льному демократичному розвитков╕ Укра╖ни. А прихильник╕в «сильно╖ руки» попередив, що т╕ повинн╕ мати на уваз╕ – пол╕тична кувалда може, в першу чергу, опуститися на ╖хн╕ голови. Ось таким був д╕алог Президента з журнал╕стами. Та, на жаль, далеко не вс╕ встигли поставити сво╖ запитання – В╕ктор Андр╕йович посп╕шав на покладання кв╕т╕в до мемор╕алу пам’ят╕ жертв депортац╕╖ кримськотатарського народу в парку Салгирка. Тамара СОЛОВЕЙ.
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2009 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7491
|