Версiя для друку Обговорити в форумi

Шановна редакціє! Ваша газета – це як українська пісня, яка все більше згуртовує читачів навколо себе. На ваш заклик надсилаю мої улюблені пісні, в яких оспівується історія нашої держави і любов до неї.
Українці завжди співають: і тоді, коли веселяться, радіють в добрий час, і тоді, коли тяжко на душі, але потрібно жити і перемагати – і особисті проблеми, й державні.
Українські пісні чисті, як кришталь, у них і історія, й душа українського народу, яка чарує увесь світ.
1. Перша національна пісня – це Гімн України: Ще не вмерла України і слава, і воля, ще нам, браття українці, усміхнеться доля!
Ці заповітні слова, написані більше століття тому, не дозволялося нам, українцям, вимовляти навіть подумки, такий був імперський режим Москви. А зараз ми радіємо, що можемо на повний голос співати цю пісню.
2. Ой у лузі червона калина.
Січові стрільці з цією піснею йшли визволяти славну Україну з московських кайданів.
3. О, Україно, о, люба ненько, тобі вірненько присягнем, за Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ.
Отак ішли українські добровольці захищати свій край з піснею на устах із синьо-жовтим прапором у руках.
4. Так само вела на битву за рідну Вітчизну й пісня на слова Івана Франка – Не пора, не пора, не пора москалеві й ляхові служить, довершилась України кривда стара, нам пора для України жить.
5. А які патріотичні пісні звучали в такі тяжкі 1940-1950 роки, коли український цвіт – воїни УПА піднялись на захист своєї землі, своєї Батьківщини – України з піснею-провісницею «Десь там, далеко на Волині, створилась армія УПА»:
Десь там, далеко на Волині,
Створилась армія УПА,
Щоби воскресла Україна
І завітала свобода.
Горіли села і містечка,
Бійці боролись ніч і день.
В перших рядах бійців-героїв
Упав Івахів, друг Василь.
Прощай, герою України,
Прощай, наш друже дорогий.
Твої діла нам незабутні,
А твій наказ для нас святий.
Сестра в селі рідненька плаче,
Щодня виходить за село:
Чи не приїхав брат додому?
Чи не побачить ще його?
Не плач, сестричко,
 не журися,
Поглянь у синю далечінь.
Твій брат помер,
 та жити буде
В піснях майбутніх поколінь.
Ми вище прапор піднімемо,
Тризуб повернем до чола
І крикнем «Слава! Слава!
 Слава Україні!»
Так, щоб здригнулася земля!

6. Хоч як важко було воякам УПА захищати свій край, але вони стояли на смерть:
Ой у лісі, на полянці
 стояли повстанці
Посходились до потічку
 вмиватися вранці.
Котрі хлопці повставали,
 котрі іще спали,
Більшовицького нападу
 та й не сподівались.
Кулемети терескочуть,
 мов ті навіжені.
Крикнув сотник Соловейко:
 «Хлопці я ранений!»
Упав козак, упав орел,
 упав Соловейко,
Крикнув: «Слава Україні!
 Будь здорова ненько!»
«Будь здорова чорноброва,
 і ти стара нене,
А ти, славна Україно,
 не забудь за мене».
А недруги і сьогодні не хочуть визнати воїнів УПА борцями і захисниками в боротьбі за Україну...
А яка чудова пісня на слова Д. Павличка звучала у час відродження української держави в 1990-х роках:

7. Вставай Україно, вставай,
виходь на дорогу свободи,
Де грає широкий Дунай,
де ждуть європейські народи.
ПРИСПІВ:
Вставай і кайдани порви,
дай познак ясніший від грому,
Що ти не рабиня Москви
й рабою не будеш нікому.
Вставай та здіймай знамена,
вселюдської згоди й любові,
Щоб волі святої вино,
спожити без помсти і крові.
Вставай Україно, вставай,
єднай Чорне море й Карпати,
І свій переболений край,
не дай ворогам розламати.
Цю пісню я співала в самодіяльному хорі, а мій 4-річний внук чудово декламував на сцені на українські свята.

8. Заповіт (Т. Шевченко).

9. Чом, чом, чом земле моя, так люба ти мені.
10. Мова колискова.
11. Одна калина за вікном, одна родина за столом.
12. Червона рута.
13. Черемшина.
14. Водограй.
15. Світлиця (І. Білозір).
16. Ой зелене жито, зелене.
17. Родина (В. Крищенко).
18. Є моя Україна, що у світі єдина.
19. Не спи, моя рідна земля.
20. Україна (Т.Петриненко).
P. S. Я написала слова деяких пісень, щоб ще раз пригадати нашу історію. Перепрошую, що не дуже акуратно і, може, з помилками, бо вже руки не ті, але – «дух і тіло рве до бою»!
З повагою до всього колективу газети «Кримська світлиця» і великою вдячністю за вашу працю –
Ольга КУЗИМКІВ.
м. Львів.

Дорогі світличани! Пише вам палка прихильниця «Кримської світлиці» зі Львова. Агітую за вашу газету друзів, знайомих ще від того часу, коли вам було дуже важко. Всі ми, прихильники вашого часопису, поважаємо вас за мужність, за добір дуже цікавого, актуального, об’єктивно викладеного матеріалу. А ваш конкурс українських пісень – це геніальний задум! Скільки ж людей ви зворохобили, змусили згадати наші пісні, задуматись над їхнім змістом, їхньою роллю в житті народу. Українські народні пісні – найбільше наше багатство. Це ж наша історія, побут, звичаї, обряди, все розмаїття нашого життя-буття. Відшліфовані століттями пісні найреальніше, найоб’єктивніше відображають життя народу. «Народ скаже – як зав’яже» – говорить народна мудрість. Пройшовши через віки, українські пісні донесли до нас нашу чудову співучу мову, відомості про різні історичні події та історичних осіб, їх думки, надії, сподівання, біль та переживання, їхній тернистий шлях у боротьбі за волю. У народних піснях не знайдете ні на макове зернятко неправди. Задумуючись над цим, аналізуючи, співставляючи факти, дійшла висновку, що народ – найоб’єктивніший оцінювач історії. Візьмемо хоча б такий факт. Скільки ж то пісень було створено з примусу в радянські часи про партію, вождів, липових героїв праці! Були серед них і мелодійні, але жодна з них не стала народною. І в той же час стають народними пісні, написані зовсім недавно. Бо в них є справжнє почуття, щирість, і люди це відчувають. Пригадую один епізод ще зі студентських часів. Вийшов на екран фільм «Літа молодії». Я вже зовсім забула зміст фільму, але до сьогодні пам’ятаю те почуття піднесеності, зворушення, яке охопило нас, студентів, коли ми почули «Пісню про рушник». Захоплені чудовою мелодією, бажаючи якось висловити свої почуття, ми зайшли у найближче поштове відділення і відправили телеграму на кіностудію ім. Довженка такого змісту: «Дякуємо за чудову пісню. Доземний вам уклін. Студенти ЛДУ». І, як бачите, не помилились. Пісня живе, стала всенародною, як і багато інших, створених зовсім недавно («Чорнобривці», «Мамина вишня» і т. д.).
У піснях найоб’єктивніше відображені історичні події. Чи замислювались ви колись над тим, чому серед українських народних пісень немає жодної про Другу світову війну 1939-1945 років, яку брехливі радянські історики називали Великою Вітчизняною? Не була вона народною. Це була війна двох хижаків за володіння Україною. Радянська армія вигнала німців з території України, використавши народ як гарматне м’ясо, заволоділа нашою землею і встановила страшний окупаційний режим. От і піднявся український народ на боротьбу із загарбниками, створивши Українську Повстанську Армію. Ось про ці події створено сотні пісень, які знову співає вся Україна. Ці пісні входять до золотого фонду української культури, бо в них вміщена вся історія боротьби за волю України. Це – старі історичні пісні про боротьбу з турками і татарами, з польською шляхтою, з московськими поневолювачами, з німецькими загарбниками, це пісні січових стрільців, повстанські. Оце і є наша історія, відображена у народних піснях.
А тепер подаю список найулюбленіших пісень нашої родини:
1. Гімн України. 2. Заповіт. 3. Реве та стогне Дніпр широкий. 4. Садок вишневий коло хати. 5. Зоре моя, вечірня. 6. Гей, на горі та женці жнуть. 7. Гей, видно село. 8. Гей, на горі на Маківці. 9. Човен хитається. 10. Їхав стрілець на війноньку. 11. Розпрягайте, хлопці, коней. 12. Зажурились галичанки. 13. Червоні маки. 14. Гуцулка Ксеня. 15. Марічка. 16. І шумить, і гуде. 17. Заспіваймо пісню веселеньку. 18. Взяв би я бандуру. 19. Ніч яка, Господи, місячна, зоряна. 20. Карі очі, чорні брови.
З повагою,
Євгенія ЯМІНСЬКА,
вчителька-пенсіонерка.
м. Львів.
* * *
Дорогенька ведуча Юліє!
Я радію, що у нас є такі газети й журналісти! Не буду називати 20 пісень, їх люди вже назвали і всі вони чудові. Дай, Боже, Вам усім, редакції і «Кримській світлиці», майбутнього!
З повагою, читач з давніх 90-х років
Григорій Павлович
ПАРТИЧЕНКО,
пенсіонер, 68 років.
Сумська обл., м. Конотоп.

P. S. У мене є пісня, яка співається на мотив відомої «Листья желтые над городом кружатся...», яку я дарую пісенному подружжю Білоножків і «Кримській світлиці» (публікуємо один куплет):
У житті завжди тривоги,
У житті завжди тривоги,
Безліч втрат.
Безліч втрат.
Та нема уже дороги,
Та нема уже дороги
Нам назад.
Нам назад.
Приспів:
Стала вільна наша рідна
Україна.
Як коханая і вірная дружина.
Ми тебе віками будем
шанувати,
І нікому ні за що не віддавати!

ЗАКЛИКАЄМО ЧИТАЧІВ «ПІСЕННОЇ СВІТЛИЦІ» гуртом визначити двадцятку найкращих, найпопулярніших, найзнаніших народних та естрадних (у яких є автор) українських пісень. Пісень, без яких дійсно неможливо ідентифікувати себе українцем. Надсилайте ваші варіанти найпопулярнішої пісенної двадцятки (можете додати тексти, аудіозаписи) на нашу адресу: 95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, к. 14, з поміткою «Пісенна світлиця», або на e-mail: kr_svit@meta.ua. Ті пісні, які найчастіше зустрічатимуться у ваших листах, стануть переможцями народного пісенного конкурсу, а учасники, які найвлучніше втраплять у «двадцятку», отримають в нагороду аудіозаписи з українськими пісенними перлинами. Насамкінець редакція планує провести серед читачів-учасників конкурс на краще виконання цих пісень, головним призом якого буде гітара від вже добре відомої «світличанам» львівської фірми «Реноме». Приєднуйтеся!

Ведуча пісенної рубрики Юлія КАЧУЛА.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2009 > Тема "Душі криниця"