"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2009 > Тема "Душі криниця"
#24 за 12.06.2009
П╤СЕННА СВ╤ТЛИЦЯ
Шановна редакц╕╓! Ваша газета – це як укра╖нська п╕сня, яка все б╕льше згуртову╓ читач╕в навколо себе. На ваш заклик надсилаю мо╖ улюблен╕ п╕сн╕, в яких осп╕ву╓ться ╕стор╕я нашо╖ держави ╕ любов до не╖. Укра╖нц╕ завжди сп╕вають: ╕ тод╕, коли веселяться, рад╕ють в добрий час, ╕ тод╕, коли тяжко на душ╕, але потр╕бно жити ╕ перемагати – ╕ особист╕ проблеми, й державн╕. Укра╖нськ╕ п╕сн╕ чист╕, як кришталь, у них ╕ ╕стор╕я, й душа укра╖нського народу, яка чару╓ увесь св╕т. 1. Перша нац╕ональна п╕сня – це Г╕мн Укра╖ни: Ще не вмерла Укра╖ни ╕ слава, ╕ воля, ще нам, браття укра╖нц╕, усм╕хнеться доля! Ц╕ запов╕тн╕ слова, написан╕ б╕льше стол╕ття тому, не дозволялося нам, укра╖нцям, вимовляти нав╕ть подумки, такий був ╕мперський режим Москви. А зараз ми рад╕╓мо, що можемо на повний голос сп╕вати цю п╕сню. 2. Ой у луз╕ червона калина. С╕чов╕ стр╕льц╕ з ц╕╓ю п╕снею йшли визволяти славну Укра╖ну з московських кайдан╕в. 3. О, Укра╖но, о, люба ненько, тоб╕ в╕рненько присягнем, за Укра╖ну, за ╖╖ волю, за честь, за славу, за народ. Отак ╕шли укра╖нськ╕ добровольц╕ захищати св╕й край з п╕снею на устах ╕з синьо-жовтим прапором у руках. 4. Так само вела на битву за р╕дну В╕тчизну й п╕сня на слова ╤вана Франка – Не пора, не пора, не пора москалев╕ й ляхов╕ служить, довершилась Укра╖ни кривда стара, нам пора для Укра╖ни жить. 5. А як╕ патр╕отичн╕ п╕сн╕ звучали в так╕ тяжк╕ 1940-1950 роки, коли укра╖нський цв╕т – во╖ни УПА п╕днялись на захист сво╓╖ земл╕, сво╓╖ Батьк╕вщини – Укра╖ни з п╕снею-пров╕сницею «Десь там, далеко на Волин╕, створилась арм╕я УПА»: Десь там, далеко на Волин╕, Створилась арм╕я УПА, Щоби воскресла Укра╖на ╤ зав╕тала свобода. Гор╕ли села ╕ м╕стечка, Б╕йц╕ боролись н╕ч ╕ день. В перших рядах б╕йц╕в-геро╖в Упав ╤вах╕в, друг Василь. Прощай, герою Укра╖ни, Прощай, наш друже дорогий. Тво╖ д╕ла нам незабутн╕, А тв╕й наказ для нас святий. Сестра в сел╕ р╕дненька плаче, Щодня виходить за село: Чи не при╖хав брат додому? Чи не побачить ще його? Не плач, сестричко, не журися, Поглянь у синю далеч╕нь. Тв╕й брат помер, та жити буде В п╕снях майбутн╕х покол╕нь. Ми вище прапор п╕дн╕мемо, Тризуб повернем до чола ╤ крикнем «Слава! Слава! Слава Укра╖н╕!» Так, щоб здригнулася земля!
6. Хоч як важко було воякам УПА захищати св╕й край, але вони стояли на смерть: Ой у л╕с╕, на полянц╕ стояли повстанц╕ Посходились до пот╕чку вмиватися вранц╕. Котр╕ хлопц╕ повставали, котр╕ ╕ще спали, Б╕льшовицького нападу та й не спод╕вались. Кулемети терескочуть, мов т╕ нав╕жен╕. Крикнув сотник Соловейко: «Хлопц╕ я ранений!» Упав козак, упав орел, упав Соловейко, Крикнув: «Слава Укра╖н╕! Будь здорова ненько!» «Будь здорова чорноброва, ╕ ти стара нене, А ти, славна Укра╖но, не забудь за мене». А недруги ╕ сьогодн╕ не хочуть визнати во╖н╕в УПА борцями ╕ захисниками в боротьб╕ за Укра╖ну... А яка чудова п╕сня на слова Д. Павличка звучала у час в╕дродження укра╖нсько╖ держави в 1990-х роках:
7. Вставай Укра╖но, вставай, виходь на дорогу свободи, Де гра╓ широкий Дунай, де ждуть ╓вропейськ╕ народи. ПРИСП╤В: Вставай ╕ кайдани порви, дай познак ясн╕ший в╕д грому, Що ти не рабиня Москви й рабою не будеш н╕кому. Вставай та зд╕ймай знамена, вселюдсько╖ згоди й любов╕, Щоб вол╕ свято╖ вино, спожити без помсти ╕ кров╕. Вставай Укра╖но, вставай, ╓днай Чорне море й Карпати, ╤ св╕й переболений край, не дай ворогам розламати. Цю п╕сню я сп╕вала в самод╕яльному хор╕, а м╕й 4-р╕чний внук чудово декламував на сцен╕ на укра╖нськ╕ свята.
8. Запов╕т (Т. Шевченко).
9. Чом, чом, чом земле моя, так люба ти мен╕. 10. Мова колискова. 11. Одна калина за в╕кном, одна родина за столом. 12. Червона рута. 13. Черемшина. 14. Водограй. 15. Св╕тлиця (╤. Б╕лоз╕р). 16. Ой зелене жито, зелене. 17. Родина (В. Крищенко). 18. ╢ моя Укра╖на, що у св╕т╕ ╓дина. 19. Не спи, моя р╕дна земля. 20. Укра╖на (Т.Петриненко). P. S. Я написала слова деяких п╕сень, щоб ще раз пригадати нашу ╕стор╕ю. Перепрошую, що не дуже акуратно ╕, може, з помилками, бо вже руки не т╕, але – «дух ╕ т╕ло рве до бою»! З повагою до всього колективу газети «Кримська св╕тлиця» ╕ великою вдячн╕стю за вашу працю – Ольга КУЗИМК╤В. м. Льв╕в.
Дорог╕ св╕тличани! Пише вам палка прихильниця «Кримсько╖ св╕тлиц╕» з╕ Львова. Аг╕тую за вашу газету друз╕в, знайомих ще в╕д того часу, коли вам було дуже важко. Вс╕ ми, прихильники вашого часопису, поважа╓мо вас за мужн╕сть, за доб╕р дуже ц╕кавого, актуального, об’╓ктивно викладеного матер╕алу. А ваш конкурс укра╖нських п╕сень – це ген╕альний задум! Ск╕льки ж людей ви зворохобили, змусили згадати наш╕ п╕сн╕, задуматись над ╖хн╕м зм╕стом, ╖хньою роллю в житт╕ народу. Укра╖нськ╕ народн╕ п╕сн╕ – найб╕льше наше багатство. Це ж наша ╕стор╕я, побут, звича╖, обряди, все розма╖ття нашого життя-буття. В╕дшл╕фован╕ стол╕ттями п╕сн╕ найреальн╕ше, найоб’╓ктивн╕ше в╕дображають життя народу. «Народ скаже – як зав’яже» – говорить народна мудр╕сть. Пройшовши через в╕ки, укра╖нськ╕ п╕сн╕ донесли до нас нашу чудову сп╕вучу мову, в╕домост╕ про р╕зн╕ ╕сторичн╕ под╕╖ та ╕сторичних ос╕б, ╖х думки, над╕╖, спод╕вання, б╕ль та переживання, ╖хн╕й тернистий шлях у боротьб╕ за волю. У народних п╕снях не знайдете н╕ на макове зернятко неправди. Задумуючись над цим, анал╕зуючи, сп╕вставляючи факти, д╕йшла висновку, що народ – найоб’╓ктивн╕ший оц╕нювач ╕стор╕╖. В╕зьмемо хоча б такий факт. Ск╕льки ж то п╕сень було створено з примусу в радянськ╕ часи про парт╕ю, вожд╕в, липових геро╖в прац╕! Були серед них ╕ мелод╕йн╕, але жодна з них не стала народною. ╤ в той же час стають народними п╕сн╕, написан╕ зовс╕м недавно. Бо в них ╓ справжн╓ почуття, щир╕сть, ╕ люди це в╕дчувають. Пригадую один еп╕зод ще з╕ студентських час╕в. Вийшов на екран ф╕льм «Л╕та молод╕╖». Я вже зовс╕м забула зм╕ст ф╕льму, але до сьогодн╕ пам’ятаю те почуття п╕днесеност╕, зворушення, яке охопило нас, студент╕в, коли ми почули «П╕сню про рушник». Захоплен╕ чудовою мелод╕╓ю, бажаючи якось висловити сво╖ почуття, ми зайшли у найближче поштове в╕дд╕лення ╕ в╕дправили телеграму на к╕ностуд╕ю ╕м. Довженка такого зм╕сту: «Дяку╓мо за чудову п╕сню. Доземний вам укл╕н. Студенти ЛДУ». ╤, як бачите, не помилились. П╕сня живе, стала всенародною, як ╕ багато ╕нших, створених зовс╕м недавно («Чорнобривц╕», «Мамина вишня» ╕ т. д.). У п╕снях найоб’╓ктивн╕ше в╕дображен╕ ╕сторичн╕ под╕╖. Чи замислювались ви колись над тим, чому серед укра╖нських народних п╕сень нема╓ жодно╖ про Другу св╕тову в╕йну 1939-1945 рок╕в, яку брехлив╕ радянськ╕ ╕сторики називали Великою В╕тчизняною? Не була вона народною. Це була в╕йна двох хижак╕в за волод╕ння Укра╖ною. Радянська арм╕я вигнала н╕мц╕в з територ╕╖ Укра╖ни, використавши народ як гарматне м’ясо, заволод╕ла нашою землею ╕ встановила страшний окупац╕йний режим. От ╕ п╕днявся укра╖нський народ на боротьбу ╕з загарбниками, створивши Укра╖нську Повстанську Арм╕ю. Ось про ц╕ под╕╖ створено сотн╕ п╕сень, як╕ знову сп╕ва╓ вся Укра╖на. Ц╕ п╕сн╕ входять до золотого фонду укра╖нсько╖ культури, бо в них вм╕щена вся ╕стор╕я боротьби за волю Укра╖ни. Це – стар╕ ╕сторичн╕ п╕сн╕ про боротьбу з турками ╕ татарами, з польською шляхтою, з московськими поневолювачами, з н╕мецькими загарбниками, це п╕сн╕ с╕чових стр╕льц╕в, повстанськ╕. Оце ╕ ╓ наша ╕стор╕я, в╕дображена у народних п╕снях. А тепер подаю список найулюблен╕ших п╕сень нашо╖ родини: 1. Г╕мн Укра╖ни. 2. Запов╕т. 3. Реве та стогне Дн╕пр широкий. 4. Садок вишневий коло хати. 5. Зоре моя, веч╕рня. 6. Гей, на гор╕ та женц╕ жнуть. 7. Гей, видно село. 8. Гей, на гор╕ на Мак╕вц╕. 9. Човен хита╓ться. 10. ╥хав стр╕лець на в╕йноньку. 11. Розпрягайте, хлопц╕, коней. 12. Зажурились галичанки. 13. Червон╕ маки. 14. Гуцулка Ксеня. 15. Мар╕чка. 16. ╤ шумить, ╕ гуде. 17. Засп╕ваймо п╕сню веселеньку. 18. Взяв би я бандуру. 19. Н╕ч яка, Господи, м╕сячна, зоряна. 20. Кар╕ оч╕, чорн╕ брови. З повагою, ╢вген╕я ЯМ╤НСЬКА, вчителька-пенс╕онерка. м. Льв╕в. * * * Дорогенька ведуча Юл╕╓! Я рад╕ю, що у нас ╓ так╕ газети й журнал╕сти! Не буду називати 20 п╕сень, ╖х люди вже назвали ╕ вс╕ вони чудов╕. Дай, Боже, Вам ус╕м, редакц╕╖ ╕ «Кримськ╕й св╕тлиц╕», майбутнього! З повагою, читач з давн╕х 90-х рок╕в Григор╕й Павлович ПАРТИЧЕНКО, пенс╕онер, 68 рок╕в. Сумська обл., м. Конотоп.
P. S. У мене ╓ п╕сня, яка сп╕ва╓ться на мотив в╕домо╖ «Листья желтые над городом кружатся...», яку я дарую п╕сенному подружжю Б╕лоножк╕в ╕ «Кримськ╕й св╕тлиц╕» (публ╕ку╓мо один куплет): У житт╕ завжди тривоги, У житт╕ завжди тривоги, Безл╕ч втрат. Безл╕ч втрат. Та нема уже дороги, Та нема уже дороги Нам назад. Нам назад. Присп╕в: Стала в╕льна наша р╕дна Укра╖на. Як коханая ╕ в╕рная дружина. Ми тебе в╕ками будем шанувати, ╤ н╕кому н╕ за що не в╕ддавати!
ЗАКЛИКА╢МО ЧИТАЧ╤В «П╤СЕННО╥ СВ╤ТЛИЦ╤» гуртом визначити двадцятку найкращих, найпопулярн╕ших, найзнан╕ших народних та естрадних (у яких ╓ автор) укра╖нських п╕сень. П╕сень, без яких д╕йсно неможливо ╕дентиф╕кувати себе укра╖нцем. Надсилайте ваш╕ вар╕анти найпопулярн╕шо╖ п╕сенно╖ двадцятки (можете додати тексти, ауд╕озаписи) на нашу адресу: 95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, к. 14, з пом╕ткою «П╕сенна св╕тлиця», або на e-mail: kr_svit@meta.ua. Т╕ п╕сн╕, як╕ найчаст╕ше зустр╕чатимуться у ваших листах, стануть переможцями народного п╕сенного конкурсу, а учасники, як╕ найвлучн╕ше втраплять у «двадцятку», отримають в нагороду ауд╕озаписи з укра╖нськими п╕сенними перлинами. Насамк╕нець редакц╕я плану╓ провести серед читач╕в-учасник╕в конкурс на краще виконання цих п╕сень, головним призом якого буде г╕тара в╕д вже добре в╕домо╖ «св╕тличанам» льв╕всько╖ ф╕рми «Реноме». При╓днуйтеся!
Ведуча п╕сенно╖ рубрики Юл╕я КАЧУЛА.
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2009 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7382
|