Версiя для друку Обговорити в форумi

Севастопольське товариство "Просвіта" ім. Т. Шевченка, редакція газети "Дзвін Севастополя", Севастопольська організація Конгресу українських націоналістів з сумом і болем сповіщають, що 22 березня 2003 року, покинувши безутішними дружину Надію Михайлівну, велику українську громаду Севастополя, відійшов у вічність полум'яний патріот України
ВАЛЬКО КРАВЧЕНКО -
історик,  краєзнавець, журналіст,  автор книг "Шевченківський Севастопіль", "Український Севастопіль",  "Книга для "старшого" брата", заступник головного редактора газети "Дзвін Севастополя".

Валько Кравченко (Валентин Васильович Кравченко) народився 19 липня 1925 року в сім'ї бухгалтера в Харкові. Там до війни закінчив вісім класів в українській школі № 3. В 1941 році був евакуйований в с. Мартук Актюбінської області Казахстану, де вчився в інтернаті і працював у колгоспі. Екстерном закінчив середню школу № 33 м. Алма-Ати та поступив у два вищі навчальні заклади - на факультет японістики Московського інституту сходознавства та філологічний факультет Казахського державного університету.
13 квітня 1943 року мобілізований в ряди совєцької армії. Закінчив Ташкентське кулемет-не училище, отримав звання молодшого лейтенанта і в грудні 1944 року був направлений командиром взводу в 707-й стрілецький полк 215-ї стрілецької дивізії 72-го корпусу 5-ї Армії 3-го Білоруського фронту. Був комендантом містечка Тапіау. 14 березня 1945 року в бою за Кенігсберґ був важко поранений в ногу, яку згодом було ампутовано. Інвалід І групи.
Влітку 1951 року закінчив Московський інститут сходознавства, факультет японістики. Також отримав екстерном диплом історичного факультету Харківського державного університету. Два роки працював на партійній роботі, але, зрозумівши її сутність, покинув. 16 років викладав історію в школі робітничої молоді, 4 роки працював екскурсоводом та методистом у Москві, 18 років - екскурсоводом у Севастополі. Зі здобуттям Україною незалежності, активно включився в громадське життя і віддавав всі свої сили задля її утвердження.
Почесний член Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т. Шевченка, член Конгресу українських націоналістів. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня, медаллю "Будівничий України" ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка, а також 12 совєцькими орденами і медалями.
У найглибшій пошані схиляємо голови перед світлою пам'яттю вірного сина України Валька Кравченка, який, будучи останні 8 років прикутим важкою недугою до постелі, перемагаючи нестерпні муки, до останнього свого подиху віддавав свій талант служінню рідному народу, був невгамовний і активний у своїй науковій і публіцистичній праці, пронизаній любов'ю до рідного краю і його історії та безкомпромісністю до його ворогів, став для нас символом одержимої і безкорисливої праці для добра України.
Ми, вся Україна збереже про Валька Кравченка пам'ять на віки вічні. Своїм життям і своєю творчістю він займе гідне місце серед найвидатніших українських синів.
Молимось сьогодні до Всевишнього Господа Бога за безсмертя його душі.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #13 за 28.03.2003 > Тема "Українці мої..."