Версiя для друку Обговорити в форумi

12 лютого 2009 р. в Києві у Будинку актора відбулося спільне засідання Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України та Правління Конгресу української інтелігенції у форматі Зборів громадського активу української інтелігенції на тему: «Атака на українську культуру – загроза національній безпеці України».
Чи непокоїть нас на 18 році державності України проблема загроженості української культури й мови? Які її прояви та причини? Відповіді на ці питання шукали учасники засідання під головуванням Миколи Жулинського, голови Національної ради з питань культури і духовності при Президентові, та Івана Драча, голови Конгресу української інтелігенції. Взяли участь у дискусії керівники творчих спілок та творчих колективів, освітяни, науковці, знакові постаті української культури та мистецтва, освіти й науки, політологи, представники громадських асоціацій та рухів, народні депутати України.
З доповідями виступили:
– Микола Яковина, заступник міністра культури і туризму України;
– Кирило Стеценко, голова комісії інтеграцій культурних стратегій Національної ради з питань культури і духовності;
– Олесь Доній та Павло Мовчан, народні депутати України;
– Сергій Борщевський, експерт у сфері міжнародної культурної політики;
– митці – Євген Станкович, Лесь Танюк, Леся Дичко та інші.
Доповідачі визнали існування глобальних та гострих загроз національній культурній безпеці України, зокрема, – у сфері інформації та політичного протистояння; недотримання указів Президента в галузі гуманітарної політики; заперечення самобутності й самодостатності української культури, мови і нації; домінування російської та російськомовної масової культури в українському медіа-просторі, сферах дозвілля та громадського обслуговування.
За підсумками спільного засідання учасники ухвалили проект Резолюції та Відозви до керівників української влади. Після оприлюднення ці документи мають стати механізмом соціальних та правових зрушень у вирішенні проблем національної культурної безпеки України.
Зокрема, учасники засідання мають намір звернутися до Президента України з пропозицією невідкладно провести спільне засідання Ради національної безпеки та оборони України та Національної ради з питань культури і духовності при Президентові на тему: «Культурна безпека України». Також у зверненні йдеться про вимогу до Прем’єр-міністра України не піддаватися на тиск антиукраїнських сил як ззовні, так і всередині країни; не виконувати антиукраїнські сценарії з послаблення гуманітарного блоку в Уряді України: «Вважаємо, що скороминучі зміни складу Кабінету Міністрів не сприяють підвищенню професійного рівня і компетенції міністрів». До Голови Верховної Ради України учасники звернулися з вимогою забезпечити прийняття низки законів, що стосуються розвитку української культури і мови, розвитку національного культурного продукту, меценатства та благодійництва.
Ініціатори спільного засідання також вимагають створити державний орган контролю за неухильним виконанням законів, які регулюють функціонування національного культурно-інформаційного простору в галузі авторського і суміжного права, реклами, мови, засобів масової комунікації, мистецтва, освіти і дозвілля.

РЕЗОЛЮЦІЯ
Спільного засідання Національної ради з питань культури і духовності при Президенті України та Правління Конгресу української інтелігенції у форматі Зборів громадського активу української інтелігенції на тему: «Атака на українську культуру – загроза національній безпеці України»
Незважаючи на зовнішню ефемерність, культура завжди сприяє стабільності та консолідації суспільства. Необхідність збереження духовних цінностей і самобутності нації стає глибинною причиною творення національних держав. Плекаючи власну культуру, держава забезпечує собі життєздатність і процвітання.
Чому ж на 18-му році державності України нас непокоїть проблема загроженості української культури і мови? Які її прояви й причини?
Поруч з об’єктивними чинниками постколоніального розвитку та нівеляційними впливами доби глобалізму, не можна не помітити проявів свідомого заперечення нашої державності та культурної самобутності. Особливо ці тенденції посилилися на тлі фінансово-економічної та політичної кризи. А віднедавна, після повідомлень про можливу ротацію у складі Кабінету Міністрів України, антиукраїнські сили вже не приховують своєї мети – вивести зі складу Уряду найактивніших провідників українських інтересів і цінностей у гуманітарній сфері.
Ось деякі тенденції у сфері культури, які ми вважаємо загрозливими для національної безпеки України:
– заперечення самобутності і самодостатності української культури, мови і нації («народ пляшущих казачков», «наречие русского языка», «выдумка австрийцев и поляков»);
– домінування російської та російськомовної масової культури (пісень, телесеріалів, ток-шоу, розважальних програм) в українському медіа-просторі, сферах дозвілля та громадського обслуговування;
– намагання представити поширення української мови та культури в Україні як експансію «галицького націоналізму» або католицизму;
– просування ідеї слов’янської єдності, як політичної реалізації нібито нерозривної етнонаціональної та культурно-історичної спільноти росіян, білорусів та українців;
– спроби дискредитувати і публічно принизити осіб, які ініціюють процес реабілітації української культури і мови у сферах кіно, ТБ, шоу-бізнесу та індустрії розваг;
– встановлення пам’ятників, що звеличують символи імперського панування в Україні, та руйнація пам’ятників бійцям українських визвольних рухів;
– протидія актам, спрямованим на деколонізацію культурної сфери та відновлення історичної пам’яті, – демонтажу пам’ятників тоталітарного минулого, впорядкуванню бібліотечних фондів, поширенню інформації про голодомор та Конотопську битву, реабілітації гетьмана Мазепи, воїнів УПА, постатей Р. Шухевича та С. Бандери;
– організація наклепницько-провокаційних кампаній, одночасно спрямованих і на компрометацію активних провідників політики відродження української культури, і на загострення міжетнічних, міжрегіональних та мовних відносин в Україні;
– пропагування швейцарської, бельгійської та канадської поліетнічної моделей державної організації як найкращої для України;
– підбурювання конфліктів та протистоянь на основі мовних, культурних та історичних відмінностей між регіонами України з метою політичного шантажу або розколу держави.
Звертаємо увагу керівників України, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також усіх громадян України на особливе стратегічне значення української культури для зміцнення і розвитку нашої держави. Саме культура володіє можливостями позитивного впливу на вільний вибір громадянами своєї ідентичності, формування цілісного національного культурно-інформаційного простору, процеси консолідації та солідарної співпраці громадян на основі спільних духовних цінностей.
До цієї Резолюції додається Відозва до органів державної влади, яку ухвалили Збори громадського активу української інтелігенції.
12 лютого 2009 року,
м. Київ, Будинок актора.

ВІДОЗВА
до керівників України, органів державної влади та місцевого самоврядування Зборів громадського активу української інтелігенції на тему: «Атака на українську культуру – загроза національній безпеці України»

ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Вимагаємо забезпечити проведення спільного засідання Ради національної безпеки та оборони України та Національної ради з питань культури і духовності на тему: «Культурна безпека України».

ДО ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ
Вимагаємо забезпечити дієвий захист і розвиток цілісного національного інформаційного простору України з метою консолідації суспільства на основі української традиції та спільних духовних цінностей.
Вимагаємо забезпечити умови для розвитку національних культурних індустрій шляхом захисту національного культурного продукту та формування сучасного ринку культури (сприяння ухваленню Закону «Про національний культурний продукт»).
Вимагаємо не піддаватись на тиск антиукраїнських сил як ззовні, так і всередині країни, і не виконувати антиукраїнські сценарії з послаблення гуманітарного блоку в Уряді України. Вважаємо, що скороминучі зміни складу Кабінету Міністрів не сприяють підвищенню професійного рівня і компетенції міністрів.
Вимагаємо забезпечити системне поширення української культури і мови в Україні та світі.
Вимагаємо безумовного виконання чинного законодавства стосовно фінансування галузі культури та забезпечення рівня зарплат працівників культури на рівні середнього в галузі промисловості, а також забезпечення неухильного виконання Указу Президента 6/2009 від 12.01.09 щодо захисту галузі культури і мистецтва.
Вимагаємо створити державний орган контролю за неухильним виконанням законів, які регулюють функціонування національного культурно-інформаційного простору у галузі авторського і суміжного права, реклами, мови, засобів масової комунікації, мистецтва, освіти і дозвілля.
Вимагаємо забезпечити державний захист та належне фінансування творчих спілок.

ДО ГОЛОВИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Вимагаємо забезпечити дієвий захист і розвиток цілісного національного інформаційного простору України з метою консолідації суспільства на основі української традиції та спільних духовних цінностей.
Вимагаємо забезпечити прийняття Закону «Про національний культурний продукт», а також інших законів, що стосуються розвитку української культури і мови.

ДО КЕРІВНИКІВ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Вимагаємо оголосити мораторій на підняття орендних ставок та вартості комунальних послуг для закладів культури.
Вимагаємо не зменшувати обсяги фінансування закладів культури під час економічної кризи.
Вимагаємо забезпечити охорону закладів культури, особливо тих, де зберігаються об’єкти культурної спадщини.
Вимагаємо очистити міста і села від ідолів тоталітарного режиму.
http://mincult.kmu.gov.ua

На фото: заступник міністра культури і туризму України Микола Яковина

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 20.02.2009 > Тема "З потоку життя"