Версiя для друку Обговорити в форумi

Сімдесят п’яті роковини Голодомору в Україні не обминув увагою і Крим, хоча і не зазнав лихоліття, яке спіткало материкову Україну. Але спогади про ті часи живуть у серцях багатьох кримчан, хоча місцеві керівники і почуваються дещо незручно: з одного боку - існує офіційна позиція Росії, на яку вони звикли орієнтуватися, з іншого - загальнодержавні програми, підтримані людством, невмируща народна пам’ять. І останнє перемогло: ввечері 21 листопада у кримському Українському музичному театрі відбулася постанова за п’єсою Гарольда Бодикіна «Маршрут товариша Сталіна». Кримчани йшли до зали повз купку пікетувальників, яким була не до вподоби ця подія. Та побували на виставі не лише місцеві жителі - тут були і поважні гості, серед яких - депутат Верховної Ради України від фракції НУНС Ольга Герасим’юк. Далеке зарубіжжя представляв громадянин Швеції - віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи, голова комісії ПАРЄ з політичних питань, член парламенту Швеції Горан Ліндблад. Після спектаклю він дав інтерв’ю кримським журналістам. Запитання стосувались трагічних подій минувшини та викликів сучасності.
- З якою метою ви приїхали до України?
- Я приїхав, аби згадати про Голодомор. У 2006 році я був доповідачем щодо злочинів комунізму проти людства. Згодом будемо знову готувати доповідь про Голодомор. Зараз цей доповідач перебуває у Києві.
- Що таке, на вашу думку, Голодомор?
- Для мене це злочин проти народу, вбивство народу, який не згоден з якимись ідеями комуністичного режиму. Цей режим знищив багато людей, аби тільки досягти своєї мети.
- Чи є Голодомор геноцидом?
- Думаю, що так. Просто світова спільнота небагато знає про Голодомор. І основна мета, з якою я перебуваю зараз тут, є сподівання донести до громадськості всю правду про нього. Важливо також, аби ми не забували про злочини комуністичного режиму, оскільки такі режими є й нині у різних країнах, і вони також здатні на подібні злочини.
- Скільки разів ви побували в Україні? Які спостерігаєте тут зміни?
- В Україні я вп’яте. Вперше відвідав її ще до помаранчевої революції. Держава рухається у правильному напрямку. Але щодо демократії, то вона у вас поки що на рівні дитячого садочка.
- Чи потрібна Україна Європі, чи відома вона там?
- Так, вона дуже потрібна Європі і має стати членом Євросоюзу. Але потрібна і Європа Україні. Це гарантує їй стабільність. В іншому разі Україна стане частиною Росії. Щоправда, шлях до Євросоюзу може тривати 5 чи 10 років, але перспектива має бути. Я вважаю, що для цього Україні слід наполегливо боротися з корупцією, держава мусить мати ефективне керівництво та дотримуватися копенгагенських критеріїв. Але прогноз оптимістичний.
- Чи зможемо ми здолати фінансову кризу?
- Вважаю, що так. Вона має як психологічні чинники, так і справжні загрози.
Розпочалася криза в США, де видавали людям надто великі кредити. Люди не могли повернути ці кошти, і банки продавали одне одному борги. Це утворило, так би мовити, грошовий пузир. Хоча в банках було і чимало готівки, бо Китай купував акції США. Ця криза - комбінація китайського комунізму з американським капіталізмом. Але сьогодні вживаються заходи зі здолання кризи. Це можливо лише за умови використання ринкових методів.
- Що б ви побажали Україні?
- Бажаю залишатися незалежною, рости, розвиватися. Бажаю цілком і безповоротно сформуватися як держава.
Тамара СОЛОВЕЙ.

На фото (зліва направо): віце-президент ПАРЄ Горан Ліндблад, депутат ВР України Ольга Герасим’юк, голова Кримського осередку «Нашої України» Володимир Кунцов.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #49 за 05.12.2008 > Тема "З потоку життя"