|
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 05.12.2008 > Тема "З перших уст"
#49 за 05.12.2008
ВАСИЛЬ ВОВКУН: «ЛАТАТИМЕМО ТЕ, ЩО РОЗ’╢ДНУЮТЬ ПОЛ╤ТИКИ...»
28 листопада м╕н╕стр культури ╕ туризму Укра╖ни Василь Вовкун разом ╕з заступником м╕н╕стра Миколою Яковиною в╕дв╕дали Севастополь. У ход╕ робочого в╕зиту вони зустр╕лися з кер╕вництвом м╕ста та побували в Нац╕ональному запов╕днику “Херсонес Тавр╕йський”. Насамк╕нець столичн╕ гост╕ зав╕тали до Севастопольського укра╖нського культурно-╕нформац╕йного центру, де мали зустр╕ч з прац╕вниками установи культури та представниками ЗМ╤.
Занепоко╓ння м╕н╕стра культури ╕ туризму Укра╖ни виклика╓ стан справ у Нац╕ональному запов╕днику “Херсонес Тавр╕йський”. З моменту, коли Херсонес був ном╕нований на внесення до списку св╕тово╖ спадщини ЮНЕСКО, пройшло вже 20 рок╕в, але питання землев╕дведення й дос╕ залиша╓ться в╕дкритим: 19 земельних д╕лянок Херсонеса чекають на р╕шення м╕сцевих депутат╕в. Василь Вовкун висловив спод╕вання, що у 2009 роц╕ вдасться завершити юридичне закр╕плення вс╕х земельних д╕лянок, що належать ╕сторичн╕й територ╕╖ Запов╕дника, й у 2010 роц╕, нарешт╕, подати заявку до ЮНЕСКО на внесення Херсонеса до списку об’╓кт╕в св╕тово╖ спадщини.
На зустр╕ч╕ м╕н╕стра з представниками обох г╕лок влади йшлося про створення Генерального плану розбудови ╕нфраструктури Запов╕дника, яка могла б об’╓днати науков╕ досл╕дження ╕ туристичн╕ маршрути.
Надвеч╕р того ж дня столичн╕ гост╕ прибули до Укра╖нського культурно-╕нформац╕йного центру, де ╖х зустр╕чали хл╕бом-с╕ллю. Директор Центру Олександр Коротун пров╕в ╖х ус╕ма в╕дд╕лами, показав роботу гуртк╕в, познайомив з колективом. Через обмежен╕сть у час╕ зустр╕ч з прац╕вниками та пресою проходила одночасно.
Василь Вовкун розпов╕в з╕бранню про враження в╕д с╕мферопольсько╖ б╕бл╕отеки ╕м. ╤. Франка та д╕╖, до яких т╕ враження спонукали. Побачивши, що укра╖нська книга присутня там на 11-13%, в╕н кардинально зм╕нив концепц╕ю книгопостачання: вперше, з вид╕лених 26-ти м╕льйон╕в гривень, десять м╕льйон╕в п╕шло на закуп╕влю укра╖нських книг для Криму. Понад 38 тисяч книг отримав Севастополь. З них 30% - дитяча л╕тература, решта – енциклопедична, ╕сторична л╕тература, книги, що стосуються Голодомору, нац╕онально-визвольних рух╕в, сучасна ╕ класична укра╖нська л╕тература, а також заруб╕жна – перекладена укра╖нською мовою.
“У Криму, - зазначив В. Вовкун, - ми провели б╕льше десятка заход╕в, в тому числ╕, я завжди в╕дм╕чаю, Лесину ос╕нь, що пройшла не лише в Ялт╕, а й у С╕мферопол╕. Севастополю ми подарували прекрасний юв╕лейний концерт на 225-р╕ччя м╕ста. Це – недешевий концерт, але в╕дчутний ╕ правильний. Таким, ╓вропейського р╕вня, концертом ми засв╕дчили значущ╕сть Севастополя. У рег╕он╕ проведено чимало виставок. Оч╕куючи затвердження бюджету 2008 року, ми спод╕валися на активн╕шу присутн╕сть тут Ки╓ва й ╕нших рег╕он╕в. Пол╕тика М╕н╕стерства поляга╓ в тому, щоб об’╓днувати рег╕они, латати те, що роз’╓днують пол╕тики. Якщо говорити про ╕деолог╕ю, то мо╓ глибоке переконання, що нац╕ональна культура це ╕ ╓ – нац╕ональна ╕дея. М╕н╕стерство культури ╕ туризму ма╓ захищати ╕нформац╕йний прост╕р, творити ╓диний культурно-духовний прост╕р в усьому його розма╖тт╕, вибирати позиц╕ю не стагнац╕╖, а конструктивно╖ прац╕.
Якщо б вдалося прийняти бюджет на 2008 р╕к у тому стан╕, як в╕н розраховувався первинно, а це була вперше за 17 рок╕в програма, яко╖ ран╕ше М╕н╕стерство не мало, ми б отримали на 68% б╕льше кошт╕в, н╕ж отримували до цього. Проте, як член уряду ╕ м╕н╕стр, маю сказати, що 2009 р╕к буде для нас важким. Й до нього, напевне, треба готуватися вже зараз. Може статися, що буде скорочено чимало програм заради того, аби кожен з нас отримував зароб╕тну плату, а пенс╕онери – пенс╕╖. Криза, яка гряде, очевидно, боляче вдарить ╕ по культур╕ Укра╖ни”.
До розмови при╓дналися журнал╕сти, ╖х ц╕кавила достов╕рн╕сть чуток, що “гуляють” ╕нтернетом про видан╕ м╕н╕стром накази. Одна з них - про повне знищення в б╕бл╕отеках рос╕йськомовно╖ л╕тератури.
“Ця тема, - зазначив В. Вовкун, - мусу╓ться в╕д репл╕ки Добк╕на, що н╕бито м╕н╕стр назвав рос╕йську мову собачою. Розмова в мене з п. Добк╕ним й справд╕ була, але лише стосовно того, аби в╕н, як державний службовець, перейшов на державну мову. “Якщо вам не подоба╓ться, - почув я у в╕дпов╕дь, - ви можете вийти”. Власне, що я й зробив. Коли ж преса почала дошкуляти Добк╕ну, в╕н почав вигадувати н╕сен╕тниц╕. Добк╕н – це ж герой гогол╕вський, в╕д нього можна чекати будь-чого.
Що ж до наказу про дублювання ф╕льм╕в укра╖нською мовою, то в╕н д╕╓ б╕льш-менш усп╕шно. Вже ╓ ╕ прибутки в╕д дубльованих ф╕льм╕в. До реч╕, не за рахунок зах╕дних областей, а якраз за рахунок центру ╕ сходу Укра╖ни. Дума╓ться, це питання вже вичерпане. Про нього ╕нколи ще згаду╓ Парт╕я рег╕он╕в, але лише у контекст╕ наступних вибор╕в.
Був ще наказ стосовно вилучення вс╕х пам’ятник╕в радянсько╖ доби з ре╓стру пам’ятник╕в м╕сцевого значення. В ╕нтернет╕ ж писали, що м╕н╕стр видав наказ демонтувати ц╕ пам’ятники. Хочу зазначити, що вищезгаданий наказ – не випадковий. Сусп╕льство готувалося до роковин Голодомору. В╕дпов╕дно був Указ Президента про пам’ятники, зведен╕ ╕сторичним особистостям, причетним до геноциду укра╖нського народу. До ц╕╓╖ теми ми п╕д╕йшли по-╓вропейськи: почали шукати м╕сце в Черн╕г╕вськ╕й, чи, може, в Ки╖вськ╕й област╕ для створення “Парку соцарту”, де можна було б з╕брати пам’ятники т╕╓╖ доби, картини, книги тощо.
╤ ще один з ц╕╓╖ низки наказ╕в: в╕н стосу╓ться б╕бл╕отек. Нами було запропоновано б╕бл╕отекам провести мон╕торинг комуно-шов╕н╕стично╖ л╕тератури, яка “працю╓” проти незалежно╖ держави. Про вилучення ╖╖ в наказ╕ не йшлося. Може, у подальшому ми ц╕ книги в╕днесемо, скаж╕мо, до наукових фонд╕в, щоб дещо вив╕льнити площ╕. Адже сутт╓во поповнюючи зараз б╕бл╕отеки новими книгами, ми ма╓мо кудись ╖х розм╕стити: не розширювати ж заради цього буд╕вл╕ б╕бл╕отек. Зараз ми готу╓мо проект закону про б╕бл╕отеки, де й в╕добразимо результати мон╕торингу. Вигадки ж про д╕яльн╕сть М╕н╕стерства, котрими повниться ╕нтернет, нас давно вже не дивують”.
Журнал╕сти порушували питання про можливе втручання М╕н╕стерства культури ╕ туризму Укра╖ни у процес встановлення пам’ятник╕в м╕сцевого значення в рег╕онах, на приклад╕ нещодавно зведеного у Севастопол╕ пам’ятника Катерин╕ II, лукаво заре╓строваного не як пам’ятник, а як предмет облаштування парку.
“Сьогодн╕ ми вже обговорювали це питання, - зазначив В. Вовкун, - й д╕йшли висновку, що треба ╕нформувати владу й сусп╕льство про те, що ма╓ бути виключно дозв╕л М╕н╕стерства на зведення пам’ятник╕в, незалежно в╕д того, де в╕н буде встановлюватися: в столиц╕ чи рег╕онах. Якщо говорити про Катерину II, то я б ╖╖ поставив у р╕зних позах в ус╕х м╕стах ╕ просто показував би там, де збира╓ться певна частина сусп╕льства, ╕ хай би вона там стояла. Стосовно ж пам’ятника гетьману Сагайдачному, який ми сьогодн╕ побачили у Севастопол╕, то ми просто жахнулися. Не можемо зрозум╕ти, хто давав дозв╕л на встановлення такого пам’ятника, з порушенням вс╕х арх╕тектурних норм. Це – знущання над вс╕╓ю Укра╖ною! Це не т╕льки бездарно, але й ╕деолог╕чно зроблено так, аби люди жахалися всього укра╖нського. Може, тепер кожна парт╕я почне ставити сво╖ пам’ятники? Так можна д╕йти до повного ╕д╕отизму. До цього питання ми будемо повертатися.
Заступник м╕н╕стра Микола Яковина додав: “...Пам’ятник парод╕ю╓ людську постать, см╕шить диспропорц╕ями. Образ – карикатурний. Я вважаю це знущанням, ╕ той, хто це встановив, якщо п╕дходити до цього питання серйозно, ма╓ понести покарання. ╢ художньо-експертна рада при М╕н╕стерств╕, але туди, з приводу цього пам’ятника, не зверталися”.
У ход╕ розмови торкнулися ╕нформац╕йного простору Криму. Пан м╕н╕стр був здивований тим, що у Севастополь не надходять так╕ “Укра╖на молода”, ”Дзеркало тижня” й ╕нш╕ укра╖номовн╕ часописи. Одн╕╓╖ укра╖номовно╖ газети “Кримська св╕тлиця” на ц╕лий рег╕он, звичайно ж, замало. На його думку, тут мали б бути окрем╕ газети ╕ для д╕тей, ╕ для молод╕. Пропозиц╕ю зробити самост╕йними часописами “Джерельце” та “Будьмо!” – додатки “Кримсько╖ св╕тлиц╕”, пан м╕н╕стр назвав слушною, з ╓диною поправкою на сьогодн╕шню кризу. Проте криза - не в╕чна, а розбудова державност╕ у Криму продовжиться й п╕сля 2009 року.
“До реч╕, - продовжив розмову Василь Вовкун, - хоч на М╕н╕стерство культури ╕ туризму Укра╖ни й покладено в╕дпов╕дальн╕сть за мовний прост╕р, але не створено н╕ управл╕ння, н╕ департаменту, н╕ нав╕ть сектора, який займався б мовною пол╕тикою. За такого стану справ - приходить новий м╕н╕стр, чи, скаж╕мо, в╕це-прем’╓р, ╕ якщо це питання йому не болить, ця тема автоматично зника╓ з М╕н╕стерства. За новим штатним розписом 2009 року в М╕н╕стерств╕ планувалося створення такого управл╕ння.
Сьогодн╕ в держав╕ в╕дсутня словникова та енциклопедична пол╕тика, ма╓мо застар╕лу терм╕нолог╕ю. Хот╕лося б, щоб питання мови розглядалося хоч б раз на р╕к на РНБО, а мовне управл╕ння було в кожному м╕н╕стерств╕. У вир╕шенн╕ питання вивчення державно╖ мови серед населення ми ще н╕чого не зробили. Ма╓мо лише претенз╕╖ один до одного, на зразок: “Чому ти не розмовля╓ш укра╖нською?”. А насправд╕, нав╕ть, якщо говорити про Крим: як, скаж╕мо, дитин╕ опановувати тут мову, якщо ми не створю╓мо н╕ мультф╕льм╕в, н╕ комп’ютерних програм. З огляду на так╕ обставини, ми багато в чому завинили перед Кримом”.
П╕сля зак╕нчення зустр╕ч╕ пан м╕н╕стр оглянув б╕бл╕отеку культурно-╕нформац╕йного центру й пооб╕цяв вид╕лити комплект з 500 укра╖номовних книг, бо, як виявилося, ця б╕бл╕отека нав╕ть не ув╕йшла до рознарядки, за якою решта б╕бл╕отек м╕ста зараз отримуватиме укра╖номовну л╕тературу.
Зда╓ться, директор культурно-╕нформац╕йного центру Олександр Коротун вже може пишатися: створена ним у 1996 роц╕ б╕бл╕отека з року в р╕к прироста╓ фондами, поповню╓ться р╕дк╕сними виданнями старовини й сучасност╕. Тут вже ╓ подарунки в╕д укра╖нц╕в Канади, Австрал╕╖, Сполучених Штат╕в Америки. Тепер над╕йдуть 500 книг в╕д М╕н╕стерства культури ╕ туризму Укра╖ни. Дав би ще Бог, щоб м╕н╕стри в нас зм╕нювалися не щороку...
Л╕д╕я Степко.
м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 05.12.2008 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6608
|
ТРАМП ЗАЯВИВ, ЩО УКРА╥НА ХОЧЕ ПЕРЕЙТИ В НАСТУП
МА╢МО Ч╤ТК╤ ПЛАНИ
УКРА╥НЦ╤ ВИТРИМАЛИ ДЕСЯТКИ СПРОБ ЗАВОЮВАННЯ, УКРА╥НА ВИСТО╥ТЬ ╤ ЗАРАЗ ПРОТИ РОС╤╥
