Версiя для друку Обговорити в форумi

Доброго дня, шановна редакціє «Кримської світлиці»! Мене звуть Тетяна ОСТАПЧУК, я навчаюся в Азовському НВК Джанкойського району. Я вже давно і залюбки читаю вашу газету, а особливо люблю «Джерельце». Саме зі сторінок газети довідалась, що у Севастополі відкрився перший україномовний клас. Дуже рада за маленьких севастопольців, адже і вони тепер зможуть навчатися найкращою в світі мовою. Так, я не перебільшую: для мене українська мова є найкращою, бо вона - рідна, саме цією мовою я думаю і навіть складаю вірші. Ось один з них:

Моя вкраїнська рідна мова,
Нею звучала колискова,
Нею читати я навчилась,
Тому мені і полюбилась.
Вона звучить, неначе пісня,
Ота бабусина, колишня.
В ній суть всього мого народу
Живе від роду і до роду,
В ній сум і болі, і страждання,
У ній надії й сподівання,
Дитячий сміх перлинно чистий,
Що ллється дзвінко
 й голосисто.
Її не можна не любити -
Адже тоді не варто й жити.
Народ і сам тоді зникає,
Коли він мову забуває!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2008 > Тема "Душі криниця"