Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
Укра╖нськ╕ митц╕ – це потужна сила, яку не можна знец╕нювати…


СУМНА ОС╤НЬ
Наш╕ традиц╕╖


ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
Чи здатн╕ ми слухати, коли мистецтво промовля╓?..


МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
Автори представлених роб╕т - художники, як╕ п╕шли захищати Укра╖ну…


ПОРА НА В╤ДПОЧИНОК...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 22.08.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#34 за 22.08.2008
УСП╤ННЯ

ДОРОГА ДО ХРАМУ

Свято Усп╕ння Пресвято╖ Богородиц╕ – останн╓ дванадцяте свято церковного року, ╕ в╕дзнача╓ться воно завжди 28 серпня. У цей день зак╕нчу╓ться двотижневий Успенський п╕ст.
╤стор╕я свята пов’язана з церковним переданням. Р╕зн╕ перекази по-р╕зному висв╕тлюють к╕нець земного шляху Божо╖ Матер╕. З╕ Святого Письма ми зна╓мо, що п╕сля вознес╕ння на Небо ╤суса Христа Його Пречиста Мат╕р залишилася п╕д оп╕кою святого апостола ╤вана Богослова. Про це запов╕в Господь перед Сво╓ю смертю на хрест╕. В ╢вангел╕╖ в╕д ╤вана чита╓мо: “П╕д хрестом же ╤суса стояли – Його мати, ╕ сестра Його матер╕, Мар╕я Клеопова, ╕ Мар╕я Магдалина. Як побачив ╤сус мат╕р та учня, що стояв тут, якого любив (йдеться про ╤вана Богослова. – Авт.), то каже до матер╕: «Оце, ж оно, тв╕й син!» Пот╕м каже до учня: «Оце мати твоя!» ╤ з т╕╓╖ години той учень взяв ╖╖ до себе”.
З╕ священно╖ ╕стор╕╖ Нового Запов╕ту ми також зна╓мо, що Мат╕р Господа була шанованою серед апостол╕в, ╕ перебувала з ними в ╢русалим╕: “Тод╕ вони повернулись до ╢русалима з гори, що Оливною зветься, ╕ що знаходиться поблизу ╢русалима, на в╕ддал╕ дороги суботнього дня (йдеться про повернення п╕сля вознес╕ння Господнього. – Авт.). А прийшовши, ув╕йшли вони в горницю, де й перебували: Петро та ╤ван, та Як╕в, та Андр╕й, Пилип та Хома, Варфолом╕й та Матв╕й, Як╕в Алфе╖в та Симон Зилот, та Юда Яков╕в. Вони вс╕ одностайно були на невпинн╕й молитв╕, ╕з ж╕нками, ╕ з Мар╕╓ю, мат╕р’ю ╤сусовою, та з братами Його...” (Д╕яння святих апостол╕в).
Дал╕ про життя Богородиц╕ Святе Письмо н╕чого не говорить, ╕ Церква, досл╕джуючи ╥╖ останн╕ роки, керу╓ться лише переказами. Одн╕ опов╕д╕ пов’язують к╕нець ╥╖ земного шляху з Ефесом, куди переселився ╤ван, ╕нш╕ вказують на Гефсиман╕ю. ╤ тут, ╕ там ╓ храми, присвячен╕ Усп╕нню. Найперший апокриф, що розпов╕да╓ про Усп╕ння, написаний в╕д особи ╤вана Богослова (“апокриф” – грецькою “та╓мничий”, “захований” – тв╕р, що претенду╓ на авторитет богонатхненного, але який не вв╕йшов у канон Б╕бл╕╖). Деяк╕ ╕сторики датують його V стол╕ттям, хоча б╕льш╕сть в╕дносить на п╕втора стол╕ття п╕зн╕ше.
Отже, зг╕дно з переказами, п╕сля з╕шестя Святого Духа на апостол╕в Богородиця залишалась в ╢русалим╕. Проте згодом почалися гон╕ння царя ╤рода Агриппи на церкву Божу, ╕ Вона разом з ╤ваном Богословом в╕д╕йшла до Ефесу. На той же час церковне передання в╕дносить в╕дв╕дини Божою Мат╕р’ю ╓пископа К╕прського святого Лазаря, що його воскресив Спаситель; побувала Вона також на гор╕ Афонськ╕й.
П╕сля припинення гон╕нь на християн Пресвята Д╕ва повернулась у ╢русалим ╕ жила в дом╕ апостола ╤вана Богослова на С╕он╕. Як св╕дчить переказ, одного разу п╕шла Вона на гору ╢леонську (Оливну), ╕ там п╕д час молитви побачила архангела Гаври╖ла, що тримав у руц╕ г╕лку райсько╖ пальми. В╕н благов╕стив Д╕в╕ Мар╕╖, що через три дн╕ Вона переставиться, ╕ Господь вознесе ╥╖, Свою Мат╕р, в Небесне горн╓ Царство, де Вона перебуватиме з Ним в╕чно. Повернувшись додому, Богородиця розпов╕ла про все апостолу ╤вану, ╕ почала готуватися до Сво╓╖ кончини. Вона запов╕ла, щоби т╕ло ╥╖ поховали у Гефсиман╕╖ разом з батьками й обручником ╥╖, праведним Йосипом.
Господь чудесним чином з╕брав в ╢русалим апостол╕в, не було лише апостола Хоми. Коли настав час кончини – усп╕ння Богородиц╕, – о трет╕й годин╕ дня, в прим╕щенн╕, де вс╕ з╕брались, ╕ де на смертному одр╕ Вона перебувала, раптом засяяло св╕тло слави Божо╖. Сам Господь ╤сус Христос з╕йшов з Неба в оточенн╕ Небесних сил безплотних. “Велича╓ душа моя Господа” – промовила Пр╕снод╕ва, ╕ передала душу Свою в руки Сина Свого. ╤ хор ангельський, ╕ вс╕ присутн╕ сп╕вали: “Богородице, Д╕во, радуйся, благодатна Мар╕╓, Господь з Тобою...”
Апостоли п╕дняли одр з т╕лом Богоматер╕, ╕, сп╕ваючи псалми, понесли ╥╖ в Гефсиман╕ю. Попереду йшов ╤ван Богослов ╕ н╕с ту саму пальмову г╕лку... П╕сля похорону на трет╕й день прибув апостол Хома, який не був присутн╕м при кончин╕, ╕, щоб попрощатися з Нею, в╕дкрили гр╕б. Але т╕ла там не знайшли, а т╕льки плащаницю...
Церква завжди в╕рувала, що Богомат╕р була воскрешена Сво╖м Сином, Господом нашим ╤сусом Христом, ╕ з т╕лом взята на Небо. П╕сля Усп╕ння Богородиц╕, коли апостоли п╕д час трапези розмовляли про те, що зникло т╕ло ╥╖ з гробу, сталося вид╕ння Пресвято╖ Д╕ви на Неб╕. Вона сказала ╖м: “Радуйтесь!”, ╕ апостоли, зам╕сть “Господи, ╤сусе Христе, помагай нам!”, промовили: “Пресвята Богородице, помагай нам!” В пам’ять про цю под╕ю Свята Церква ╕ встановила свято Усп╕ння Пресвято╖ Богородиц╕.
У науц╕ про богослужби – л╕тург╕ц╕ – чита╓мо: свято Усп╕ння Богоматер╕ встановлене Церквою з давн╕х час╕в. Про нього згаду╓ться у творах блаженного ╤╓рон╕ма, Августина та Григор╕я, ╓пископа Турського. У IV ст. воно вже повсюдно святкувалося в Константинопол╕. За бажанням В╕зант╕йського ╕мператора Маврик╕я, який здобув перемогу над персами в п’ятнадцятий день серпня (28 серпня за новим стилем), день Усп╕ння Богоматер╕ з 595 року став святом загальноцерковним.
Спочатку свято в╕дзначалося не в один час: в одних м╕сцях - у с╕чн╕, в ╕нших – у серпн╕. Так на Заход╕ в VII ст. 18 с╕чня святкувався “день кончини Д╕ви Мар╕╖”, а 14 серпня “взяття на Небо”. Таке розд╕лення ц╕каве тим, що показу╓ як стародавня зах╕дноримська церква, в узгодженн╕ з церквою сх╕дною, розглядала кончину Богоматер╕ – не в╕дкидаючи ╖╖ т╕лесно╖ смерт╕ (до чого схиля╓ться римо-католицька церква сьогодн╕). Загальне святкування свята Усп╕ння 15 (28) серпня в б╕льшост╕ сх╕дних ╕ зах╕дних церков вкор╕ню╓ться у VII - IX стол╕ттях.
Основною метою встановлення свята було прославлення Богоматер╕ ╕ ╥╖ усп╕ння. До ц╕╓╖ основно╖ мети в IV - V стор╕ччях при╓дналася й ╕нша – викриття хибного вчення тих богослов╕в, як╕ посягали на досто╖нство Богоматер╕, в╕дкинувши людську природу Пресвято╖ Д╕ви (в╕дтак, в╕дкидаючи ╕ ╥╖ т╕лесну кончину).
Тропар (основна п╕сня) свята: “У р╕здв╕ д╕вство зберегла ╓си, в усп╕нн╕ ж св╕ту не залишила ╓си, Богородице, перейшла Ти до життя, бо Ти Мати Життя, ╕ молитвами Тво╖ми визволя╓ш в╕д смерт╕ душ╕ наш╕”.
 Олег Ведмеденко.
* * *
(Б╕бл╕йна школа духовного вдосконалення, а/с 18, Луцьк-21, Укра╖на, 43021, www.vedmedenko.org)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 22.08.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6258

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков