Коли ж на українському телебаченні будуть патріотично-виховальні та навчальні передачі? Нашим державним достойникам і в Рік Росії в Україні треба пам'ятати про духовність нашої нації, будувати міцну платформу для майбутнього покоління. На жаль, телеефір переповнений русизмами, суржиками, нудотними рекламами, бридкими фільмами якщо не з істеричним криком, то сексом чи садизмом. І все це бачать в доступний для них час діти. А от зустрічі зі співаками України, видатними людьми можна побачити далеко за північ. Тому і не дивно, що про національну еліту ми нічого не знаємо. Отже, низькоякісній передачі - найкращий ефірний час, а якісному українському продукту - як Бог дасть. Український телеканал "Культура" транслює свої передачі, коли учні в школі, а повтору немає. Це ж не кіно, правда? Вважаю, що національне радіо більш відповідально ставиться до якості програм. Заслуговує похвали радіожурнал "Слово", що виконує роль просвітителя, навчаючи державній мові. Радіоефір наповнений національним духом, чого не скажеш про телеефір, особливо канали "1+1" та "Інтер". В Україні порушується 10 стаття Конституції. Держава не забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Криму все вирішує "русская община": чий буде Севастополь, Крим, яку назву вулиці змінити чи пам'ятник імператриці збудувати. Росіяни дбають про свої церкви, школи. Навіть не відчуваєш, що Крим входить до складу України. Це буде доти, допоки тут знаходитиметься військова база Росії і пануватиме совєтська ідилія. Найбільше тут страждають українці зі своїми злободенними проблемами. Думаєш: чи в Росії живеш, чи в Україні? 25 січня я була делегатом на ІV з'їзді Українського народного руху - Української народної партії. Бачила і слухала виступи активістів Української народної партії, на які покладаємо велику надію. На плідну працю благословив з'їзд Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет разом з єпископом УАПЦ Ігорем. Всюди звучала українська мова, скрізь - вишиванки. Продавались твори українських письменників, касети пісень української естради, яких в Криму не знайдеш. Кажуть, попиту немає. Радісно на душі! І от київським поїздом повернулась до Джанкоя. А на пероні вже таксисти зустрічають своїм невгамовним: "Куда ехать?". Ще під впливом київської атмосфери відповіла: "Я чекаю на маршрутку". "Такого слова "чєкаю" нет!" - як обухом по голові. Відразу зник мій київський пафос...
ГОЛОВНИЙ П╤ДСУМОК 31-го «РАМШТАЙНУ»:
«РОЗМОВА ДАЛА ЗНАЧНИЙ ПРОГРЕС»?
РЕАБ╤Л╤ТАЦ╤Я В╤ЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦ╤В ╤ ВЕТЕРАН╤В
ЯК РОС╤Я СТИРА╢ УКРА╥НСЬКУ ╤ДЕНТИЧН╤СТЬ
ПОКРОВА БЕЗ М╤Ф╤В: ЩО МИ ЗНА╢МО ПРО ЦЕ СВЯТО
