|
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
#5 за 01.02.2008
ПОКАРАННЯ БЕЗ ВИНИ
ВОЛОДИМИР КОРОЛЬ
(Зак╕нчення. Поч. у № 3, 4).
В липн╕ 1953 р. в╕д ╕мен╕ мами зробив заяву в управл╕ння МВС Молотовсько╖ област╕ в концтаб╕р УТ 389/9, щоб допомогли розшукати батька. 26.08 1953 р. отримав в╕дпов╕дь № 50/597 "На ваш лист пов╕домля╓мо, що Король М. ╤. 20.11. 1942 р. зв╕льнений ╕ переданий для роботи по в╕льному найму на буд╕вництво "Сол╕камськбуд", подальша доля нам не в╕дома".
17.02 1988 р. мною був в╕дправлений лист-заява на ╕м’я голови Верховного Суду СРСР В. ╤. Тереб╕лова, в якому аргументував невинн╕сть мого батька, незаконно репресованого, антиконституц╕йно засудженого на в╕с╕м рок╕в виправно-трудових роб╕т в районах Сиб╕ру. Вимагав переглянути справу батька у Верховному Суд╕, реаб╕л╕тувати, зняти з нього тавро "ворога народу", яким в╕н не був, що справа на нього була сфабрикована, велась з порушеннями не т╕льки процесуального кодексу, закон╕в, а й само╖ Конституц╕╖ СРСР. На початку березня 1988 року отримав пов╕домлення в╕д Верховного Суду СРСР, що моя скарга направлена прокурору Черкасько╖ област╕ для перегляду справи. Прокуратура Черкасько╖ област╕ направила мою скаргу та спецсправу
№ 18123 в прокуратуру К╕ровоградсько╖ област╕ за м╕сцем мого проживання. П╕сля цього справа батька була передана в Управл╕ння КДБ К╕ровоградсько╖ област╕ на досл╕дування нових обставин у справ╕ Короля М. ╤. КДБ першим у справ╕ батька допитав мене, що я знав у ц╕й справ╕. П╕сля мене були допитан╕ протокольно жител╕ с. Тур╕╖, як╕ особисто знали мого батька. Так, Немна Марфа показала, що ╖╖ родич з с. Журавка Левченко в╕дбував покарання без вини разом з Максимом Королем в с. Борове Сол╕камського району, п/с 33. В листопад╕ 1942 року Левченко, а разом з ним багатьом ╕ншим репресованим, зам╕нили залишок терм╕ну у ВТК на два м╕сяц╕ штрафбату на фронтах В╕тчизняно╖ в╕йни, де в╕н був поранений ╕ п╕сля госп╕талю ╕нвал╕дом повернувся в Журавку, коли наш район був визволений в╕д н╕мц╕в. Ц╕каво, що в╕дправлення на фронт у штрафбат в листопад╕ 1942 р. сп╕впада╓ з датою 20 - 21.11 1942 р. зв╕льнення мого батька. Вважаю, що в штрафбат разом з ╕ншими в╕дправили й мого батька, де в╕н ╕ загинув. Допитали також Бережну Марину, Мезецького Павла, Артема Жижка, Пилипа Тертичного, Федора Б╕лоуса, ╤вана Л╕нчевського та Василя Хижняка. Вс╕ вони п╕дтвердили порядн╕сть мого батька, працелюбн╕сть, що не м╕г в╕н бути "ворогом", бо жив ╕ працював серед нас.
П╕сля вс╕х юридичних процедур справу мого батька Короля М. ╤. розглянула Презид╕я К╕ровоградського обласного суду в склад╕: головуючого Б. Н. Литвиненка, заступник╕в голови обласного суду В. ╤. Шигин╕на та Л. К. Ланенка з участю обласного прокурора Н. Ф. Потопальського ╕ визнала:
1. Що при арешт╕ Короля М. ╤. не було пред’явлено звинувачення.
2. Не було порушено крим╕нально╖ справи.
3. Вирок "Особливо╖ наради при НКВС СРСР", винесений без конкретизац╕╖ постановити в вину злочину.
Колег╕я обласного суду постановила:
1. Протест прокурора - задовольнити.
2. Постанову "Особливо╖ наради при НКВС СРСР" в╕д 28.09 1939 р. по в╕дношенню до М. ╤. Короля скасувати, а крим╕нальну справу припинити за в╕дсутн╕стю складу злочину.
3. Максим ╤лар╕онович Король - реаб╕л╕тований. Вже 28.02 1995 р. я звернувся ╕з заявою до Управл╕ння Служби безпеки Укра╖ни в К╕ровоградськ╕й област╕ за дозволом на отримання права ознайомитися з крим╕нальною справою № 8597 (Управл╕ння КДБ при Рад╕ М╕н╕стр╕в УРСР) мого батька Короля М. ╤., яка збер╕га╓ться в Державному арх╕в╕ К╕ровоградсько╖ област╕ та видач╕ дов╕дки про реаб╕л╕тац╕ю.
Дозв╕л я отримав ╕ в присутност╕ директора арх╕ву перечитав справу. На м╕й погляд, в арх╕вн╕й справ╕ батька в╕дсутн╕ найб╕льш важлив╕ документи, нав╕ть фотограф╕я батька. Для себе, сво╖х д╕тей, внук╕в та правнук╕в я зробив витяг справи, щоб вони знали правду, що репрес╕╖ мого батька, односельчан та сотень тисяч ╕нших укра╖нц╕в були антиконституц╕йними, антинародними, проводилися органами КДБ терористичними методами, що безп╕дставно знищували найб╕льш працездатну частину укра╖нського сусп╕льства.
Отримав я й арх╕вну дов╕дку за № 1604 в╕д 16.03 1995 р. про реаб╕л╕тац╕ю батька. Та все це зовс╕м не влаштувало мене, не взнав я, де под╕вся м╕й батько, де його могилка, тому продовжив пошуки. Отримав дов╕дки з управл╕ння КДБ Пермсько╖ област╕. В╕дпов╕дь бюрократична: не зна╓м, не знайшли ╕ т. ╕н. Ще одну в╕дпов╕дь отримав з Сол╕камського УТ-389/9. Знову дописка: "За наявними обл╕ковими даними не значиться". Бо н╕хто ╖х не розшукував, ус╕ вони були знищен╕ так чи ╕накше ╕ загорнут╕ в канави без молитви й без хреста чи то в колон╕╖, чи в штрафбат╕.
Тепер все зрозум╕ло: в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ документи на т╕ десятки м╕льйон╕в репресованих, розстр╕ляних, закатованих, заморених голодом, холодом та хворобами в районах Сиб╕ру, Колими, Соловк╕в, - жертв пол╕тичного терору, яких використовували як раб╕в, як дармову рабсилу на л╕соповалах, буд╕вництв╕ канал╕в, в шахтах, рудниках, ╕нших найтяжчих роботах, - знаходяться п╕д багатьма замками, в глибоких сховищах, на в╕ки-в╕чн╕ засекречен╕ в╕д усього св╕ту, особливо в╕д Укра╖ни, яка найб╕льше постраждала в╕д стал╕нсько-комун╕стичного терору. А на сторож╕ ╖х стоять випробуван╕ часом кедеб╕сти, стал╕нськ╕ терористи на чол╕ з ╖хн╕м президентом.
Репрес╕╖ 1937 - 1938-х та наступних рок╕в пон╕вечили м╕льйони людських доль, родин, забираючи з життя чи нормальних людських умов ╕снування ╕ д╕яльност╕ маси невинних громадян. За стал╕нсько-комун╕стичного режиму, Конституц╕я 1936 року була п╕дм╕нена неконституц╕йними, репресивно-каральними органами у вигляд╕ "особливих нарад при НКВС СРСР", "тр╕йок", "дв╕йок" та ╕нших, поставлених ВКП (б) поза наглядом, як ╕ апарату ОГПУ, НКВС, КДБ. Будь-який виступ проти свав╕лля - жорстко придушувався. Для цього ╕ були створен╕ концтабори, гулаги, колон╕╖-поселення на Соловках, Сиб╕ру, Колим╕ та ╕нших важкодоступних районах РФ, з яких живими н╕хто не повертався.
Та найб╕льшо╖ шкоди для вс╕х народ╕в Союзу завдали репрес╕╖ проти найвищих во╓начальник╕в Червоно╖ арм╕╖. За неповними даними генерал-полковника Волкогонова з Москви, б╕льше 40 тисяч ос╕б було репресовано, розстр╕ляно. В тому числ╕ трьох маршал╕в, багато командир╕в, комкор╕в, комдив╕в, найдосв╕дчен╕ших кадр╕в у в╕йськов╕й справ╕. ╤ це було зроблено напередодн╕ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, в той час, як у Н╕меччин╕ швидкими темпами створювалася найсучасн╕ша арм╕я в св╕т╕. Одному з кер╕вник╕в Вермахту Гейдр╕ху в 1937 - 1939 рр. вдалося руками Стал╕на та його компарт╕йних соратник╕в без жодного постр╕лу знищити, обезкровити в╕йськове кер╕вництво Радянського Союзу, що й призвело до поразки на перших етапах в╕йни - в╕дступу аж до Лен╕нграда, Москви, Стал╕нграда, до Кавказу та в╕йськових втрат б╕льше 27 млн. В полон було здано б╕льше 5 млн. солдат╕в та оф╕цер╕в, нав╕ть генерал╕в, б╕льш╕сть з яких загинула в концтаборах, а т╕, що повернулися живими з полону, були репресован╕ ╕ пом╕щен╕ вже в радянськ╕ концтабори.
Така сумна правда нашого "радянського", комун╕стичного минулого, про яке ми не ма╓мо права забувати або замовчувати. Забути про десятки м╕льйон╕в уб╕╓нних укра╖нц╕в - це аморально. Мертв╕ закликають нас: "Пам’ятайте!"
Володимир КОРОЛЬ,
ветеран, ╕нвал╕д Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни.
м. С╕мферополь.
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 01.02.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5535
|
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
