Версiя для друку Обговорити в форумi

Минулої суботи у Ялті відбулось велике свято єднання українців - там пройшла церемонія відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку. Українське реєстрове козацтво, школярі та студенти, представники канадської діаспори, українських громад Севастополя і Ялти, посланці інших міст Криму і України, Представництво Президента України у Криму, керівництво уряду АРК, ялтинської влади засвідчили свою повагу до Кобзаря.
 Перед початком заходу місцевий оркестр та севастопольський хор під керівництвом Віктора Ковальчука та під його акомпанемент сприяли створенню святкової атмосфери. Чиновники, реєстрові козаки, інші оратори підкреслювали важливість та необхідність вшанування постаті Тараса Шевченка в Ялті.
 Меценатами встановлення бронзової скульптури авторства Лео Молодожанина, виготовленої в Аргентині, стало подружжя з канадського Торонто - д-р Василь Іваницький (вже покійний) та Наталя Бундза-Іваницька, яка була присутня на святі.
 Після покладення квітів до пам’ятника в сквері ще довго звучала музика бандур та вірші Тараса Шевченка у виконанні ялтинської молоді.
 * * *
 Українцям в Криму при існуючій, м’яко кажучи, недружній владі непросто. Будь-яка спроба утвердити свої культурні та духовні цінності на своїй землі наштовхується на стіну байдужості і ворожості. Нелегкий шлях був і у ідеї встановити пам’ятник поету, наприклад, довго не приймалось рішення на сесії міськради. І появився він як результат позалаштункових ігор всіх учасників і очільників.
 Не є новиною, що вислів "четверта влада" вживається частіше можновладцями зовсім не для того, щоб враховувати громадську думку. Перечитую ще раз статтю Віктора Хоменка з нашої газети від 21 квітня 2006 року "Чи бути в Ялті пам’ятнику Кобзареві?" (для користувачів
інтернету даю посилання http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3796 ) і переконуюсь у передбаченні автором колізій і небезпек у зв’язку з ініціативою Українського реєстрового козацтва його встановлення у південній перлині України.
 Нагадаю кілька тез із цієї статті. Після привезення бронзової скульптури з Аргентини "серйозний форум з чверть сотні авторитетних митців після тривалого й небайдужого обговорення небуденної й делікатної теми дійшов виваженого висновку: в даному вигляді пам’ятник не відповідає завданням монументальної скульптури, відсутня портретна схожість, є зауваження до обробки матеріалу, відтворення тканини одягу, фігури, пластики, задовгих рук і непропорційно малої голови", - писав
В. Хоменко. Зрозуміло й те, що літній скульптор не міг відвідати місце встановлення пам’ятника, а реєстрові козаки були раді заокеанському дарунку та можливості зайвий раз урочисто вишикуватись і продемонструвати свої генеральські погони (а нині маємо ще й маршала козацтва!), знехтувавши думкою фахівців про необхідність проведення конкурсу на кращий проект.
 Якби перераховані вище представники владних структур та громадських організацій читали газети не лише про себе, а про суспільно значимі теми, то навряд чи відбулась ця прикрість.
 "Таке бачення автора", - дипломатично каже про скульптурне зображення Шевченка президент Фундації ім. Тараса Шевченка Богдан Вуйко, один із ініціаторів встановлення саме цього пам’ятника.
 Відлетіли палкі промови. Сквер опустів. Дві дівчини проходили по стежці повз нового ялтинського артефакту на дуже невисокому п’єдесталі, надпис на якому був повністю закритий квітами, і одна у другої запитала: "А хто це?" Коли їм відповіли: "Шевченко", дівчата сказали, що ніколи б не подумали, бо не схожий. А й справді, впізнаваність - теж важлива риса для визначної пам’ятки, особливо в Криму.
 А що подумають численні туристи, у тому числі українці діаспори, політики й бізнесмени про дивну і важку поставу тулуба, непропорційні руки (кажуть, що прибічники цієї скульптури навіть заміряли їх довжину для порівняння, але ж кожному глядачу не можна буде повідомити про ці сантиметри!) та їх розташування, про недотримання класичних скульптурних пропорцій? "Кримські і ялтинські скульптори були стримані в своїх оцінках виконання скульптури", - повідомляють зараз інформаційні
агенції.
 "Ми не маємо права зводити недосконалі пам’ятники нашим національним героям, чільникам народу", - попереджав Віктор Хоменко у згаданій статті. Не послухались...
М. ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.

"ЛЕГЕНДАРНИЙ, ДО НЕВПІЗНАВАНОСТІ" - з таким заголовком до репортажу про цю подію вийшла газета "Україна молода"...

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "Резонанс"