|
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
#49 за 07.12.2007
В СБУ ДОКУМЕНТАЛЬНО П╤ДТВЕРДЖУЮТЬ ╤СНУВАННЯ СПЕЦГРУП МВС ╤ МДБ
В СБУ ДОКУМЕНТАЛЬНО П╤ДТВЕРДЖУЮТЬ ╤СНУВАННЯ СПЕЦГРУП МВС ╤ МДБ, ЯК╤ П╤Д ВИГЛЯДОМ П╤ДРОЗД╤Л╤В ОУН-УПА ТЕРОРИЗУВАЛИ НАСЕЛЕННЯ ЗАХ╤ДНО╥ УКРА╥НИ
Документи галузевого державного арх╕ву (ГДА) Служби безпеки Укра╖ни п╕дтверджують, що п╕д час зд╕йснення у 1944-1950 рр. заход╕в щодо л╕кв╕дац╕╖ п╕дп╕лля ОУН ╕ його збройних формувань, органами внутр╕шн╕х справ та державно╖ безпеки на територ╕╖ Зах╕дно╖ Укра╖ни застосовувались спец╕альн╕ групи, як╕ видавали себе за п╕дрозд╕ли ОУН-УПА та д╕яли в╕д ╖х ╕мен╕. Як пов╕домив на бриф╕нгу кер╕вник галузевого державного арх╕ву СБУ Серг╕й Богунов, узагальнених даних щодо д╕яльност╕ та к╕лькост╕ таких спец╕альних груп нема╓. Але ╓ окрем╕ ╕ промовист╕ документи. Зокрема, це датована лютим 1949 року допов╕дна в╕йськового прокурора в╕йськ МВС Укра╖нського округу, адресована секретарю ЦК КП (б) Укра╖ни Микит╕ Хрущову, де м╕ститься зв╕т про жорсток╕ д╕╖ зазначених спецгруп проти населення Зах╕дно╖ Укра╖ни. З тих документ╕в, що ╓ у наявност╕ в укра╖нських спецслужб, виплива╓, що з 1944 року до к╕нця 1945-го органами МВС та МДБ УРСР використовувались 150 зазначених спецгруп, до складу яких входило 1 тис. 800 ос╕б. Станом на початок 1950 р. таких груп залишилось 19 загальною чисельн╕стю 130 ос╕б. На ╖х рахунку не лише майже дв╕ тисяч╕ знищених учасник╕в п╕дп╕лля та понад дв╕ тисяч╕ заарештованих "за сп╕впрацю", а й каральн╕ акц╕╖ проти м╕сцевих жител╕в, грабунки. Серг╕й Богунов п╕дкреслив, що ГДА СБУ продовжу╓ пошук, в╕дб╕р та опрацювання документ╕в про д╕╖ спецгруп МВС ╕ МДБ УРСР. Хоча робити це непросто: не вс╕ арх╕ви збереглись. Так, у травн╕ 1991 року за наказом голови КДБ СРСР було знищено теку з документами щодо розсл╕дування злочин╕в, ско╓них спецгрупами. Розсл╕дування проводилось на п╕дстав╕ уже згадувано╖ допов╕дно╖ в╕йськового прокурора Хрущову.
СБУ УКРА╥НИ ГОТУ╢ ДО ОПРИЛЮДНЕННЯ АРХ╤ВН╤ ДОКУМЕНТИ ЩОДО ПОЛ╤ТИЧНИХ РЕПРЕС╤Й СТОСОВНО УКРА╥НЦ╤В З 1917 ПО 1990 Р╤К
Служба безпеки Укра╖ни готу╓ до оприлюднення арх╕вн╕ матер╕али стосовно пол╕тичних репрес╕й, що зд╕йснювалися стосовно жител╕в радянсько╖ Укра╖ни та укра╖нц╕в за ╖╖ межами з 1917 по 1990 р╕к. Про це пов╕домила на бриф╕нгу речник СБУ Марина Остапенко. Вона п╕дкреслила, що СБУ Укра╖ни перша серед кра╖н СНД розпочала оприлюднювати засекречен╕ документи. У Служб╕ безпеки Укра╖ни створена спец╕альна група, яка вивча╓ в╕домч╕ арх╕вн╕ матер╕али ╕ готу╓ ╖х для оприлюднення, метою якого ╓ не пол╕тичн╕ та юридичн╕ оц╕нки, а повернення громадськост╕ правдиво╖ ╕стор╕╖ у документах, зазначила М. Остапенко. У Галузевому державному арх╕в╕ СБУ збер╕гаються матер╕али щодо д╕яльност╕ в пер╕од пол╕тичних репрес╕й позасудових орган╕в - так званих "тр╕йок" (три особи. - авт.). На прес-конференц╕╖ були озвучен╕ окрем╕ протоколи зас╕дань "тр╕йок" та цифри засуджених органами НКВС УРСР. У 1937-1938 роках, в пер╕од найжорсток╕ших пол╕тичних репрес╕й тотал╕тарного режиму в Укра╖н╕ каральними органами було засуджено майже 200 тис. ос╕б, з яких до вищо╖ м╕ри покарання - понад 120 тисяч громадян. Майже вс╕ - за р╕шеннями "тр╕йок", пов╕домив радник голови СБ Укра╖ни Анатол╕й Мудров. В УСРР до складу "тр╕йок" входили представники м╕сцевого осередку КП(б)У, м╕сцевих виконавчих орган╕в ╕ командири частин Червоно╖ арм╕╖. Справи складались буквально з 2-3 аркуш╕в "матер╕ал╕в сл╕дства" ╕ р╕шення - розстр╕ляти упродовж 24 годин", - зазначив Анатол╕й Мудров. "Тр╕йки" мали право виносити вироки про вищу м╕ру покарання у справах про розкрадання державно╖ та сусп╕льно╖ власност╕, про повстанство та контрреволюц╕ю, збройний бандитизм, про кан╕бал╕зм (тобто явища - прям╕ насл╕дки примусово╖ колектив╕зац╕╖ та Голодомору). У листопад╕ 1938 року "тр╕йки" було л╕кв╕довано.
ЧЕСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ВИЗНАВ ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОК╤В ГЕНОЦИДОМ УКРА╥НСЬКОГО НАРОДУ
Палата депутат╕в Парламенту Чесько╖ Республ╕ки прийняла Постанову про визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом укра╖нського народу, пов╕домля╓ УКР╤НФОРМ ╕з посиланням на прес-службу МЗС. Зокрема, у документ╕ вищого законодавчого органу Чесько╖ Республ╕ки зазначено, що цю трагед╕ю навмисно та ц╕леспрямовано спричинив злочинний тотал╕тарний стал╕нський режим, щоб зламати оп╕р укра╖нського народу проти насильно╖ колектив╕зац╕╖ та знищити його нац╕ональну г╕дн╕сть.
25 ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ ОБС╢ ПРИЙНЯЛИ СП╤ЛЬНУ ЗАЯВУ "ПРО 75-ТУ Р╤ЧНИЦЮ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РОК╤В В УКРА╥Н╤"
На 15-му зас╕данн╕ Ради м╕н╕стр╕в ОБС╢, яке в╕дбулося 30 листопада в Мадрид╕, з ╕н╕ц╕ативи Укра╖ни було оприлюднено прийняту низкою держав-учасниць ОБС╢ сп╕льну заяву "Про 75-ту р╕чницю Голодомору 1932-1933 рок╕в в Укра╖н╕". На цей момент до заяви, яка вшанову╓ пам’ять жертв нац╕онально╖ трагед╕╖ укра╖нського народу - Голодомору, спричиненого брутальними д╕ями та пол╕тикою тотал╕тарного стал╕нського режиму, при╓дналися 25 держав-учасниць ОБС╢, пов╕домив на бриф╕нгу МЗС речник м╕н╕стерства Андр╕й Дещиця. В╕н зазначив, що заява в╕дкрита до п╕дписання, ╕ ми оч╕ку╓мо, що до не╖ при╓днаються також й ╕нш╕ кра╖ни-учасниц╕ ОБС╢. П╕дтверджуючи зобов’язання в рамках орган╕зац╕й ч╕тко та беззастережно засуджувати тотал╕таризм, держави-члени ОБС╢ наголошують на важливост╕ поширення знань про траг╕чн╕ под╕╖ минулого Укра╖ни для зм╕цнення верховенства права, захисту прав людини та основних свобод задля попередження людських трагед╕й в майбутньому. В рамках зас╕дання ОБС╢ Укра╖на також запропонувала ухвалити декларац╕ю з приводу 75-х роковин Голодомору в Укра╖н╕ на р╕вн╕ м╕н╕стр╕в закордонних справ. На жаль, зазначив Андр╕й Дещиця, через заперечення делегац╕╖ лише одн╕╓╖ з 56-ти кра╖н-учасниць ОБС╢ - Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ - прийняття в╕дпов╕дного р╕шення не стало можливим, оск╕льки будь-як╕ р╕шення ОБС╢ приймаються виключно консенсусом.
БАЛТ╤ЙСЬКА АСАМБЛЕЯ ПРИЙНЯЛА ЗАЯВУ "ПРО ПАМ’ЯТЬ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ ТА ПОЛ╤ТИЧНИХ РЕПРЕС╤Й В УКРА╥Н╤ 1932-1933 РОК╤В"
На сес╕╖ Балт╕йсько╖ асамбле╖ було прийнято заяву "Про пам’ять жертв геноциду та пол╕тичних репрес╕й в Укра╖н╕ 1932-1933 рок╕в", яку було оприлюднено 27 листопада в оф╕ц╕йному виданн╕ Латв╕йсько╖ Республ╕ки "Латв╕йському в╕снику". Про це пов╕домив на бриф╕нгу в МЗС речник м╕н╕стерства Андр╕й Дещиця. За його словами Балт╕йська асамблея, зокрема, визнаючи геноцид та пол╕тичн╕ репрес╕╖ злочином проти людства, засуджуючи геноцид та пол╕тичн╕ репрес╕╖ в 1932-1933 роках, у результат╕ яких народу Укра╖ни були завдан╕ моральн╕ та ф╕зичн╕ страждання, висловлю╓ глибоке сп╕вчуття жертвам геноциду та пол╕тичних репрес╕й ╕ загалом народу Укра╖ни, який пройшов через ц╕ страждання. Балт╕йська асамблея - м╕жнародна орган╕зац╕я, до складу яко╖ входять представники парламент╕в Литви, Латв╕╖, Естон╕╖.
Б╤ЛОРУСЬКА ╤НТЕЛ╤ГЕНЦ╤Я ВВАЖА╢ СТАЛ╤НСЬКИЙ ГОЛОДОМОР В УКРА╥Н╤ ГЕНОЦИДОМ
Виставка з арх╕в╕в Служби безпеки Укра╖ни про Голодомор 1932-1933 рок╕в "Розсекречена пам’ять", яку намагалися знищити екстрем╕сти в Москв╕, наприк╕нц╕ листопада демонструвалася в М╕нську без ексцес╕в. У день ╖╖ закриття представники Оргком╕тету вшанування пам’ят╕ жертв стал╕нських репрес╕й у Б╕лорус╕ вручили Надзвичайному ╕ Повноважному Послу Укра╖ни в Б╕лорус╕ ╤горю Л╕ховому звернення до Президента В╕ктора Ющенка та укра╖нського народу, в якому заявили, що вважають трагед╕ю Голодомору яскравим проявом геноциду укра╖нського народу. У зверненн╕ наголошу╓ться, що трагед╕ям, як╕ в╕дбувалися в Укра╖н╕ та Б╕лорус╕ у 30-т╕ роки минулого стол╕ття, неможливо знайти прецедент у св╕тов╕й ╕стор╕╖. Б╕лоруськ╕ вчен╕, ╕сторики, письменники п╕дкреслюють, що втрати в 10 млн. людей, яких зазнала Укра╖на в╕д стал╕нського голоду, дор╕внюють к╕лькост╕ населення сучасно╖ Б╕лорус╕. Виставка "Розсекречена пам’ять", орган╕зована Службою безпеки Укра╖ни сп╕льно з МЗС, незабаром експонуватиметься в Братислав╕ (Словацька Республ╕ка).
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 07.12.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5371
|