Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4596)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4286)
Українці мої... (1717)
Резонанс (2367)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1462)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (255)
Бути чи не бути? (476)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (282)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОКРИ╢ ПОКРОВА
Наш╕ традиц╕╖


ГОСПОДИНЯ ╢ФРОСИНЯ
Наш╕ традиц╕╖


НОВ╤ ГРАН╤ ТВОРЧОСТ╤
Як справжн╕й поет, Дар╕я Коберник не може байдуже спостер╕гати за нашим сьогоденням, бо в ньому...


КРИМСЬКОТАТАРСЬКА ТЕМА УКРА╥НСЬКОГО К╤НЕМАТОГРАФА
В укра╖нському к╕нематографу вже можна говорити про явище кримськотатарського к╕но…


ЗА ТРОХИМОМ...
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2007 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 30.11.2007
МОВА - ОСНОВА!

СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО...

15 листопада, у день народження Нестора Л╕тописця, у С╕мферопол╕ в╕дбулася м╕жвуз╕вська науково-практична конференц╕я на тему: "Укра╖нська мова - основа зм╕цнення державност╕ Укра╖ни". ╥╖ п╕дготували Пост╕йне Представництво Президента Укра╖ни в АРК, М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки Криму, ╤нститут кра╖н Сходу та Африки М╕жнародного Слов’янського ун╕верситету, Кримська ф╕л╕я науково-досл╕дного ╕нституту укра╖нознавства МОН Укра╖ни та Кримське центральне в╕дд╕лення "Пром╕нвестбанку". Конференц╕я в╕дбулася в ст╕нах нового прим╕щення Кримсько╖ республ╕кансько╖ ун╕версально╖ науково╖ б╕бл╕отеки ╕мен╕ ╤. Я. Франка.
Присутн╕х зустр╕ли д╕вчата в нац╕ональних строях та провели до зали, де перед початком конференц╕╖ гост╕ послухали к╕лька укра╖нських п╕сень переважно патр╕отичного зм╕сту. Настр╕й з╕псувала не зовс╕м правильно надрукована програма, де були так╕ помилки, як "б╕бл╕отека ╕мен╕ ФРАНКО", "товариство ╕мен╕ ШЕВЧЕНКО" (чомусь ╕з ╤вана Яковича й Тараса Григоровича зробили ж╕нок), "приймають участь", "15 листопадУ 2007" тощо. Красиве оформлення титульно╖ стор╕нки - це ще не все, якщо ми захища╓мо укра╖нську мову, то повинн╕ з ус╕╓ю в╕дпов╕дальн╕стю ставитися до елементарних норм. Але це л╕ричний в╕дступ.
Директор ╤нституту кра╖н Сходу та Африки Серг╕й Михайлович Пан╕н виголосив вступне слово про запровадження укра╖нсько╖ мови в ус╕х навчальних закладах. П╕сля нього виступив ╢вген Михайлович Драп’ятий, Перший заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в АРК. ╢. Драп’ятий зачитав прив╕тання Володимира Хоменка, Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в АРК, ╕ висловив думку, що Бог благословля╓ не т╕льки новоутворену державу, а й ╖╖ атрибути, серед яких ми назвемо мову. Т╕ люди, як╕ не хочуть знати укра╖нську мову, таким чином змиряються з╕ сво╓ю убог╕стю, а нове покол╕ння повинно бути "кап╕танами сво╓╖ дол╕". Мова розвива╓ться в мовленн╕, тож "не сором╕мося неправильно говорити, сором╕мося не говорити". ╢вген Михайлович продемонстрував ╕кону ╤суса Христа, на як╕й Христос трима╓ Б╕бл╕ю, оск╕льки спочатку було Слово.
Студентка ╤рина Дорошенко розпов╕ла про статус укра╖нсько╖ мови, р╕дно╖ для 50 м╕льйон╕в людей. Деяк╕ досл╕дники вважають, що наша мова найстарша серед слов’янських. У США р╕дною мовою серед укра╖нського населення добре волод╕ють 34%, у Канад╕ - 45%. Та людина, яка не поважа╓ р╕дну мову, не поважатиме й ╕нших мов. На жаль, ╕ зараз ми стика╓мося з проблемою упередженого ставлення до укра╖нсько╖ мови або ╖╖ нерозум╕нням. Проте багато видатних д╕яч╕в боронили р╕дне слово, як-от Сид╕р Воробкевич (в╕рш якого про мову процитувала допов╕дачка), Тарас Шевченко, ╤ван Франко, Леся Укра╖нка, Микола Лукаш та ╕нш╕. "Треба бути укра╖нцями думкою, мовою, д╕лом", - зак╕нчила ╤. Дорошенко.
Павло Романович Власенко, прац╕вник КР╤ППО, виступив експромтом, нагадавши, що Крим - дуже сво╓р╕дний край. Наприк╕нц╕ 1980-х кримськ╕ укра╖нц╕ зрозум╕ли: якщо вони не збудують у Криму Укра╖ни, то наша держава позбудеться цього краю та не зможе без нього ╕снувати. Мова - це не т╕льки зас╕б сп╕лкування, але й цементуюча сила, стрижень держави. Коли Чех╕я зв╕льнилася в╕д Австро-Угорсько╖ ╕мпер╕╖, нова держава перш за все видала закон про мову, хоча тод╕ чеською волод╕ли 15 - 20% населення. Без державно╖ мови не може бути держави. Зараз ╓ дуже модним переконувати населення у ворожому ставленн╕ Укра╖ни до ╕нших народ╕в ╕ мов, викликати ностальг╕ю за СРСР, але Укра╖на утворилася не для того, щоб когось пригноблювати. Треба зрозум╕ти, що Укра╖на в нас одна, ╕ державна мова - одна. "Слава Укра╖н╕!" - так зак╕нчив св╕й виступ допов╕дач.
В╕ктор Володимирович Лукашенко, директор Кримсько╖ ф╕л╕╖ науково-досл╕дного ╕нституту укра╖нознавства, почав ╕з жарту: "Я вивчив 46 мов, ╕ кожною - одну фразу: "Д╕вчино, як вас звати?" Пот╕м в╕н розпов╕в про науково-досл╕дний ╕нститут, який знаходиться в Ки╓в╕, директором його ╓ добре в╕домий нам Петро Петрович Кононенко. Головний напрямок - розробка проекту державно╖ сертиф╕кац╕╖ та волод╕ння укра╖нською мовою. В. Лукашенко подарував С. Пан╕ну журнал "Укра╖нознавство" та прекрасн╕ книги, серед них "Нац╕я ╕ нац╕онал╕зм" П. Кононенка.
Над╕я ╤ван╕вна Л╕сова, заступник кер╕вника "Пром╕нвестбанку", розпов╕ла про необх╕дн╕сть знання державно╖ мови п╕д час ведення документац╕╖ та роботи в банку. В╕д не╖ д╕зналися й про ризики - тему, яка хвилю╓ 80% банк╕вських службовц╕в.
Студент факультету м╕жеконом╕чних в╕дносин Олександр Шал╕мов констатував, що укра╖нц╕ складають 77% населення нашо╖ держави. Народ ╓ творцем мови. Як писав В. Сосюра: "Без мови р╕дно╖, юначе, народу р╕дного нема". Мабуть, у жодн╕й л╕тератур╕ нема ст╕льки творц╕в, як╕ б написали так багато про значення р╕дно╖ мови.
Голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ Петро Васильович Вольвач сказав, що треба надавати б╕льше уваги укра╖нськ╕й мов╕ у вищих навчальних закладах, оск╕льки зараз вир╕шу╓ться державна проблема - "у нашому кримському дом╕ не все нормально". Упродовж 17 рок╕в, починаючи в╕д сумнозв╕сного М╓шкова, кримчани воюють: одн╕ в╕дстоюють укра╖нську мову, ╕нш╕ мр╕ють про Рос╕ю, а в результат╕ цих батал╕й в╕двол╕ка╓ться увага в╕д головних проблем, ╕ укра╖нська мова не розвива╓ться в Криму належним чином. Так, у 2000 р. мало бути 140 укра╖нських шк╕л, а ми, кримчани, ма╓мо т╕льки с╕м. А вже у 1954 - 1958 рр. у Криму було 54 укра╖нськ╕ школи.
Голова Всекримсько╖ "Просв╕ти" ╕м. Т. Шевченка Серг╕й Савченко проанал╕зував закомплексован╕сть чиновник╕в, як╕ створили кримським д╕тям мовну резервац╕ю. Але пор╕вня╓мо з Укра╖ною Естон╕ю, в як╕й естонц╕в т╕льки 900 тисяч. У ц╕й держав╕ ╓ рег╕он ще б╕льш зрусиф╕кований, н╕ж Крим: майже 100% рос╕йськомовн╕. Але н╕хто не зможе отримати хоч якусь роботу, не склавши ╕спит з естонсько╖ мови на п’ятий р╕вень. Етн╕чн╕ рос╕яни з усп╕хом складають ╕спити з державно╖ мови та працюють в естонських державних установах. В Укра╖н╕ не можна вивчати закони рос╕йською мовою, тому що рос╕йськ╕ переклади ╓ неоф╕ц╕йними, у суд╕ сл╕д користуватися т╕льки державною мовою, бо ж часом в╕д коми чи л╕тери залежить доля людини.
Завершив С. Савченко на при╓мн╕й нот╕: в╕н подарував орган╕заторам конференц╕╖ чотири мультимед╕йн╕ диски, зокрема енциклопед╕ю "Т. Шевченко". На цих дисках ╓ повний "Кобзар", репродукц╕╖ картин, вистави за творами письменника.
А на завершення цього репортажу доречним буде процитувати уривок з прив╕тання Представництва Президента, адресованого учасникам конференц╕╖: "Сьогодн╕шн╕й зах╕д ╓ переконливим п╕дтвердженням демократичних процес╕в, як╕ в╕дбуваються у наш╕й держав╕, св╕дченням широких можливостей сп╕впрац╕ представник╕в влади вс╕х р╕вн╕в, науковц╕в та громадськост╕ у пошуку оптимальних шлях╕в щодо впровадження укра╖нсько╖ мови в ус╕ сфери житт╓д╕яльност╕ держави.
В усьому св╕т╕ в╕домо, що державн╕сть мови ╓ ун╕версальною формою об’╓днання людей в одне ц╕ле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нац╕╖, над╕йна основа розвитку кра╖ни..."
Будемо спод╕ватися, що проведена конференц╕я стане в умовах Криму ще одним вагомим кроком на тернистому шляху до цього об’╓днання, самовизначення й розвитку...
Ольга СМОЛЬНИЦЬКА,
студентка факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства ТНУ. (Фото Ю. Качули).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 30.11.2007 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5351

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков