В╕домому в Укра╖н╕ кримському науковцю та громадському д╕ячев╕ академ╕ку Петру Вольвачу нещодавно розпорядженням президента Укра╖ни присуджена державна стипенд╕я. вона щор╕чно нада╓ться видатним д╕ячам в╕тчизняно╖ науки за вагом╕ здобутки у ц╕й царин╕ д╕яльност╕. Майже 45 рок╕в Петро Вольвач пл╕дно працю╓ на нив╕ сад╕вництва, ╕мун╕тету плодових культур, агроеколог╕╖ та ╕стор╕╖ в╕тчизняно╖ науки. П╕сля зак╕нчення в 1963 роц╕ з в╕дзнакою Кримського с╕льськогосподарського ╕нституту, вченою радою його рекомендовано для науково╖ роботи ╕ направлено до Кримсько╖ помолог╕чно╖ станц╕╖ славетного Всесоюзного ╕нституту рослинництва, орган╕зованого всесв╕тньо в╕домим вченим, академ╕ком Миколою Вавиловим. На той час у Криму з використанням генетичного фонду найб╕льшо╖ у св╕т╕ помолог╕чно╖ колекц╕╖ плодових культур, з╕брано╖ видатним укра╖нським помологом ╕ сад╕вником Левком Симиренком, була створена величезна генетична колекц╕я садових рослин (понад 3000 сорт╕в). Перед молодим науковцем було поставлено завдання провести ╕мунолог╕чну оц╕нку зосередженого в Криму св╕тового генофонду плодових культур. Цей напрямок Петро Вольвач продовжив ╕ в очн╕й асп╕рантур╕ Всесоюзного ╕нституту рослинництва, якому на той час надали ╕м’я його першого директора (м. Лен╕нград) Миколи Вавилова. Кер╕вниками дисертац╕йно╖ роботи кримчанина стали найталановит╕ш╕ учн╕ Вавилова - ╕мунолог, професор Павло Чесноков та учений-сад╕вник, професор Фед╕р Лихачой (до реч╕, виходець з Укра╖ни). ╤мун╕тет с╕льськогосподарських рослин, в╕дкинутий недолугою м╕чур╕нсько-лисенк╕вською агроб╕олог╕╓ю, став в╕дроджуватися в наш╕й кра╖н╕ лише на початку 60-х рок╕в минулого стол╕ття. Стосовно ж плодових культур перш╕ ╜рунтовн╕ досл╕дження з ╕мун╕тету ще на зор╕ ХХ стол╕ття пров╕в Левко Симиренко. Тож кримський досл╕дник поглибив ╕ розширив доробок обох видатних в╕тчизняних науковц╕в. Мабуть, завдячуючи сво╖м великим попередникам, Петро Вольвач досить швидко п╕дготував ╕ усп╕шно захистив у 1968 роц╕ у В╤Р кандидатську дисертац╕ю, високо поц╕новану науковою громадськ╕стю кра╖ни. Упродовж 10 рок╕в роботи в систем╕ Всесоюзного науково-досл╕дного ╕нституту рослинництва науковець пров╕в оц╕нку св╕тового генофонду плодових культур на ст╕йк╕сть до основних ╕нфекц╕йних захворювань. За участю досл╕дника ╕нституту, упродовж 1968 - 1976 рок╕в, п╕дготував ╕ видрукував ц╕лу низку каталог╕в польово╖ ст╕йкост╕ плодових культур до ╕нфекц╕йних захворювань. Вони й донин╕ ╓ вельми добротним науковим матер╕алом, яким широко користуються селекц╕онери не лише в Укра╖н╕, кра╖нах СНД, але й у заруб╕жж╕. Кримський науковець розробив та впровадив у практику сортознавства методику польово╖ опилки сорт╕в плодових культур до ╕нфекц╕йних захворювань. Вона й донин╕ використову╓ться як в Укра╖н╕, так ╕ за кордоном. Вивчення ╕мун╕тету плодових культур дозволило Петру Вольвачу п╕дготувати першу в Радянському Союз╕ ще наприк╕нц╕ 70-х рок╕в величезну монограф╕чну працю «╤мун╕тет плодових культур». На жаль, через брак кошт╕в вона так ╕ не була опубл╕кована, що ╓ величезною втратою для в╕тчизняно╖ науки. В середин╕ 80-х рок╕в кримський науковець, працюючи в систем╕ Всесоюзного ╕нституту сад╕вництва, п╕дготував ╕ видрукував у Москв╕ першу в кра╖н╕ наукову працю, присвячену маловивченому грибковому захворюванню - борошнист╕й рос╕ яблун╕. В╕н виявив у Криму нове ╕нфекц╕йне захворювання вишн╕ та черешн╕ (коком╕коз) ╕ пров╕в ╕мунолог╕чну оц╕нку сортименту. Працюючи в р╕зних наукових установах Укра╖ни, Петро Вольвач на початку 80-х рок╕в розробив ╕ впровадив у виробництво принципово нову систему захисту плодових культур в╕д захворювань та шк╕дник╕в з врахування природно╖ ст╕йкост╕ ╖х до шк╕дливих орган╕зм╕в. В╕н опрацював ╕ запровадив у селекц╕йну практику плодових та яг╕дних культур методику штучних ╕нфекц╕йних фон╕в. Без них нин╕ не ведеться селекц╕йна робота в наукових установах Укра╖ни ╕ кра╖н СНД. Петро Вольвач створив нин╕ вельми пл╕дну й потужну в╕тчизняну ╕мунолог╕чну школу у сортознавств╕. Селекц╕я чи ╕мун╕тет нин╕ ╓ пров╕дним напрямком у сучасн╕й селекц╕╖. З питань ╕мун╕тету плодових культур науковець опубл╕кував в пров╕дних наукових виданнях понад 200 ориг╕нальних наукових праць. Серед них, кр╕м монограф╕╖ про борошнисту росу яблун╕, опубл╕ковано так╕ прац╕, як «Коком╕коз вишн╕ та черешн╕» та «Захист сад╕в, виноградник╕в та город╕в в╕д шк╕дник╕в та хвороб». Остання широко використову╓ться як навчальний пос╕бник для середн╕х та вищих навчальних заклад╕в. Працюючи в систем╕ Укра╖нського ╕нституту г╕дротехн╕ки та мел╕орац╕╖ ╕ його кримсько╖ ф╕л╕╖, Петро Вольвач брав активну участь у створенн╕ першого в кра╖н╕ крупного сад╕вничого комплексу з краплинним зрошенням у Красногвард╕йському район╕ Кримсько╖ област╕ (1977 - 1983 рр.). В ст╕нах Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету (1984 - 1988 рр.) Петро Вольвач пров╕в глибок╕ досл╕дження з регулятор╕в росту рослин, керував виробничим випробуванням ╖х у Середн╕й Аз╕╖. Ще з╕ студентсько╖ лави Петро Вольвач вивча╓ життя та творчу спадщину видатних укра╖нських учених-сад╕вник╕в Левка та Володимира Симиренк╕в, знищених злочинною б╕льшовицькою владою. Досл╕дження кримського науковця певною м╕рою сприяло науков╕й реаб╕л╕тац╕╖ та поверненню у в╕тчизняну науку всесв╕тнього вим╕ру в╕тчизняних учених. Зусиллями Петра Вольвача та його соратник╕в на батьк╕вщин╕ славетних укра╖нських учених у с. Мл╕╖в Городищенського району Черкасько╖ област╕ створено Музей родини Симиренк╕в, в╕дроджен╕ садиба Платон╕в хут╕р, родинна церква ╕ симиренк╕вський родовий цвинтар. За клопотаннями Петра Вольвача в 2005 роц╕, вперше п╕сля науково╖ реаб╕л╕тац╕╖ видатно╖ укра╖нсько╖ родини Симиренк╕в, на державному р╕вн╕ пройшло вшанування 150-л╕ття в╕д дня народження видатного ученого-сад╕вника та помолога Левка Симиренка ╕ проведено ц╕лу низку республ╕канських та м╕жнародних науково-практичних конференц╕й. Ще в 1984 роц╕ Петро Вольвач п╕дготував ╕ видав у Москв╕ першу в кра╖н╕ наукову працю про життя та багатющу творчу спадщину Левка Симиренка, якого за життя науковий св╕т називав «королем рос╕йського сад╕вництва». Кримський вчений започаткував нову галузь у сучасному в╕тчизняному сад╕вництв╕ та ╕стор╕╖ науки галузь - симиренкознавство. ╤м’я Симиренк╕в, завдячуючи Вольвачу, повернуто у в╕тчизняну сад╕вничу науку та ╕стор╕ю. ╤менем видатного укра╖нського ученого-сад╕вника названо ╤нститут помолог╕╖ Укра╖нсько╖ академ╕╖ аграрних наук, запроваджена наукова прем╕я Нац╕онально╖ академ╕╖ наук Укра╖ни та встановлен╕ стипенд╕╖ Симиренк╕в для студент╕в середн╕х та вищих сад╕вничих навчальних заклад╕в. До 150-л╕ття юв╕лею вчений-симиренкознавець упродовж 2001 - 2005 рок╕в п╕дготував та видрукував на державне замовлення монограф╕чн╕ прац╕ «Л. П. Симиренко - фундатор укра╖нського промислового сад╕вництва» (у трьох книгах) та «Л. П. Симиренко ╕ Крим», як╕ висунут╕ ╤нститутом помолог╕╖ ╕м. Л. П. Симиренка на Державну прем╕ю Укра╖ни у галуз╕ науки ╕ техн╕ки. До того ж кримський науковець зд╕йснив перевидання фундаментально╖ науково╖ прац╕ Л. П. Симиренка «Кримське промислове плод╕вництво» (2001 р.) та видав монограф╕чну працю Л. П. Симиренка «М╕сцев╕ стародавн╕ сорти плодових культур Криму» (1996), яку автор п╕дготував, але не зм╕г опубл╕кувати за життя. Петро Вольвач в╕дшукав ╕ п╕дготував до друку ╤╤ том велично╖ прац╕ Левка Симиренка «Кримське промислове плод╕вництво», яка тривалий час вважалася втраченою. Загалом за симиренк╕вською тематикою науковець опубл╕кував понад 100 наукових праць ╕ пров╕в десятки наукових конференц╕й, впорядкував та видав науков╕ матер╕али цих з╕брань. Петро Вольвач - лауреат прем╕╖ Кримського в╕дд╕лення НАН Укра╖ни за цикл наукових праць у галуз╕ сад╕вництва. В╕н автор к╕лькох наукових програм «В╕дродження генофонду м╕сцевих кримських стародавн╕х сорт╕в плодових культур» та «В╕дродження ча╖рного сад╕вництва у г╕рському та передг╕рному Криму», як╕ виявилися переможцями загальноукра╖нських конкурс╕в. П╕д кер╕вництвом Петра Вольвача очолюваний ним П╕вденний науковий центр агроеколог╕╖ пров╕в агрох╕м╕чне обстеження с╕льськогосподарських уг╕дь, зд╕йснював агрох╕м╕чне обслуговування кримських господарств, в першу чергу тепличних та оранжерейних комплекс╕в. Досл╕дник брав участь у вивченн╕ впливу зрошення дн╕провською водою с/г уг╕дь П╕вдня Укра╖ни на рад╕ац╕йне забруднення. В 1999 роц╕ ВАК Укра╖ни присудив Петру Вольвачу наукову ступ╕нь доктора ф╕лософ╕╖ у галуз╕ б╕олог╕╖. З 1996 року науковець ╓ д╕йсним членом Укра╖нсько╖ академ╕╖ еколог╕чних наук, а в 2004 роц╕ його обрано д╕йсним членом Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка. Кримську ф╕л╕ю цього товариства Петро Вольвач очолю╓ з 2000 року. В грудн╕ минулого року за вагомий внесок у в╕тчизняну науку, активну громадську роботу академ╕к Петро Вольвач отримав високу урядову нагороду - орден «За заслуги» ╤╤╤ ступеня. Кримський досл╕дник ╜рунтовно вивча╓ не лише симиренк╕вську наукову спадщину, але й досл╕джу╓ ╕стор╕ю виникнення та розвитку тавр╕йського сад╕вництва. В╕н в╕дкрив для сад╕вничо╖ науки таку ун╕кальну наукову особист╕сть, як доктор Андр╕й Корвацький, який ще наприк╕нц╕ Х╤Х стол╕ття започаткував промислове сад╕вництво на Мел╕топольщин╕, запровадив промислову культуру черешн╕ ╕ розпочав с╕льськогосподарське осво╓ння сипких п╕ск╕в Нижнього Придн╕пров’я. Подолавши шалений спротив б╕льшовицьких фальшувальник╕в ╕стор╕╖ тавр╕йського сад╕вництва, Петро Вольвач та його посл╕довники повернули сад╕внич╕й та медичн╕й науц╕ видатного сад╕вника-медика, земського та громадського д╕яча П╕вн╕чно╖ Тавр╕╖ Андр╕й Корвацького. В 2005 роц╕ до 160-р╕ччя в╕д дня його народження у Мел╕топол╕ в╕дкрито пам’ятник, його ╕менем у м╕ст╕ названо вулицю та л╕карню. Лише через тридцять рок╕в Петро Вольвач та його сп╕вавтор Зинов╕й Дубровський змогли видати працю, присвячену п╕онеру тавр╕йського сад╕вництва, л╕карю-народнику, фундатору тавр╕йсько╖ земсько╖ медицини та громадському д╕ячу Андр╕ю Корвацькому. Рукопис ц╕╓╖ прац╕ з ╕деолог╕чних м╕ркувань був заборонений запор╕зькою партноменклатурою та мел╕топольським сад╕вничим начальством. Сп╕льно з мел╕топольським досл╕дником л╕карем-кра╓знавцем Володимиром Р╕зником Петро Вольвач п╕дготував до друку б╕льш розлогу працю про пров╕сника тавр╕йського сад╕вництва Андр╕я Корвацького, яка вийде восени цього року. Академ╕к Петро Вольвач ╕н╕ц╕ював проведення на державному р╕вн╕ святкування 50-р╕ччя входження Кримсько╖ област╕ в Укра╖ну. В╕н став одним ╕з упорядник╕в книги «Крим: шлях в Укра╖ну», яка вийшла 2003 року у видавництв╕ «Тавр╕я». Як пров╕дний науковий сп╕вроб╕тник ╤нституту укра╖нознавства МОН Укра╖ни, д╕йсний член НТШ, досл╕джу╓ проблему розвитку укра╖номовно╖ осв╕ти у Криму, вивча╓ пово╓нне переселення укра╖нц╕в до Криму та роль укра╖нського етносу у розбудов╕ економ╕ки, науки та культури Криму. Зазначен╕ проблеми досл╕дник висв╕тлю╓ в авторитетних часописах та на шпальтах «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Це той науковий доробок, за який Петру Вольвачу присуджена стипенд╕я Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка. Василь ЧИРВА, професор, заслужений прац╕вник Вищо╖ школи Укра╖ни. м. С╕мферополь.