Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4596)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4286)
Українці мої... (1717)
Резонанс (2367)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1462)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (255)
Бути чи не бути? (476)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (282)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Ярослав Грицак: ВИХ╤Д ╤З «РУССКОГО МИРА» БУДЕ ДЛЯ НАС ПЕРЕМОГОЮ
«Це не к╕нець, це нав╕ть не початок к╕нця, але, можливо, це к╕нець початку»…


СПОМИН ПРО ╤ЛОВАЙСЬКУ ТРАГЕД╤Ю ╤ РУСЛАНА ГАНУЩАКА
У Ки╓в╕ в╕дбувся показ ╕ обговорення документального ф╕льму Руслана Ганущака «Два дн╕ в...


У ЛЬВОВ╤ ПОПРОЩАЛИСЯ З АНДР╤╢М ПАРУБ╤╢М
Тисяч╕ людей прийшли провести Андр╕я Паруб╕я в останню путь…


ПРО ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАКА ОЛЕКСАНДРА ВИШН╤ВСЬКОГО, ЯКИЙ ПЕРЕМ╤Г М╤ШКУ ЯПОНЧИКА
Його пр╕звище майже не в╕доме на Одещин╕, хоча в 1919-1920 роках в╕н брав участь у першому...


ОЛЕКСАНДР КОВАЛЕНКО – РЕВОЛЮЦ╤ОНЕР, ПИСЬМЕННИК ╤ ВЧЕНИЙ
Перше з╕ткнення хлопця з великорос╕йським шов╕н╕змом в╕дбулося п╕сля зауваження вчителя:...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2007 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 27.07.2007
ЕВОЛЮЦ╤Я НАП╤ВПРАВДИ
Серг╕й ЛАЩЕНКО.


 Кожна нац╕я кроку╓ в майбуття сво╓ю дорогою. Справа ╕нших нац╕й - придивлятись, вивчати досв╕д сус╕да ╕ або запозичувати, або в╕дкидати його.
 Добре, коли ╓ виб╕р. Зв╕сно, там де нема╓ свободи, там ╕ вибору не може бути. Але можуть бути ╕ так╕ парадоксальн╕ ситуац╕╖, коли народ (або певна його частина), нав╕ть живучи в незалежн╕й держав╕, продовжу╓ борсатись в тенетах стереотип╕в.
 Спробував-но т╕льки президент Ющенко п╕д час святкування Дня Перемоги згадати внесок у визволення Укра╖ни геро╖в ОУН-УПА, як у в╕дпов╕дь почув хор голос╕в невдоволених ветеран╕в. Вони засуджували свого президента! Вони не хот╕ли примирення. Це не був голос здорового глузду. Це була споконв╕чна ╕мперська п╕сня Рос╕╖; а т╕ сини ╕ доньки Укра╖ни, як╕ свого часу на черев╕ проповзли п╕в-╢вропи, здобуваючи омр╕яну перемогу, були лише виконавцями в╕домо╖ ар╕╖.
 Що вже тут скажеш? Сотн╕ рок╕в рос╕йська ╕мпер╕я шл╕фувала мистецтво впливу на маси ╕ таки досягла певних результат╕в. Демагог╕я не те що ув╕йшла в плоть ╕ в кров народу, вона стала п╕дмур╕вком, нар╕жним каменем нац╕онально╖ ╕деолог╕╖, нев╕д’╓мною складовою частиною думання.
 За прикладами далеко ходити не треба. Ось, як на долон╕, внутр╕шн╕й св╕т в╕домого к╕норежисера Володимира Бортка. П╕сля «Майстра ╕ Маргарити» в╕н узявся за екран╕зац╕ю Гоголя. На черз╕ ф╕льм «Тарас Бульба».
 В╕дпов╕даючи на запитання журнал╕ста часопису «Русская культура Украины» - якою буде трактовка Гоголя ╕ чи буде ╕деолог╕чна складова
ф╕льму враховувати нин╕шню непросту ситуац╕ю в Укра╖н╕ - майстер к╕но в╕дпов╕в:
 - Гоголь писал свою повесть о национальном достоинстве, о том, как нужно собираться воедино и противостоять иностранному влиянию. То же самое и сейчас. Если это будет актуально - это хорошо.
 Здавалося б, усе правильно. Режисер укра╖нського походження щиро в╕дпов╕да╓ на запитання. Але бачення проблеми у нього не м╕сцеве, не ки╖вське. Що означа╓ фраза: «То же самое и сейчас»? Натяк на агресивний блок НАТО? На «наколот╕ апельсини»? ╤ якому впливу треба протистояти: польському, американському чи впливу ╢вросоюзу?
 Не сумн╕ваюся, що у ф╕льм╕ буде зроблено акцент на рол╕ православ’я. Але ж не згада╓ автор жодним словом про те, що Тарас Бульба за нин╕шн╕ми м╕рками належав би аж н╕як не до УПЦ МП, а якраз до т╕╓╖ «розкольницько╖» церкви, яку Рос╕я тепер ла╓ на чому св╕т сто╖ть. Про це невиг╕дно згадувати, ╕ про це не згадають.
 А ось ╕ще дек╕лька запитань газети до творця «Майстра ╕ Маргарити»:
 - Владимир Владимирович, а как Вы относитесь к тому, что проживающие в Петербурге украинцы никак не могут создать единую систему, общину, как, например, некоторые другие национальности?
 - А как они могут создать такую систему, если мы практически ничем не отличаемся от русских?
 - Вообще-то, да.
 - Смешно даже. Да и зачем она? Я наполовину украинец, и мне никогда и в голову не пришла бы такая идея - объединяться на этой почве. Я могу объединиться по разным убеждениям, но не в этом случае. Могу с удовольствием поговорить на украинском языке. А что значит - диаспора? Кричать: «Мы, украинцы, против кого-то». Бред какой-то. Тем более, что я считаю себя русским. Я воспринял русскую культуру. И в ней я чувствую себя хорошо. Но это не значит, что я должен отрицать украинцев. Нет. Моя мать украинка. И это прекрасно. Честно говоря, мало различий между нашими народами. Мы так похожи! Если еще белорусы начнут выделяться; тоже будет смешно...
 Збереження нац╕онально╖ культури - см╕шно?
 Ось приклад того, як демагог╕я пустила сво╓ кор╕ння серед осв╕чених верств Рос╕╖. Нав╕ть укра╖нське кор╕ння громадян н╕чого не вир╕шу╓ ╕ н╕чого по сут╕ не зм╕ню╓. Треба просто бути великоросом до самих к╕сток - оце й уся ╕стина. ╢дино прий-нятна формула ╕снування ╕нородц╕в у Рос╕╖.
 Зауважте, Володимир Бортко нав╕ть не за╖кнувся про те, що укра╖нських актив╕ст╕в у Рос╕╖ активно «видавлюють ╕з соц╕уму», а якщо потр╕бно, то й просто убивають. Тому й не налагоджене нац╕ональне життя н╕ в Санкт-Петербурз╕, н╕ в Москв╕, н╕ в будь-якому ╕ншому м╕ст╕ ц╕╓╖ велико╖ держави. ╤ н╕де не буде налагоджене за нин╕шнього р╕вня демократ╕╖ в Рос╕╖. Безглуздо й запитання так╕ ставити.
 Якось я поц╕кавився у москвич╕в - куди под╕вся талановитий журнал╕ст Володимир Коваленко. Свого часу цей виходець ╕з Кривого Рогу написав багато блискучих матер╕ал╕в, у яких викривав ╕мперськ╕ комплекси нашого п╕вн╕чного сус╕да. Виявилося, що його спочатку по-зв╕рячому побили б╕ля п╕д’╖зду власного будинку, а коли в╕н трохи оклигав - в╕дразу запропонували престижну роботу. ╤ чолов╕к «затих», адже боротися дал╕ - соб╕ дорожче.
 Ось у цьому й секрет слабкост╕ укра╖нського життя в Рос╕╖, пане Володимире. А ви кажете: «Мало различий...», «Мы так похожи...»
 Аргумент про те, що ви сприйняли рос╕йську культуру ╕ в н╕й добре почува╓теся, теж накульгу╓ на обидв╕ ноги. В Укра╖н╕ м╕льйони людей сприйняли рос╕йську культуру, шанують ╖╖, але зовс╕м не прагнуть розчинитися в рос╕йському мор╕, стати рос╕янами.
 ╤ це б╕сить багатьох рос╕йських пол╕тик╕в, адже в Укра╖н╕ все ще ╕снують певн╕ умови для збереження укра╖нства, а отже, до злиття ще далеченько.
 На завершення ╕нтерв’ю к╕норежисера попросили сказати щось сп╕льне для вс╕х людей. ╤ ось що в╕н сказав:
 - Как будет по-украински школа? Так и будет - школа. Как будет мама? Маты! Как будет хлеб? Хлиб. Перевода практически не надо ни там, ни там. Мы - братья! 
Почувши таку промову, не один старенький оун╕вець просльозився б... Але лакмусовим пап╕рцем для перев╕рки на щир╕сть була б готовн╕сть к╕норежисера повторити ц╕ слова ╕ для «Крымской правды», ╕ для телебачення автоном╕╖, ╕ не боячись сказати ╖х у жив╕й севастопольськ╕й аудитор╕╖, закликаючи вивчати спор╕днену мову. А ще важливо, щоб в╕н говорив ╕ говорив ц╕ мудр╕ слова рос╕йським пол╕тикам, чиновникам, як╕ могли б в╕дкрити бодай по одн╕й укра╖нськ╕й школ╕ у кожному великому рос╕йському м╕ст╕ ╕ цим закласти фундамент для нового могутнього слов’янського союзу. Х╕ба ж не в╕тала б кожна укра╖нська родина еру потепл╕ння у стосунках ╕з Рос╕╓ю?
 А так... Говориться дозовано ╕... «там, де треба».
 На жаль, демагог╕я ╕ нап╕вправда ма╓ паскудну особлив╕сть перероджуватися у в╕дверту брехню.
 Ось як ╕нформу╓ кримчан колишн╕й льв╕в’янин, а нин╕ депутат Верховно╖ Ради Криму Олександр Свистунов:
 - В Верховный Совет Крыма меня привела та ситуация, которая сложилась сейчас во Львове. Здесь бушуют такие идеологические страсти, идет такая ультраукраинизация, что я просто вынужден искать соратников в других регионах Украины, а Крым - это плацдарм великой русской культуры.
 ╤ це тод╕, коли м╕сто Льв╕в завалене рос╕йськомовною пресою, на розкладках майже виключно - рос╕йськ╕ книжки, коли пишним цв╕том розцв╕та╓ рос╕йсько-укра╖нський «суржик», а до сердець пасивних галичан год╕ достукатися... А у нього, бачте: «ультраукраинизация»...
 Непогано розкрива╓ по╕нформован╕сть ╕ «правдив╕сть» рос╕йських вчених ось це ╕нтерв’ю доктора ф╕лософських наук Едуарда Кульп╕на, яке в╕н давав газет╕ «Полуостров»:
 «Сегодня в Украине правят бал силы, которые не оставляют места в стране ни для какой нации, в том числе и для крымских татар, кроме украинской. Это унитарное государство. Перспектива вырисовывается только одна - стать через два-три поколения украинцами татарского происхождения (...). Это не интеграция, а ассимиляция и украинизация всех этносов, проживающих в Украине...»
 Науковець змальову╓ ситуац╕ю з точн╕стю до навпаки. Адже нав╕ть укра╖нц╕ укра╖нського походження в Криму будь-що прагнуть забути свою нац╕ональн╕сть ╕ стати рос╕янами. А якщо хтось ╕ проявля╓ певну нер╕шуч╕сть, то його сама кримська «ун╕-тарна» влада запише «русским» п╕д час чергового перепису.
 Але вершиною словоблуддя ╓ ось це твердження Серг╕я Проваторова, яке розтиражувала «Русская правда», надрукувавши його статтю «Пессимистический оптимизм»: «Не выходят русские газеты на Украине, не выходят! Ни одна всеукраинская русская организация не имеет своего полноценного издания. Есть одна-две региональные газеты, выходящие периодично. Например, «Русский вестник» Русской общины Львовской области (1 раз в месяц тиражом 500 экз.), луганское «Русское слово» (1 раз в месяц тиражом 500 экз.). Назовёте ещё?»
 Не знаю, що ма╓ на уваз╕ пан Проваторов п╕д терм╕ном «русские газеты»? Може, т╕льки укра╖ноненависницьк╕? Патолог╕чно шов╕н╕стичн╕? А к╕оски Ки╓ва, Харкова, Одеси, Донецька, Севастополя завален╕ якими газетами - х╕ба не рос╕йськими? Може, китайськими?
 Сп╕ть спок╕йно, пане Геббельсе; ваша справа у над╕йних руках! Одне хоч добре. Те, що вони позначку роблять на сво╖й газет╕: «Русская правда». Щоб в╕дразу можна було зор╕╓нтуватися - де «русская», а де - просто Правда.
 Так що виб╕р за вами, пане Бортко!
 м. Льв╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 27.07.2007 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4968

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков