|
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
#29 за 20.07.2007
ГАЛШКА-ЛИСАВЕТА
У календарях-дов╕дниках Нац╕онального ун╕верситету "Ки╓во-Могилянська академ╕я" серед ╕мен почесних ╖╖ засновник╕в ╕м’я Галшки Гулевич╕вни сто╖ть першим. Кращим студенткам нада╓ться стипенд╕я ╖╖ ╕мен╕.
Хто ж була ця ж╕нка, який сл╕д залишила в наш╕й ╕стор╕╖?
Галшка (Лисавета) Гулевич╕вна походила з╕ шляхетного роду, в╕домого в ╕сторичних дов╕дниках з XVI стол╕ття. Д╕д, Фед╕р Гулевич, був православним ╓пископом Луцьким. Батько, Василь Гулевич, - п╕дстаростою Володимирським. Доброчесна родина за будь-яких обставин залишалася в╕рною православн╕й в╕р╕ та укра╖нським традиц╕ям.
Сама ж Лисавета зростала не лише красунею, а й розумницею. Знала латинь, старогрецьку, старослов’янську, польську, литовську, французьку мови.
Перший чолов╕к, за якого вийшла у двадцять рок╕в, рано помира╓, залишивши дружину з малою дитиною. Та родич╕ пок╕йного, зам╕сть п╕дтримки, пересл╕дують молоду ж╕нку, не простили ╖й в╕рн╕сть Православн╕й Церкв╕, укра╖нськ╕й культур╕ (свекор був одним з пров╕дник╕в ╕ головних ╕н╕ц╕атор╕в Берестейсько╖ ун╕╖, згодом - греко-католицьким митрополитом в Укра╖н╕).
Другий чолов╕к, родом з Ки╖вщини, теж був ун╕атом. Та в╕ру православну, звича╖ укра╖нськ╕ шанував. Як ╕ кохану свою дружину, яку нар╕к по-сво╓му - Галшкою. Мали велике господарство, ма╓тки ╕ земл╕ на Под╕лл╕ та п╕д Ки╓вом. Родина Лозк╕в вважалася найбагатшою у Ки╓в╕. ╥хня садиба - у самому центр╕ м╕ста.
Десят╕ роки XVII стол╕ття. Час, коли до Ки╓ва переселяються представники культурно-нац╕онального руху, визначн╕ д╕яч╕ з Галичини та Волин╕: арх╕мандрит Ки╓во-Печерсько╖ лаври ╢лисей Плетенецький; вихованець Льв╕всько╖ школи, письменник Захар╕я Копистенський; ректор Льв╕всько╖ братсько╖ школи, педагог, поборник народно╖ осв╕ти, письменник ╤ван Борецький - згодом стане митрополитом Ки╖вським; в╕домий вчений-ф╕лолог Мелет╕й Смотрицький - у Ки╓в╕ завершить "Граматику слов’янську", працю, з якою ув╕йде в ╕стор╕ю науки як родоначальник слов’янсько╖ ф╕лолог╕╖; л╕нгв╕ст Памво Беринда, а згодом отрима╓ почесне звання головного друкаря; письменник, знавець мов Тарас╕й Земка.
...Вл╕тку 1614 року сталася в Ки╓в╕ страх╕тлива пожежа. Гор╕ло все: будинки, церкви, школи. А в одн╕й з них, у Богоявленськ╕й школ╕, м╕стилась б╕бл╕отека старовинних книг, пап╕рус╕в, л╕топис╕в. Вогонь знищив неоц╕ненн╕ ╕сторичн╕ скарби.
╤ Галшка-Лисавета, яка й до того не поривала з духовним життям Ки╓ва, заклопотана тепер тим, аби в╕дродити школу, залучити укра╖нських людей до осв╕ти, р╕дно╖ культури. Для цього потр╕бн╕ були
кошти. ╤ 15 жовтня 1615 року, у присутност╕ багатьох почесних св╕дк╕в, поважна багат╕йка Ки╓ва Галшка Гулевич╕вна урочисто зачитала свою дарчу, зг╕дно з якою ╖╖ спадкова земля на Подол╕ переходила у власн╕сть братства: "...православним ╕ благочестивим християнам народу руського в пов╕тах во╓водств Ки╖вського, Волинського ╕ Брацлавського, станом духовним ╕ св╕тським: ╕нокам, священикам ╕ дияконам чину чернечого ╕ чину мирського, с╕ятельним княжатам, вельможним панам, шляхт╕ ╕ всякого ╕ншого звання ╕ стану людям руським, однак - тим лише, котр╕ в благочестив╕й Сх╕дн╕й Церкв╕ тривають ╕ тривати будуть".
Поставлено умову, аби на ц╕й земл╕ був зведений монастир, будинок для ╕ноземних паломник╕в ╕ "школа д╕тям, як шляхетським, так ╕ м╕щанським".
Галшка Гулевич╕вна не просто дару╓ сп╕вв╕тчизникам сво╓ багатство, а з умовою; для навчання д╕тей ╕ виховання в них укра╖нського патр╕отизму, поваги та любов╕ до р╕дно╖ ╕стор╕╖, мови й культури.
Осв╕тн╕й р╕вень ново╖ братсько╖ школи швидко зростав. Тут викладали слов’янську, книжну укра╖нську, грецьку, латинську ╕ польську мови, граматику, поетику, риторику, ф╕лософ╕ю, арифметику, геометр╕ю, астроном╕ю, музику... Навчались тут д╕ти ус╕х стан╕в. Статут школи зобов’язував учител╕в "навчати ╕ любити вс╕х д╕тей однаково - як син╕в багатих, так ╕ сир╕т, убогих ╕ тих, котр╕ ходять вулицями, просячи милостиню".
Першим духовним наставником учн╕в був ╕гумен
╤. Копинський, який заклав невдовз╕ на дарован╕й територ╕╖ Братський монастир. П╕зн╕ше в╕н стане митрополитом Ки╖вським.
У становлення Ки╖всько╖ братсько╖ школи значний внесок зробив Петро Сагайдачний. Гетьман узяв п╕д свою оп╕ку школу та ╖╖ вчител╕в, збудував закладену братством Богоявленську
церкву, що стала головною у Братському учительському монастир╕. Перед смертю Петро Сагайдачний все сво╓ багатство запов╕да╓ Ки╖вськ╕й, а також Льв╕вськ╕й ╕ Луцьк╕й братським школам "на науку ╕ виховання бакалавр╕в учених".
У 1632 роц╕ митрополит Ки╖вський Петро Могила об’╓днав Братську школу з Лаврською. Об’╓днана Ки╖вська школа почала д╕яти п╕д назвою Колег╕╖. Згодом на честь ╖╖ протектора Петра Могили, видатного просв╕тителя й гуман╕ста, який зробив значний внесок у науковий процес навчального закладу ╕ сприяв матер╕альному добробуту, Колег╕я стала називатися Ки╓во-Могилянською. Вона ув╕брала в себе систему та методи зах╕дно╓вропейських ун╕верситет╕в та польських академ╕й.
Тож в╕дновлена в садиб╕
Галшки Гулевич╕вни Братська школа поклала початок Ки╓во-Могилянськ╕й академ╕╖, яка була першим ╕ тривалий час ╓диним вищим навчальним закладом в ус╕й Сх╕дн╕й ╢вроп╕. Вона стала не лише загальноукра╖нським центром осв╕ти ╕ культури, а й справила значний духовний вплив на сус╕дн╕ кра╖ни, зокрема Рос╕ю.
Важливу роль у поширенн╕ знань ╕ культури Ки╓во-Могилянська академ╕я в╕д╕грала ╕ в п╕вденнослов’янських кра╖нах. Тут навчалися серби, чорногорц╕, болгари, молдавани, греки.
...А Галшка? 1617 року помира╓ чолов╕к - Мозирський маршалок Стефан Лозка. Син Михайло "переб╕г" до ун╕ат╕в, саме коли мати була заклопотана створенням ново╖ укра╖нсько╖ школи у Ки╓в╕. Не залишилось найменших ознак с╕мейного затишку. 1642 року Галшка Гулевич╕вна помира╓ у сво╓му ма╓тку неподал╕к в╕д Луцька. Похована на територ╕╖ Луцько╖ братсько╖ школи. Майже ус╕ сво╖ статки ця незвичайна ж╕нка запов╕да╓ Луцькому Братському монастирю, який оп╕кувався Луцькою школою, та братськ╕й Хрестовоздвиженськ╕й церкв╕...
П╕дготувала Антон╕на ОСИНСЬКА.
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 20.07.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4952
|
М╤Ж МИРОМ ╤ В╤ЙНОЮ: ЯК УКРА╥НЦ╤ ТА КИРИМЛИ ТВОРИЛИ ╤СТОР╤Ю
ЦЕ НЮРНБЕРГ ВИЗНАЧИВ «ЗЛОЧИН АГРЕС╤╥». ЗА НИМ ЗАСУДЯТЬ ╤ РОС╤Ю. КОЛИСЬ
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
