Версiя для друку Обговорити в форумi

РАДІОСЛУХАЧІВ ПІВДНЯ ТА СХОДУ УКРАЇНИ ВЛАДАПОЗБАВИЛА УКРАЇНОМОВНИХ ПЕРЕДАЧ ТА «КАНАЛУ КУЛЬТУРА»
В АПОГЕЇ протистояння законодавчої та виконавчої гілок влади з Президентом України та українським народом, яке проявилося у намаганні антиконституційним шляхом створити парламентську більшість і здійснити «конституційний переворот» у державі, радіослухачів Сходу та Півдня України за чиєюсь вказівкою раптово і у брутальний спосіб відсікли від україномовних передач. Тож нині на всіх коротких і середніх хвилях лунають голоси майже всіх держав світу: Румунії, Болгарії, Молдови, Росії, але не чути жодного українського слова. Для «відзнаки» перед Нацрадою відновлена радіопрограма «Маяк», яка базується в Одесі та вряди-годи передає якусь українську пісеньку Вєрки Сердючки чи то Поплавського. Зате пишно світить в радіоефірі «Чечня свободная», російські радіопередачі та російська попса на «Маячке». Навіть за часів тоталітарного режиму Кучми на такий зухвалий виклик українському суспільству не наважувався жоден гуманітарний віце-прем’єр та найбільш одіозний в історії незалежної України інформативний керманич Іван Чиж.
Українське державне радіо упродовж 15 років незалежності слугувало, мабуть, одним з найбільш об’єктивних інформаційних джерел. Історичні, лінгвістичні, культурологічні краєзнавчі та глибокі політико-аналітичні радіопередачі сприяли консолідації українського суспільства, відігравали величезну роль у підвищенні національної свідомості, поверненні історичної пам’яті народу, забезпечували патріотичне виховання громадян, особливо молоді.
Україномовні передачі всі ці роки зазвичай лунали на коротких та середніх хвилях, тобто на тих радіочастотах, які були доступні радіоприймачам старих конструкцій. Їх у своїх домівках та на дачах має майже кожна українська сім’я. Тож інформаційно-виховний потенціал таких передач був надзвичайно ефективним і великим. Передачі «Радіо Ера» та «Каналу Культура» для більшості українців в останні роки стали складовою і невід’ємною часткою духовного життя.
Позбавлення громадян об’єктивної інформації на Першій, Другій програмах Українського радіо, «Радіо Ера» та «Каналу Культура» є грубим порушенням гарантованих Конституцією прав на отримання об’єктивної та різносторонньої інформації.
Ще в березні 2007 року Всекримське товариство вчених та Кримська філія Наукового товариства ім. Тараса Шевченка звернулися з відповідними листами до голови Національної ради України з телебачення і радіомовлення Віталія Шевченка, Постійного Представника Президента України в АР Крим Віктора Шемчука та голови Представництва Нацради України з телебачення і радіомовлення в Криму Віталія Низового. Зазначені документи були оприлюднені і вручені всім адресатам на зустрічі голови Нацради і працівників секретаріату Президента України з журналістами кримських ЗМІ та керівниками громадських організацій у Представництві Президента України в АР Крим.
Проте у визначений законом термін для відповідей державних установ на звернення громадян відповідь по суті порушеного питання надійшла лише від Нацради України з телебачення і радіомовлення. Всі інші інституції до наших листів виявилися глухими.
Як не дивно, але навіть на доручення голови Нацради не відреагували ні Державний комітет з телебачення і радіомовлення України, ні керівництво ТОВ «Радіо Ера». Відповідь надійшла лише від директора ІІІ каналу НРКУ п. Л. Даценка.
Лист відповідального держслужбовця п. Л. Даценка та надісланий нам проект звернення до Президента України В. А. Ющенка про ситуацію, яка склалася з україномовними програмами на Українському радіо, підтверджують наше занепокоєння.
Аби ситуація з трансляцією українськомовних передач Українського радіо на теренах України (перш за все на Півдні та Сході) стала зрозумілою нашим громадянам, вважаємо доцільним подати нашу епістолярію з державними установами. Долучаємо до неї також проект звернення п. Л. Даценка до Президента України.
Користуючись нагодою (принагідно) мусимо нагадати керівникам тих державних інституцій, які б мали відповісти на наші звернення упродовж визначеного законом терміну, що наступним нашим кроком має бути відповідний судовий позов.
Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримської філії Наукового товариства ім. Т. Шевченка,академік УЕАН, дійсний член НТШ.

Голові Національної Ради України з телебачення і радіомовлення
п. Віталію ШЕВЧЕНКУ
Копії: Представнику Президента України в АР Крим
В. В. ШЕМЧУКУ
Голові представництва Національної Ради України з радіомовлення і телебачення в АР Крим
B. I. НИЗОВОМУ

Вельмишановний пане Голово!
Упродовж останніх років на всіх вітчизняних радіоприймачах старої конструкції, наприклад, VeF-2002 Океан та інших моделях, які мали діапазон від 25 до 52 м та довгі і середні хвилі, радіослухачі в Криму, як і в інших південних та південно-східних областях України, мали можливість слухати київські радіопередачі українською мовою.
Особливою популярністю у радіослухачів, які мали радіоприймачі старих моделей, користувалися україномовні передачі радіо «Ера» та «Культура».
В атмосфері тотальної інформаційної блокади, домінування російськомовних радіопередач у кримському ефірі та відсутності україномовних ЗМІ в автономії для більшості кримчан і, перш за все, для 700 тисяч українського населення Криму, зазначені радіопрограми були справжньою національною та культурницькою віддушиною. Завдяки цим радіопередачам відбувається національна консолідація української людності і підтримується духовний зв’язок з материковою Україною.
Проте в останні два тижні у кримському ефірі на всіх перерахованих діапазонах найпопулярніші україномовні програми вже не почуєш. Можна відшукати десятки іноземних радіостанцій, кілька російських (радіо «Россия», «Чечня свободная» та інші). Україномовні радіостанції за чиєюсь вказівкою зникли з ефіру, і ми вже не можемо слухати ні «Еру», ні «Радіо Культура». За якимось розпорядженням з Києва значно зменшилась також питома вага регіональних україномовних передач і на кримському радіо і телебаченні.
Зазначені дії, на наш погляд, є грубим порушенням не лише Конституції України, але й конституційних прав українських громадян та існуючого законодавства про радіомовлення і телебачення та функціонування державної мови в Україні. Як нам видається, існуюче законодавство та Конституцію України поки що ще ніхто не відміняв.
Тож прошу Вас вжити належних заходів з відновлення у Криму україномовних радіопрограм і суворо покарати винних у самочинстві.
З повагою - Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Всекримського товариства вчених,
голова Кримської філії НТШ, академік УЕАН,
дійсний член НТШ.
***
Голові Державного комітету
телебачення і радіомовлення України Е. ПРУТНІКУ
Голові Всекримського товариства вчених, академіку УЕАН, дійсному членові НТШ
П. ВОЛЬВАЧУ
В. о. генерального директора ТОВ «Радіо-Ера»
О. КОБИЛКІНІЙ
Директорові III програми НРКУ «Канал культура» Л. ДАЦЕНКО

Керуючись Законом України «Про звернення громадян», надсилаємо для розгляду за належністю лист щодо мовлення радіоканалів «Ера» та «Каналу культура», який надійшов до Національної ради від Всекримського товариства вчених «Крим з Україною».
Додаток: копія листа Всекримського товариства вчених «Крим з Україною» на 1 арк.
В. ШЕВЧЕНКО,
голова Національної ради.
***
Голові Всекримського товариства вчених, голові Кримської філії НТШ, академіку УЕАН, дійсному члену НТШП. ВОЛЬВАЧУ
Шановний пане Петре Вольвач!
За іронією долі не хто інший, а саме я, той, що перебуває, як і Ви, в становищі потерпілого, зобов’язаний відповідати на Вашого листа, адресованого голові Нацради з телебачення і радіомовлення. Тобто я змушений виконувати обов’язок чиновників, які у черговий раз по суті познущалися і над нами - працівниками каналу, чия праця зведена ними нанівець, і над Вами, кого позбавили конституційного права користуватися інформаційними послугами вітчизняного ЕЗМІ.
Але перш за все, шановний пане Петре, хочу щиро подякувати Вам за високу оцінку передач Радіо «Культура» і за Вашу громадську активність.
А тепер конкретніше щодо Вашого прохання. Щоб відповідь була вичерпною, вважаю за доцільне ознайомити Вас з проектом відкритого листа Президенту України В. Ющенку, нині підготовленого мною за підписами діячів культури, які мають на каналі Духовного відродження свої авторські передачі.
Крім того, хотілось би сказати кілька слів про радіостанцію «Ера», передачі якої Вам подобаються. Справді там працюють професіонали, але це комерційна радіостанція, яка у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю свого часу вторглася на сумнівних засадах у мовну сітку Першої і Другої програм Українського радіо і витіснила з неї державне мовлення з т. зв. прайм тайму. Власник цієї радіостанції - нардеп України, член Соціалістичної фракції Андрій Деркач.
Згаданий відкритий лист має з’явитися у пресі найближчим часом, хоч його результативність у період напруженої політичної кризи може виявитися не такою, як нам хотілось би. Отже, додаю текст проекту відкритого листа.
З повагою та вдячністю,
Л. ДАЦЕНКО,
віце-президент НРКУ.
***
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ
В. А. ЮЩЕНКУ (проект)

Загальновідомо, що Українське радіо серед усіх вітчизняних ЗМІ зробило свого часу чи найбільший внесок у здобуття державної незалежності нашої країни. Однак за іронією долі замість бодай доброї пам’яті наша держава ось уже понад п’ятнадцять літ підряд демонструє абсолютну байдужість до насущних проблем свого вірного і надійного державотворчого форпосту. Мало того, складається враження, що з боку урядових установ робиться, як не дивно, все для того, щоб до кінця обмежити поширення програм Українського радіо, приглушити голос цього унікального в своєму роді виразника національних інтересів нашої Вітчизни. Яскраве свідчення тому - цьогорічний перерозподіл бюджетних коштів на трансляцію телерадіопрограм, який не витримує ніякої критики. За умов зростання тарифів на трансляцію майже в 1,3 раза обсяги фінансування УР скоротилися мало не на чверть. У результаті відбулося скорочення обсягів поширення програм НРКУ на 40 відсотків. І все це сталося на тлі загального зростання бюджетних обсягів фінансування трансляції телерадіопрограм.
За цих умов УР змушене було частково відмовитися від послуг Харківського, Броварського і Львівського радіоцентрів, які поширюють радіосигнал, зокрема на середніх хвилях, та повністю - від Миколаївського центру. У свою чергу, згадані передавальні центри залишилися без державного замовлення, а отже, і без засобів існування, що загрожує їм банкрутством та ліквідацією. Без роботи залишаються тисячі кваліфікованих робітників. Мало того, невикористання середньохвильового ресурсу призведе до реальних загроз інформаційній безпеці України, оскільки відбудеться перерозподіл частотних присвоєнь на міжнародному рівні, внаслідок чого наша держава втратить радіочастотний ресурс та перспективу впровадження цифрових технологій у цьому діапазоні.
Хибне рішення державних чиновників особливо великих втрат завдало Третій програмі УР - Каналу духовного відродження Радіо «Культура», оскільки він «тримався», по суті, лише на середніх хвилях трьох передавачів, і за яким, до речі, ліцензійно закріплено понад 50 нефункціонуючих передавальних засобів. Нині Радіо «Культура» обслуговується одним-єдиним Київським УКХ-передавачем на частоті 72,86 КГц, радіус дії якого не перевищує і ста кілометрів. Таким чином, загальнонаціональний канал одним розчерком бюрократичного пера перетворено на регіональний, оскільки ефірні програми його стали доступними тільки для мешканців столиці та її околиць. І нікому ніякого діла до справжньої катастрофи Національного радіо, яке і без того ледь трималося на плаву! Нагадаємо, що бюджет НРКУ нині складає лише 5 відсотків від бюджету Польського радіо, 4,2 відсотка - Угорського радіо і 16 відсотків - радіо малесенької Словаччини, не кажучи вже про бюджет, скажімо, Французького національного радіо, у порівнянні з яким бюджет Українського радіо становить лише 0,7 відсотка. Такої байдужості та зневаги з боку держави до потреб Національного радіо не було і немає у жодній країні світу. Навіть у роки воєнних лихоліть та економічних криз роль радіомовлення ніде і ніколи не тільки не послаблювалася, а навпаки, зростала.
Тим часом на адресу УР надходять багато обурених листів і телефонних звернень. Радіослухачі не можуть збагнути, що сталося, хто позбавив їх конституційного права на отримання інформації від провідного вітчизняного ЕЗМІ, хто безцеремонно посягнув на справжнє вогнище української культури і духовності?
У цьому зв’язку вважаємо за необхідне звернутися особисто до Вас, вельмишановний Вікторе Андрійовичу, з проханням вжити відповідних заходів, щоб припинити деструктивні дії посадових осіб і посприяти відновленню голосу Українського радіо.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 08.06.2007 > Тема "Резонанс"