Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
НАГОРОДА ДЛЯ ТИХ, ХТО Ц╤НУ╢ Р╤ДНЕ СЛОВО
«Обличчя Незалежност╕» – в╕дзнака для тих, хто виборював ╕ продовжу╓ виборювати...


ОДЕСИТ – ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ УНР
У жовтн╕ в╕дзнача╓ться 140 рок╕в в╕домому пол╕тичному д╕ячев╕ час╕в визвольних змагань та...


Ярослав Грицак: ВИХ╤Д ╤З «РУССКОГО МИРА» БУДЕ ДЛЯ НАС ПЕРЕМОГОЮ
«Це не к╕нець, це нав╕ть не початок к╕нця, але, можливо, це к╕нець початку»…


СПОМИН ПРО ╤ЛОВАЙСЬКУ ТРАГЕД╤Ю ╤ РУСЛАНА ГАНУЩАКА
У Ки╓в╕ в╕дбувся показ ╕ обговорення документального ф╕льму Руслана Ганущака «Два дн╕ в...


У ЛЬВОВ╤ ПОПРОЩАЛИСЯ З АНДР╤╢М ПАРУБ╤╢М
Тисяч╕ людей прийшли провести Андр╕я Паруб╕я в останню путь…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2007 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 11.05.2007
УКРА╥НЦ╤ У МОЗАМБ╤КУ: ПЕРШ╤ ПЕРЕСЕЛЕНЦ╤, ╤СТОР╤Я ГРОМАДИ ТА ╥╥ СЬОГОДЕННЯ
Дмитро ЯЦЮК.

Укра╖нц╕ у св╕т╕
 ВСЕ почалося з того, що пан Дмитро Яцюк (праворуч на фото), який нин╕ мешка╓ в Республ╕ц╕ Мозамб╕к, електронною поштою звернувся до «Св╕тлиц╕» з проханням допомогти в╕дшукати в «павутин╕» поему Л. Укра╖нки «Кассандра» (мовляв, це йому до «Кримсько╖ св╕тлиц╕» порадила звернутися письменниця Оксана Забужко). Так, справд╕ на сайт╕ «Укра╖нське життя в Севастопол╕» у нашого «сайтобуд╕вника» Миколи Владз╕м╕рського ╓ текст ц╕╓╖ поеми, про що ми пану Дмитру й пов╕домили, паралельно поц╕кавившись, а що там наш╕ земляки-укра╖нц╕ роблять у Мозамб╕ку.
 Дмитро Яцюк не забарився з в╕дпов╕ддю ╕ над╕слав ╕люстровану розпов╕дь про «укра╖нський Мозамб╕к», яку ми з вдячн╕стю пропону╓мо нашим читачам.
 
УКРА╥НЦ╤ У МОЗАМБ╤КУ: ПЕРШ╤ ПЕРЕСЕЛЕНЦ╤, ╤СТОР╤Я ГРОМАДИ ТА ╥╥ СЬОГОДЕННЯ

 ТРОХИ ╤СТОР╤╥
 Одним з перших укра╖нц╕в у Мозамб╕ку (або принаймн╕ людиною, яка мала укра╖нське кор╕ння), можна назвати Льва Крюгера, сина укра╖нсько╖ мами та н╕мецького тата, який народився у далекому 1912 роц╕ у Хабаровську (Рос╕я). Його укра╖нський д╕д, Арсен╕й Швор╕н, був вчителем у Ки╓в╕, але через свою участь у пол╕тичн╕й д╕яльност╕ проти царату у рус╕ народник╕в був висланий разом ╕з родиною на рос╕йський Далекий Сх╕д. Лев Крюгер прожив довге ╕ ц╕каве життя переважно у китайському Далекому Сход╕, але з 1954 року в╕н проживав у Мозамб╕ку, де профес╕йно займався мисливством. Лев Крюгер помер у 2004 роц╕, не доживши двох м╕сяц╕в до сво╖х 92 рок╕в ╕ був в╕дсп╕ваний у грецьк╕й православн╕й церкв╕ м╕ста Мапуту.
 Також можна згадати пров╕дного московського журнал╕ста, пол╕тичного оглядача газети «Правда», а разом з тим радянського шпигуна, укра╖нця за походженням Томаса А. Колесн╕ченка (1930-2003). На початку 60-х рок╕в в╕н в╕дв╕дав Мозамб╕к за запрошенням ╕нженера Жоржа Жард╕ня (тогочасного мозамб╕кського ол╕гарха та дов╕рено╖ особи голови португальського уряду Антон╕у O. Салазара).
 Серед ц╕кавих зустр╕чей останн╕х рок╕в варто згадати при╖зд у Мозамб╕к у 1997 роц╕ Генерального в╕це– прокурора Бразил╕╖ (Subprocurador Geral da Republica do Ministerio Pablico Federal), д-ра М╕╜ела (Михайла) Гуськова, батьки якого, Олекс╕й та Ганна, походять з Одещини. А також перебування у Мозамб╕ку ╤горя С╕корського, двоюр╕дного онука знаменитого винах╕дника ╤горя С╕корського. На в╕дм╕ну в╕д свого славетного брата д╕д С╕корського-онука залишився жити в Укра╖н╕. Батько р╕с, приховуючи пам’ять про «американського» дядька. ╤гор С╕корський- онук (нав╕ть зовн╕шньо схожий на двоюр╕дного д╕да) пов’язав свою долю з морем. Зак╕нчив морех╕дне училище в Укра╖н╕, близько 20 рок╕в працював за кордоном, у тому числ╕ у США, але також завжди приховував сво╓ походження. Попрацювавши якийсь час кап╕таном, ╤гор С╕корський став б╕знесовцем, його пароплав «Умур╜а» займався виловом креветки у Мозамб╕ку. Але оск╕льки креветочний б╕знес знаходиться на цей момент у певн╕й криз╕, то на початку вересня 2006 року ╤гор С╕корський вир╕шив спробувати л╕пшо╖ дол╕ у ╕нш╕й португаломовн╕й кра╖н╕ Африки – Гв╕не╖-Б╕ссау. На пароплав╕ «Умур╜а» С╕корський розпочав самост╕йний перех╕д з Мозамб╕ку до Гв╕не╖–Б╕ссау, оминаючи мис Добро╖ Над╕╖ у П╕вденн╕й Африц╕, а дал╕ Нам╕б╕ю, Анголу тощо.
 Перш╕ мозамб╕кц╕ почали при╖жджати на навчання в Укра╖ну ще у 60-т╕ роки, коли ще не ╕снувало ан╕ незалежного Мозамб╕ку (був частиною португальсько╖ колон╕ально╖ ╕мпер╕╖), ан╕ незалежно╖ Укра╖ни. Мозамб╕кськ╕ студенти при╖жджали в Укра╖ну через посередництво нац╕онально- визвольного руху ФРЕЛ╤МО (Фронт визволення Мозамб╕ку). Так, у 1964 – 1971 рр. представником ФРЕЛ╤МО в Укра╖н╕ (саме в Укра╖н╕, а не в СCСР) був Антон╕у Лоренсу Щаде, людина, яка нин╕ об╕йма╓ пров╕дн╕ посади в юридичн╕й систем╕ мозамб╕ксько╖ пров╕нц╕╖ Нампула (п╕вн╕ч кра╖ни). Деяк╕ з цих мозамб╕кц╕в одружувалися з укра╖нками, п╕зн╕ше дехто з них при╖хав в Африку, дехто лишився жити в Укра╖н╕. Скаж╕мо, той же пан Антон╕у ма╓ у Ки╓в╕ 35-р╕чного сина К., який разом ╕з мамою залишився жити в Укра╖н╕, тод╕ як тато повернувся в Африку.
 Дмитро ЯЦЮК.
 Республ╕ка Мозамб╕к.
 dyatsyuk@ispu.ac.mz
 (Зак╕нчення  в наступному номер╕).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2007 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4757

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков