"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2007 > Тема "Душі криниця"
#19 за 11.05.2007
ШАНУЮЧИ МАТ╤Р
Покинь усе - пров╕дай мат╕р, Впади ╖й кв╕том на пор╕г. ╤ намагайсь част╕ш бувати, Част╕ш, н╕ж випада╓ сн╕г...
Ц╕ слова ки╖вського поета Юр╕я Ряста все част╕ше спадають на думку з наближенням травня, а саме - друго╖ нед╕л╕ м╕сяця, що в╕дзна-ча╓ться як День Матер╕. Запроваджене оф╕ц╕йно в Укра╖н╕ з 1995 року, воно дедал╕ б╕льше завойову╓ прихильник╕в, бо, певно, для кожно╖ людини потр╕бно хоч раз на р╕к зупинитися в житт╓в╕й метушн╕, щоб згадати про найдорожчу людину, яка подарувала життя. ╤ щаслив╕ т╕, у кого ще ╓ можлив╕сть при╖хати в гост╕ чи бодай зателефонувати, щоб сказати мам╕ к╕лька щирих сл╕в. У молодо╖ американки Анни Джерв╕с тако╖ можливост╕ вже не було. Вона рано втратила мат╕р ╕, щоб зберегти про не╖ пам’ять, домоглася в церкв╕ в ╫рефтон╕ (Зах╕дна В╕рджин╕я, США), прихожанкою яко╖ була ╖╖ мати, щоб ╖й дозволили в╕дсвяткувати День матер╕ друго╖ нед╕л╕ травня, в другу р╕чницю смерт╕ мами. П╕зн╕ше Анна засипала листами державн╕ установи, законодавч╕ органи й в╕домих ос╕б ╕з пропозиц╕╓ю хоча б один день на р╕к присвятити вшануванню матер╕в. Як знак поваги до тих, як╕ подарували життя, вона запропонувала конгресменам, у кого мама жива, приколоти на одяг рожеву кв╕тку, а в кого помер-ла - б╕лу. ╥╖ старання ув╕нчалися усп╕хом, ╕ 1910 року у Ф╕ладельф╕╖ вперше було в╕дзначено День Матер╕, а через 4 роки Конгрес США прийняв постанову про всенародне святкування цього дня. З Америки нова традиц╕я поширилася на Швец╕ю, Норвег╕ю, Австр╕ю. В Укра╖н╕ цей день уперше було в╕дзначено 1929 року з ╕н╕ц╕ативи Союзу укра╖нок Галичини та редактора тижневика «Ж╕ноча доля» Олени К╕сил╕всько╖, ╕ з часом свято стало дуже популярним, особливо в Зах╕дн╕й Укра╖н╕. Щоправда, в часи радянсько╖ окупац╕╖ цю ╕дею було названо «буржуазною», ╕ День Матер╕ на оф╕ц╕йному р╕вн╕ зам╕нило свято Клари Цетк╕н 8 березня. М╕ж тим, День Матер╕ ма╓ значно глибше кор╕ння. Ще язичники-слов’яни в травн╕ вшановували ж╕ноч╕ божества Май╖, Живи, Мокш╕, Дани. Давн╕ греки навесн╕ поклонялися Ре╖ - матер╕ бог╕в. У Стародавньому Рим╕ як матрони, так ╕ ╖хн╕ рабин╕ мали сво╓ свято: перш╕ отримували подарунки в╕д чолов╕к╕в, друг╕ - вих╕дний, а пот╕м одн╕ й ╕нш╕ вирушали до храму Вести, хранительки домашнього вогнища. П╕зн╕ше у травн╕ почали вшановувати Мат╕р Божу, яка привела в цей св╕т Спасителя. У 1600-х роках в Англ╕╖ шану матерям в╕ддавали в четверту нед╕лю Великого посту, яку називали «Нед╕лею материнства». З поширенням християнства в ╢вроп╕ ц╕ святкування зм╕нилися на панег╕рики «матер╕-Церкв╕» - духовн╕й сил╕, що давала життя та обер╕гала в╕д зла. З часом церковн╕ святкування об’╓дналися з╕ святкуваннями «Нед╕л╕ материнства», ╕ люди почали одночасно вшановувати ╕ Церкву, ╕ сво╖х матер╕в. В Укра╖н╕ окремого святкування Дня Матер╕ не було, хоча авторитет ж╕нки в родин╕ був беззапе-речним. Укра╖нська ж╕нка за життя чолов╕ка мала з ним р╕вн╕ права, а в раз╕ його смерт╕ ставала спадко╓мницею майна й оп╕кункою д╕тей. За козацьких час╕в, коли чолов╕ки вирушали в пох╕д, ж╕нки перебирали управл╕ння ма╓тками, ╕ ╖хн╕ п╕дписи на паперах були так само лег╕тимними, як ╕ ╖хн╕х чолов╕к╕в. У ХV - ХV╤╤╤ стол╕ттях укра╖нськ╕ ж╕нки були майже вс╕ письменними. Недарма укра╖нське присл╕в’я каже, що ж╕нка трима╓ три кути дому. Наталка ПОЗНЯК-ХОМЕНКО. ТРАДИЦ╤╥ ВШАНОВУВАННЯ Ж╤НКИ В ╤НШИХ КРА╥НАХ:
- Давн╕ германц╕ в╕рили, що в ж╕нках ╓ щось священне, тому радилися з ними, як з оракулами. Шанобливе ставлення до ж╕нки та матер╕ у н╕мц╕в збереглося до сьогодн╕. - В ╤нд╕╖ на початку жовтня проходить десятиденне свято Дурга Пуджа - на честь десятируко╖ богин╕-матер╕ Дурги.
- У Франц╕╖ та Швец╕╖ мам поздоровляють в останню нед╕лю травня. Незадовго до цього шведський Червоний Хрест почина╓ продаж пластикових кв╕т╕в, а виручен╕ грош╕ йдуть на те, щоб надати невелику оплачувану в╕дпустку багатод╕тним матерям.
- Найориг╕нальн╕ше День матер╕ в╕дзначають у Серб╕╖ - за два тижн╕ до Р╕здва. У цей день д╕ти рано-вранц╕ п╕дкрадаються до мами, поки вона спить, ╕... зв’язують ╖╖. Щоб визволитися ╕з цього полону, мама ма╓ в╕дкупитися в╕д шибеник╕в цукерками чи подарунками, захованими п╕д подушку.
- У Франц╕╖ в першу нед╕лю березня в╕дзнача╓ться ще й Свято бабусь. Цього дня ус╕м бабусям ╕ взагал╕ ж╕нкам, старшим 55-ти рок╕в, демонструють надзвичайну повагу ╕ пошану, ╖х нав╕ть... пускають до знаменитого паризького «Д╕снейленду» за п╕льговими ц╕нами. МИ МАТ╤Р НАЗИВА╢МО СВЯТОЮ
Ми Мат╕р назива╓мо Святою За щир╕ сльози в╕д ╖╖ труд╕в, За те, що ними, як ц╕лющою водою, Умита доля ╖╖ доньок та син╕в. За те, що мати, як всесв╕тня берегиня, Сто╖ть на захист╕ земл╕ ╕ майбуття. ╤ ще за те, що ╖╖ голос нин╕ Л╕ку╓, живить, поверта╓ до життя. За те, що потом та сльозами й кров’ю Проклала шлях до кращого життя. Сво╓ життя дала разом з любов’ю. До джерела нема╓ вороття. Ми Мат╕р назива╓мо Святою За ноч╕ зорян╕, коли вона Сидить та дивиться на повний м╕сяць в неб╕, Як на сво╓ маленьке немовля. Як над колискою дитини, мати Сп╕ва╓ зоряну мелод╕ю весни. Сп╕ва╓ для Земл╕, щоб мирно спати ╤ разом з нами бачить добр╕ сни.
Марина ШЕВКОПЛЯС, учениця 10-го класу г╕мназ╕╖ № 1. м. Саки.
КОЛИСКОВА ДЛЯ МАТУС╤
Матусенько моя ти р╕дненька, Н╕чка така темненька, А ти так далеко в╕д мене, Я б тоб╕ прихилила неба. Може, ти там бо╖шся Хитро╖ й зло╖ лисиц╕, А може, вовка ляка╓шся, Може, тоб╕ в╕н ввижа╓ться? Прошу тебе, не треба, З╕роньки сяють на неб╕. Хай тебе обер╕гають, Шлях тв╕й завжди осявають. Це мо╖ подружки люб╕, До тебе дороги не згублять, Будуть тоб╕ п╕сню шептати, Сяйвом сво╖м осявати. А та, що найяскрав╕ша (Придивися ж ти см╕лив╕ше), Це твоя доня маленька Блима до тебе, р╕дненька: - Я так за тобою скучаю, Що серденько аж умл╕ва╓. Чому ж, чому така доля, Що я, як билинка у пол╕? Спущуся до тебе тихенько, Всю н╕чку з тобою, ненько, Буду тебе колихати ╤ зустр╕ч╕ п╕сню сп╕вати. А пот╕м знову полину У зоряну цю долину ╤ т╕льки пром╕нням з╕гр╕ю Тебе, як далеку мр╕ю...
Тетяна ПОЛУБКО, учениця 8-го «а» класу ЗОШ № 14. м. Черн╕вц╕.
М╤Й НЕБЕСНИЙ АНГЕЛ (Матер╕)
М╕й небесний ангел розгорта╓ крила, Об╕йнявши ними весь господн╕й св╕т, У ноч╕ холодн╕й запалав Ярило, Щоб з╕гр╕ти св╕тлом довгий пром╕нь л╕т.
У тво╖х долонях - золот╕ сльозинки, Що колись стирала з молодих очей, Ти тод╕ сп╕вала колиханку взимку Для сво╖х ╓диних, дорогих д╕тей.
М╕й небесний ангел з сумними очима, Р╕дна моя мамо - серце золоте, Дякую, р╕дненька, що мене ростила, М╕й небесний ангел, дякую за все!
Катерина БУРДЕЙНА, учениця 11-го класу ЗОШ № 9. м. Ялта.
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 11.05.2007 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4748
|