|
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2007 > Тема "З потоку життя"
#17 за 27.04.2007
КРУГЛИЙ СТ╤Л З ГОСТРИМИ КУТАМИ
Л╕д╕я СТЕПКО.
18 кв╕тня проведенням сп╕льного Круглого столу за темою: “НАТО – оборонний союз кра╖н ╢вропи та Америки чи агресивний в╕йськовий блок для придушення незалежност╕ ╕нших держав?” розпочалася перша публ╕чна дискус╕я севастопольських противник╕в та прихильник╕в вступу Укра╖ни до НАТО.
До ц╕╓╖ дати опоненти ╕снували, скаж╕мо так, у р╕зних площинах, не перехрещуючись за жодних обставин. Що ж спонукало ╖х цього разу с╕сти за Круглий ст╕л? Кажуть, така ╕дея виникла у депутат╕в м╕ськради. Нехай, мовляв, кожна з╕ стор╕н спробу╓ в╕дстояти свою правду, наводячи аргументи. Довго сперечалися про м╕сце проведення: Громадська коал╕ц╕я на п╕дтримку вступу Укра╖ни до НАТО хот╕ла зустр╕тися у Д╕ловому й культурному центр╕. “Севастопольський фронт проти НАТО” наполягав на зустр╕ч╕ у Будинку ветеран╕в: перед Днем Перемоги ╖м там було зручн╕ше. Зрештою, перемогли противники: Круглий ст╕л пройшов у Будинку ветеран╕в.
Головував на заход╕ депутат м╕ськради, в╕тренк╕вець ╢вген Дубовик. В╕д громадсько╖ коал╕ц╕╖ на п╕дтримку вступу Укра╖ни до НАТО був голова Об’╓днання “╢вроатлантичний виб╕р” ╤ван Шульга, котрий розпов╕в про структуру та д╕яльн╕сть НАТО на сучасному етап╕ розвитку. Опонували йому: голова орган╕зац╕╖ “Севастопольський фронт проти НАТО”, комун╕ст Марат Туткевич, члени м╕сцевого осередку Соц╕ал╕стично╖ парт╕╖ та й сам ведучий – депутат ╢вген Дубовик.
“Первый блин – комом”- каже рос╕йська примовка, але те, що сторони погодилися слухати одна ╕ншу – це вже добре. ╤нша р╕ч, чи, слухаючи, чули. Зда╓ться, що н╕. Орган╕затори ще запросили незалежного фах╕вця, кандидата ╕сторичних наук, доцента, зав╕дуючого кафедрою соц╕альних та гуман╕тарних наук Севастопольського м╕ського гуман╕тарного ун╕верситету В╕тал╕я Коваленка. Останн╕й в╕домий у м╕ст╕ сво╖ми демократичними поглядами, високою фахов╕стю та неприналежн╕стю до жодно╖ з пол╕тичних парт╕й чи громадських орган╕зац╕й. Запросити запросили, але слова не надали. Так ╕ просид╕в В╕тал╕й Васильович на заход╕ безсл╕вно, а перед тим як п╕ти напросився на репл╕ку, сказавши присутн╕м таке:
“Шановн╕ колеги, тут мовиться про НАТО, Бельг╕ю, США, Рос╕ю. Ми говоримо про що завгодно, оминаючи головне, що могло би нас об’╓днати: ми не говоримо про Укра╖ну. Мали би говорити про те, що придба╓ Укра╖на , вступивши до Альянсу ╕ що втратить. Якщо ми оберемо таку систему аргументац╕╖, то народ Укра╖ни, що нарешт╕ зв╕льня╓ться в╕д стереотип╕в, нав’язуваних йому десятир╕ччями, почне нас розум╕ти”. Сказав ╕ п╕шов, бо не мав б╕льше часу.
Вже п╕зн╕ше я зустр╕лася з В╕тал╕╓м Васильовичем на кафедр╕ ун╕верситету ╕ в╕н продовжив думку щодо вищезгаданого заходу:
- Розум╕╓те, аргументац╕я малоефективна, коли сторони не чують одна одну, коли кожна з них прийшла з “домашн╕ми заготовками” та незборимим бажанням ╖х озвучити. Можливо, й був би сенс, якби ц╕ виступи були зор╕╓нтован╕ на широкий загал. Хоча – марн╕ спод╕вання, бо аргументи в╕д╕рван╕ в╕д життя нашого сусп╕льства.
Зна╓те, в ч╕м наша б╕да, ми за 15 рок╕в так ╕ не почали жити в Укра╖н╕. Одн╕ залишилися у Радянському Союз╕, ╕нш╕ нац╕лен╕ на ╢вропу. А Укра╖на вже не радянська, але ще й не ╓вропейська. Вона вже й для Рос╕╖ чужор╕дна в тому ╖╖ аспект╕, за яким суму╓ певна частина громадян. Нам би затямити, що Укра╖на – наш д╕м. ╤ в╕д того, що ми д╕литимемо його на шматки, краще не стане: жоден з тих шматк╕в не житиме заможн╕ше. ╤ той, хто в нас певний шматок в╕д╕рве, вир╕шуватиме якусь свою проблему, але не нашу. Не люблять у св╕т╕ слабких, як ╕ тих, що пост╕йно волають про допомогу. Станьмо сильн╕шими, не в╕дн╕мати треба сили, а додавати. Така ось арифметика.
За 15 рок╕в ми не створили економ╕чного фундаменту ╓дност╕ держави: наш╕ рег╕они не пов’язан╕ один з ╕ншим, бо зруйноване виробництво, що вимага╓ кооперац╕╖. Ми не створили пол╕тично╖ ╓дност╕: кра╖на розколота на два пол╕тичн╕ табори. Протиборство цих пол╕тичних табор╕в зруйнувало центр, який нас хоч якось об’╓днував ран╕ше. Хоч те об’╓днання й досягалось шляхом лав╕рування. За таких обставин проблеми не вир╕шувалися, а в╕дкладалися “на пот╕м”.
Ми не створили духовно╖ ╓дност╕, не створили систему сп╕льних ц╕нностей.
- Що може стати такими ц╕нностями?
- Для мене , однозначно – любов до Укра╖ни, укра╖нський патр╕отизм.
- Як навчити Севастопольський рег╕он промовляти слово Укра╖на зам╕сть безликого “отечество”?
- Ви зна╓те, у Севастопол╕ дуже багато людей Укра╖ну вважають сво╓ю батьк╕вщиною. Набагато б╕льше, н╕ж ми соб╕ уявля╓мо. Але, промовляючи слово Укра╖на, кожен бачить свою Укра╖ну. Хтось радянську, а хтось ╓вропейську. Марг╕нал╕зац╕я, що мала м╕сце за радянських час╕в, повол╕ в╕дходить. Народжуються д╕ти, вивчають мову, поважають символ╕ку держави, вступають до ВНЗ, ╕ не лише кримських. Але щоб люди в╕дчули, що живуть у сво╖й кра╖н╕, це завдання мають вир╕шувати дв╕ сторони: ми ма╓мо розум╕ти, що це наша держава, але й держава ма╓ стати сво╓ю для кожного з нас. Це двосторонн╕й ╕ довол╕ тривалий процес. Державна пол╕тика не повинна протиставляти р╕зн╕ частини Укра╖ни, а, навпаки, ╖х об’╓днувати. У цьому сила й мудр╕сть державотворення.
Коли держава у сво╓му центр╕ слабне, вс╕ г╕лки влади починають занепадати, залишаються лише атрибути держави, ╖╖ само╖ нема╓. ╥╖ нема╓ у тому сенс╕, аби вона могла захистити сво╖ ╕нтереси. ╤ тод╕ держава ста╓ територ╕╓ю. А територ╕я наша розташована аж занадто привабливо, щоб на не╖ н╕хто не заз╕хав. Тод╕ починають втручатися зовн╕шн╕ фактори.
Ми ма╓мо так проводити внутр╕шню й зовн╕шню пол╕тику, аби зовн╕шн╕ фактори були зац╕кавлен╕ в збереженн╕ ц╕л╕сно╖ Укра╖ни. Якщо ╕нш╕ кра╖ни вважатимуть, що для ╖хньо╖ безпеки та ╕нтерес╕в потр╕бно дв╕ Укра╖ни чи, може, й три, то за умови слабко╖ нашо╖ держави вони сприятимуть розпаду Укра╖ни. Наше завдання проводити таку пол╕тику, аби й Зах╕д, ╕ Сх╕д п╕дштовхували нас до внутр╕шнього д╕алогу. Треба ор╕╓нтуватися виключно на ╕нтереси Укра╖ни, нав╕ть за умови, що спиратися у час державного становлення змушен╕ будемо ╕ на Сх╕д, ╕ на Зах╕д. В╕д тако╖ пол╕тики держава м╕цн╕тиме, а не навпаки.
Повертаючись до Круглого столу, я хочу сказати: те що дв╕ сторони, та ще й з ╕н╕ц╕ативи непримиренн╕шо╖ з них, с╕ли за ст╕л – це вже неабиякий позитив. Це шлях до порозум╕ння, хоч ╕ нелегкий.
Я ц╕лком погоджуюся з думкою В╕тал╕я Коваленка, можливо, вона зац╕кавила б й учасник╕в Круглого столу, якби вони ╖╖ почули. Бо запросивши науковця на вищезгаданий зах╕д, опоненти вс╕ разом про нього забули. Намагання слухати ╕ чути лише себе призвело до втрати часу ╕ трихвилинно╖ репл╕ки запрошеного, коли в╕н сам, перед тим як п╕ти, попросив слова. Зах╕д взявся вести депутат в╕д Блоку
Н. В╕тренко ╢вген Дубовик, в╕д чого порозум╕ння стор╕н звелося майже нан╕вець.
Отже, якщо ╕ був сенс у проведенн╕ такого заходу, то невеликий. Вести Круглий ст╕л мали б люди об╕знан╕ ╕ так╕, що не належать до жодно╖ з опонуючих стор╕н. Ма╓мо спод╕вання ╕ час, аби навчитися...
м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2007 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4707
|
ПРЕЗИДЕНТ НА АСКОЛЬДОВ╤Й МОГИЛ╤ УШАНУВАВ ПАМ’ЯТЬ ГЕРО╥В КРУТ
«ЧЕСТЬ ДЛЯ МЕНЕ»
ВОЛЯ ДО ПЕРЕМОГИ
ТРИ ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ ДОПОМОГИ
