Версiя для друку Обговорити в форумi

ПОКИ ЩО БЕЗРЕЗУЛЬТАТНО...
 Остання зустріч представників опозиції, коаліції, Секретаріату Президента і Кабінету Міністрів, де обговорювалися шляхи виходу з політичної кризи і можливість проведення позачергових парламентських виборів, завершилася безрезультатно.
 «Станом на сьогодні нічого нового немає - коаліція і уряд продовжують наполягати на неможливості провести позачергові вибори», - сказав лідер партії «Народний Союз «Наша Україна» В’ячеслав Кириленко.
 Водночас об’єднана опозиція продовжує наполягати на тому, що дострокові парламентські вибори - найбільш прийнятне рішення для виходу з кризи, - зазначив він.
 Керівник фракції Партії регіонів і координатор коаліції Раїса Богатирьова підкреслила, що коаліція і уряд наполягають на тому, що відправною точкою для розв’язання кризи має стати вердикт Конституційного Суду. Тому, на думку Богатирьової, нинішня зустріч стала лише початком переговорів між опозицією і коаліцією. Вона також зазначила, що сторони в ході зустрічі залишилися при своїй думці.
 Планується, що подальші зустрічі робочої групи з урегулювання політичної кризи регулярно проходитимуть у найближчі три дні.
 Як уже повідомлялося, парламентська криза, що переросла згодом у політичну, почалася після підписання Президентом указу про розпуск парламенту і нові вибори, призначені на 27 травня. Представники парламентської коаліції оскаржують конституційність цього указу в Конституційному Суді.
 * * *
 25 квітня Конституційний Суд перейшов до закритої частини розгляду подання 53 депутатів про конституційність указу Президента Віктора Ющенка про розпуск Верховної Ради.
 Суд заслухав заключні виступи представника Президента Володимира Шаповала, представника Кабінету Міністрів Василя Німченка, представника Центральної виборчої комісії Марини Ставнійчук, представника Верховної Ради Анатолія Селіванова, а також співавтора подання про конституційність указу депутата Василя Богачука.
 17 квітня КСУ розпочав розгляд подання 53 депутатів про конституційність указу глави держави про розпуск Верховної Ради.
 
АКЦЕНТ ЖОРСТКОЇ ВЕРТИКАЛІ

 Фахівці консорціуму неурядових аналітичних центрів у складі Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, Центру політико-правових реформ, Центру Разумкова проаналізували діяльність інститутів влади за перші 240 днів роботи парламентської коаліції і уряду, і дали їй в цілому негативну оцінку.
 Було проаналізовано відповідність діяльності влади принципам прозорості, відкритості, підконтрольності суспільству, відповідності інтересам і правам громадян. Також були розглянуті фактори, які призвели до політичної кризи в Україні. Зокрема, аналітики зазначили, що політики опікуються боротьбою за повноваження, а не реформуванням країни. Всі суб’єкти політики грішать вибірковим і несумлінним застосуванням законодавства, зловживанням владою і порушенням норм Конституції. Незавершені зміни, внесені в Конституцію, на думку аналітиків, стали одними з ключових чинників дисбалансу у владі та правового хаосу.
 Хоча сама по собі тенденція до формування уряду, як самостійного суб’єкта державної політики, позитивна, Кабмін протягом 240 днів робив акцент не на демократичних процедурах, а на побудові жорсткої владної вертикалі, діючи командно-адміністративними методами.
 Позитивно оцінивши досягнуте урядом зростання капітальних витрат і збільшення темпів приросту соціальних витрат, аналітики, проте, дорікають уряду у відсутності програми діяльності, що призводить до суперечностей в економічній політиці.

КОАЛІЦІЯ: ПРЕЗИДЕНТ «МАЙЖЕ ГОТОВИЙ»...

 Прем’єр-міністр України Віктор Янукович, виступаючи минулої п’ятниці на центральній площі Києва на мітингу прихильників коаліції, сказав, що досяг з Президентом домовленості вже наступного тижня зняти всі протиріччя між сторонами політичного протистояння. Він відзначив, що Президент «майже готовий» припинити дію свого указу про розпуск парламенту.
 Янукович, говорячи про послідовність кроків в подоланні політичної кризи, заявив про плани сторін «підписати мирну угоду» після того, як будуть знайдені політичні і правові відповіді на всі спори.
 Разом з тим, Прем’єр-міністр підкреслив, що коаліція чекатиме рішення Конституційного Суду відносно указу Президента, «яке розставить всі крапки над «і».
 Віктор Янукович сказав, що ніколи не відстоював власні інтереси в політиці і що збирається й надалі цілодобово працювати для поліпшення життя людей.
 Звертаючись до учасників багатотисячного мітингу, глава уряду завірив, що їхня громадянська позиція завжди буде почута владою. Він підкреслив, що уряд ніколи не закликав до протистоянь.
 Нагадаємо, що 20 квітня після зустрічі з Віктором Януковичем Президент Віктор Ющенко заявив про готовність припинити дію свого указу від 2 квітня в обмін на компроміс у відповідь з боку правлячої коаліції.
 На цю заяву негайно відреагував міністр юстиції Олександр Лавринович, підкресливши, що можливості припинення дії указів Президента в українському законодавстві не передбачено. Указ можна тільки скасувати, констатував міністр.

ОПОЗИЦІЯ: «ЗМОВІ - НІ! ВИБОРАМ - ТАК!»

 У центрі столиці на Європейській площі минулого тижня пройшов мітинг опозиційних сил під лозунгом «Змові - ні! Виборам - так!»
 Лідер БЮТ Юлія Тимошенко, виступаючи перед 20 тис. прихильників опозиції, заявила, що Президент України не відмовиться від дострокових виборів у Верховну Раду, виразивши впевненість, що Віктор Ющенко може перенести тільки дату. Опозиція буде також вимагати від Президента Віктора Ющенка відправити у відставку теперішній склад Центральної виборчої комісії. На думку Тимошенко, рішення Конституційного Суду відносно указу Президента не може розв'язати кризу.
 Лідер «Нашої України» В’ячеслав Кириленко на мітингу заявив, що навіть у разі негативного рішення Конституційного Суду стосовно указу Президента про розпуск парламенту Верховна Рада не зможе працювати. «Верховна Рада, згідно з Конституцією, навіть після непрогнозованого рішення КС припинить своє існування, оскільки в ній залишиться тільки 240 депутатів, а треба понад 300», - сказав він.
 Виступаючи на Європейській площі, заступник керівника БЮТ Йосип Вінський зачитав резолюцію мітингу з вимогами опозиції. Зокрема, політики вимагають відставки Генерального прокурора Олександра Медведька та міністра внутрішніх справ України Василя Цушка. Крім цього, опозиція зажадала вжити заходів стосовно поновлення нормальної роботи ЦВК.
Третя вимога адресована СБУ. Від неї - вимагання прискорити розгляд справ щодо тих осіб, які саботують виконання указу Президента про дострокові вибори у Верховну Раду.

А В НАС ЧУБИ ТРІЩАТЬ...
 ТОЧКА ЗОРУ
 ДОБРИЙ день, вельмишановна редакціє! Щиро дякую тобі за те, що друкуєш мої листи на своєму «Кримському майдані».
 На тижні, нарешті, із вуст наших демократичних достойників почув про роль 5-ї статті в прийнятті конституційних змін - тобто, про що був мій попередній лист. Не знаю, чи причетний до цього, чи ні (слона копали, то й мураха копнув), але відчуття зворотного зв’язку не полишає, тому хочу нагадати ще один актуальний момент Конституції, який нібито й дискутується в нашому політикумі, але зовсім не в тій площині, якої вимагає сьогоднішнє грандіозне юридичне протистояння.
 Мова йде про п. 6 ст. 81 Конституції (стисло): «У разі виходу народного депутата України зі складу своєї фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної партії».
 Цей пункт не діє. Бо аби він діяв, то, мабуть, не було б ні переформатування коаліції, ні Указу Президента, ні пов’язаних з цим наступних подій. Задля покарання зрадників зібралися б з’їзди відповідних партій, позбавили зрадників мандатів і прийшли б нові депутати. Самі б люди у фракціях розібралися. Цього зроблено не було через відсутність механізму реалізації даного пункту.
 Але ж конституційна норма повинна діяти! Вона має найвищу силу і за її невиконання треба відповідати. Всю решту балаканини - про те, що закон не прийняли, що якісь пункти регламенту вимагають заяви депутата на вихід з фракції, можна розцінювати лише єдиним чином - як додаткові перепони, що мають на меті зрив дієвості конституційної норми. До речі, норми Конституції мають пряму дію, і для цієї норми наявність деталізуючого закону не є обов’язковою, оскільки в ній самій все чітко розписане (особливо хто приймає рішення про вихід). Як на мене, дане порушення Основного Закону навіть очевидніше за нефракційне формування коаліції, і чому цьому питанню стороною Президента не приділяється прискіпливіша увага, залишається тільки гадати.
 Уявіть собі, що ви вступили в якусь організацію, де почали поливати її саму та її керівництво брудом. Кінець відомий: організація збирає збори і виганяє вас геть, і це є вашим виходом з неї. А от у фракціях Верховної Ради не так - там можна лити бруд на сотню своїх товаришів і одночасно залишатись серед них, хоч би та сотня й збиралася щодня, щоб вас посунути. Подібне превалювання індивідуальних інтересів над колективними варте Книги рекордів Гіннесса!
 Аналізуючи баланс влади в країні після політреформи, слід відзначити ще одну цікаву обставину. Якщо Президент порушує Конституцію, то за ст. 111 йому оголошують імпічмент. А от якщо Конституцію суттю своєї діяльності порушує Верховна Рада, то про це в усьому IV розділі - жодного слова (чисто організаційну статтю 90 до уваги не беремо). Рада, як дружина Цезаря - поза підозрою. А всі ж мають бути рівними перед Конституцією і відповідальність однакову нести. Хто ж тоді зупинить депутатів-порушників, адже Основний Закон повинен передбачати подібні речі? Які повноваження й санкції мають бути в гаранта, щоб добитися від Ради неухильного виконання Конституції? Може, Конституційний Суд знає? Президент обрав дострокові вибори.
 Отакий Основний Закон за нас прийняли. А в нас чуби тріщать...
 Владислав ГОЛОВКО.
м. Феодосія.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #17 за 27.04.2007 > Тема "З потоку життя"