Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
Ц╕ книги – п╕дручники з геро╖зму…


ПОВСТАНЦ╤
Укра╖нський календар


«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
Коли фараон Джосер вибирав м╕сце для найдавн╕шо╖ велико╖ п╕рам╕ди ╢гипту, двохтисячол╕тня...


ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
Одним ╕з найвагом╕ших св╕дчень ╕снування державност╕ ╓ печатки…


РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
Виставка ╓ сп╕льним проектом Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ та Нац╕онального...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 23.02.2007
НАРОДЖЕНИЙ Л╤ТАТИ

 НЕЗАБУТН╤Й ПОХ╤Д
Сталося це невдовз╕ п╕сля завершення в╕йни. Ми, моряки крейсера "Молотов", на якому пройшли мо╖ во╓нн╕ й перш╕ пово╓нн╕ роки, зустр╕чали  славетних гостей. Перед виходом в море на борт крейсера п╕днявся гурт в╕йськових льотчик╕в. Майже у кожного з них на г╕мнастерках поблискували Золот╕ З╕рки Героя Радянського Союзу, а у одного - дв╕ З╕рки. Дв╕ч╕ Геро╓м Радянського Союзу був майор з незвичним для нас ╕м'ям - Амет-хан Султан.
Крейсер на той час був знаменитим не ст╕льки сво╖ми завзятими бойовими походами п╕д час в╕йни, як тим, що на його борту в серпн╕ 1947 року побував Йосиф Стал╕н. Генерал╕симус не т╕льки в╕дв╕дав корабель, а й зд╕йснив на ньому перех╕д з Криму (Л╕вад╕я) до Кавказу (Соч╕).
Под╕я ця в т╕ часи вважалася надзвичайною. Про не╖ писали центральн╕ газети, створювали полотна художники, з'явився нав╕ть роман в╕домого радянського письменника... На корабл╕ побувало чимало р╕зних делегац╕й з Москви, Ки╓ва, ╕нших м╕ст. Але таких гостей, наших бойових побратим╕в, ще не було.
Корабель разом з гостями вийшов у море. Льотчики, яким, як з'ясувалося, ще не доводилося бувати на борту бойового корабля, з ╕нтересом оглядали крейсер. Вони побували на артилер╕йських площадках, в машинному в╕дд╕ленн╕, на ╕нших бойових постах. А п╕сля об╕ду при╓дналися до нас, групи моряк╕в, не зайнятих на ходов╕й вахт╕, що з╕бралися на ют╕.
 Зразу виникла невимушена бес╕да. Льотчики ц╕кавилися бойовими походами крейсера (виявилося, що деяким з них в роки в╕йни доводилося прикривати корабл╕ з пов╕тря), корабельним життям, розпитували про перебування Стал╕на на крейсер╕.
Я зб╕гав за фотоапаратом. Коли повернувся, в центр╕ групи стояв, щось жваво розпов╕даючи, Амет-хан Султан, невисокий на зр╕ст, з тонкими красивими рисами обличчя.
Я зробив дек╕лька кадр╕в, коли почув, що Амет-хан зверта╓ться до мене:
 - Старшина (мо╓ звання було старшина першо╖ статт╕), в╕ддайте кому-небудь фотоапарат, та йд╕ть до нас, сфотографу╓мося разом...
 Отож на зн╕мку ми з Амет-ханом Султаном сто╖мо поруч, в центр╕ гурту.
- А зн╕мки будемо мати? - поц╕кавився Амет-хан.
 - Обов'язково! - пооб╕цяв я ╕, до реч╕, свою об╕цянку виконав.
Розмова продовжилася. Ми д╕зналися, що Амет-хан Султан - кримчанин, ╕ що йому ╕ деяким з його товариш╕в довелося битися з ворогом ╕ в кримському неб╕.
Ця зустр╕ч ╕ бес╕ди з видатним льотчиком-асом добре запам'яталася. З того часу я з особливим ╕нтересом сл╕дкував за публ╕кац╕ями, в яких йшлося про Амет-хана Султана, нашого знаменитого земляка, сина кримськотатарського народу.
З часом мен╕ удалося багато чого д╕знатися про його многотрудну, незвичайну во╓нну долю.

ЖИТТЯ ЙОГО - ПОДВИГ

Народився Амет-хан 25 жовтня 1920 року на берез╕ моря, в Алупц╕. Але з дитинства мр╕яв про небо. ╤ тому, коли п╕сля зак╕нчення с╕мферопольсько╖ школи ФЗН почав працювати слюсарем в паровозному депо, одразу ж вступив до С╕мферопольського аероклубу. Тут в╕н вперше п╕днявся до хмар ╕ з того часу назавжди з'╓днав сво╓ життя з небом. В неб╕ й загинув.
Зак╕нчивши аероклуб, став курсантом прославлено╖ Качинсько╖ ав╕ац╕йно╖ школи. А в 1940 роц╕ на петлицях молодого льотчика з'явилися лейтенантськ╕ кубики.
В╕йну зустр╕в льотчиком-винищувачем 4-го ав╕ац╕йного полку Одеського в╕йськового округу. На яких т╕льки фронтах не доводилося воювати Амет-хану! Перш╕ м╕сяц╕ в╕йни прикривав з пов╕тря наш╕ в╕йська, що п╕д ударами ворога в╕дходили в╕д зах╕дного кордону до самого Ростова, захищав обози з б╕женцями, громив в╕йськов╕ колони ворога. Б╕льш як сто п'ятдесят вильот╕в зд╕йснив тод╕ Амет-хан. Бойов╕ заслуги його були в╕дзначен╕ першою нагородою - орденом Червоно╖ З╕рки. А ось рахунок збитих л╕так╕в в╕дкрив лише 31 травня 1942 року.
А сталося це, коли до Ярославля, в район╕ якого знаходився його знекровлений в боях полк, наближалися н╕мецьк╕ бомбардувальники. В бою зак╕нчився бо╓комплект. ╤ тод╕ виникло неспод╕ване р╕шення: "Таранити!" Амет-хан направив св╕й л╕так на ворога. Зр╕зати гвинтом хвостове оперення не вдалося - досв╕дчений льотчик вивернувся з-п╕д удару. ╤ тод╕ винищувач з нового заходу крилом, наче мечем, розпоров плоск╕сть бомбардувальника. Обидва л╕таки розвалилися на частини. Амет-хану вдалося врятуватись на парашут╕.
За цей подвиг молодий льотчик був нагороджений орденом Лен╕на.
Пот╕м були жорсток╕ бо╖ п╕д Стал╕нградом, в неб╕ Кубан╕, куди весною 1943 року, одер-жавши американськ╕ винищувач╕ "аерокобри", передислокувався його полк. На той час на бойовому рахунку молодого льотчика було уже 19 збитих л╕так╕в ╕ дек╕лька - в склад╕ групи. Двадцятитрьохл╕тн╕й льотчик був удосто╓ний звання Героя Радянського Союзу.
╤м'я його стало в╕доме ╕ ворогов╕ - про появу в пов╕тр╕ л╕така Амет-хана г╕тлер╕вц╕ спов╕щали сво╖х льотчик╕в.
У склад╕ 8-╖ пов╕тряно╖ арм╕╖ Амет-хан брав участь в битв╕ за визволення Криму, в завершальних боях за Севастополь. А дал╕ бойовий рахунок льотчика-аса зб╕льшувався в пов╕тряних боях над Дн╕пром ╕ в неб╕ Прибалтики. Свою останню, тридцяту перемогу Амет-хан Султан здобув у неб╕ Берл╕на, де 5 травня 1945 року збив "Фокке-Вульф-190" н╕мецького аса, ув╕шаного зал╕зними хрестами.
Бойов╕ заслуги в╕дважного кримчанина були в╕дзначен╕ другою Золотою З╕ркою Героя.
Всього ж командир ескадриль╖ дв╕ч╕ Герой Радянського Союзу Амет-хан Султан особисто збив 30 л╕так╕в противника та ще 19 - в склад╕ груп льотчик╕в.
Такий бойовий рахунок 25-р╕чного гвард╕╖ майора Амет-хана Султана. Це при тому, що, як стверджують його бойов╕ товариш╕, що билися разом з ним крило в крило, Амет-хан не дуже турбувався про те, щоб кожний збитий з його участю л╕так ворога був занесений на його рахунок.
Це був льотчик не т╕льки незвичайно╖ в╕дваги, але й високо-профес╕йно╖ майстерност╕. Головний маршал ав╕ац╕╖ О. Голованов так охарактеризував Амет-хана Султана: "Я думаю, що другого такого льотчика у нас в кра╖н╕ не було. Що стосу╓ться льотно╖ культури ╕ тактики ведення пов╕тряного бою, то н╕ Покришк╕н, при вс╕й поваз╕ до нього, н╕хто ╕нший з ним не зр╕вня╓ться".
Завершивши в╕йну, Амет-хан одружився з укра╖нкою ╤нною Максим╕вною. У них народилося дво╓ син╕в. Але доля героя п╕сля в╕йни склалася не кращим чином. На той час його сп╕вв╕тчизники - кримськ╕ татари були депортован╕ з Криму до Середньо╖ Аз╕╖. Амет-хан хот╕в л╕тати, але його без всяких пояснень в╕дправили в запас. ╤, до реч╕, без усяких засоб╕в ╕снування. На щастя, на допомогу прийшли бойов╕ друз╕. За протекц╕╓ю Покришк╕на та ╕нших в╕домих льотчик╕в в╕н в 1947 роц╕ одержав роботу за фахом у Льотному випробувальному ╕нститут╕ ╕м. Громова в м. Жуковському. Тут з часом в╕н став пров╕дним льотчиком-випробувачем.
Амет-хан випробовував нов╕ реактивн╕ двигуни, л╕таки ╕ нав╕ть "изделие КС" - крилат╕ ракети, створював умови невагомост╕ на Ту-104 для тренувань космонавт╕в Гагар╕на, Титова, Биковського, Поповича.
В 1953 роц╕ льотчик-випробувач був удосто╓ний звання лауреата Державно╖ прем╕╖, якою звичайно в╕дзначали досягнення вчених, ╕нженер╕в.
За двадцять три роки, як╕ Амет-хан Султан в╕ддав сво╖й небезпечн╕й робот╕, в╕н випробував б╕льш сотн╕ нових л╕тальних апарат╕в!
По справедливост╕ льотчик повинен був одержати ╕ третю Золоту З╕рку Героя. Не одержав... Б╕льше того, коли бойов╕ друз╕ во╓нних л╕т з ескадриль╖ "Нор-манд╕я-Неман" запросили в гост╕ у Франц╕ю, його не пустили. Та й бюст, який за положенням установлювали на батьк╕вщин╕ дв╕ч╕ Геро╖в Радянського Союзу, з'явився лише п╕сля смерт╕ Стал╕на.
1 лютого 1971 року заслужений льотчик-випробувач СРСР, гвард╕╖ полковник Амет-хан Султан п╕дняв у пов╕тря св╕й останн╕й, 107-й за рахунком сучасний л╕так Ту-16 ЛЛ-01. П╕д час випробувального польоту л╕так буквально роз╕рвало в пов╕тр╕ на частини, як╕ упали в п╕дмосковному л╕с╕. Причина авар╕╖ залишилася нев╕домою.
╤м'я почесного кримчанина, достойного сина кримськотатарського народу Амет-хана Султана носить площа в С╕мферопол╕, на його честь названо вулиц╕ в багатьох м╕стах Криму. Його ╕м'я - в пам'ят╕ кримчан, як╕ гордяться сво╖м земляком.
Петро ГАРМАШ.
На фото: в╕йськов╕ льотчики в гостях у моряк╕в крейсера "Молотов". У центр╕ - дв╕ч╕ Герой Радянського Союзу Амет-хан Султан.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 23.02.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4523

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков