Версiя для друку Обговорити в форумi

ВІТАЄМО!
 
 Після закінчення Київського педагогічного інституту ім. Горького Наталя Григорівна Вороніна в 1979 році приїхала до Криму, куди її привіз коханий чоловік Олександр, і почала працювати в Нижньогірській загальноосвітній школі № 1 (нині це вже школа-ліцей № 1). Близько 30 років Наталя Григорівна викладає українську мову та літературу.
 У цьому навчальному році вона - класний керівник 5-го «а» класу. Всі предмети в ньому викладаються українською мовою. Клас  невеликий - 15 учнів, але діти сповнені бажання добре вчитися і брати активну участь в шкільному житті. У грудневому номері «Джерельце» розповідало про те, як під керівництвом своєї вчительки п’ятикласники весело і цікаво провели свято «Осінній бал».
 Наталя Григорівна Вороніна - учитель-методист, відмінник освіти, авторитетна і шанована людина в колективі та селищі Нижньогірському.
 10 січня, у святкові новорічно-різдвяні дні, вона зустріла свій перший ювілей - 50-річчя від дня народження. З такою пам’ятною датою Наталю Григорівну щиро і сердечно вітають її рідні, учні, колеги. Бажають їй доброго здоров’я, світлої радості від улюбленої справи, яку вона робить завжди з душею і щирим серцем, щастя, любові, добра!
 До цих прекрасних побажань приєднується і «Кримська світлиця», бо ж Наталя Григорівна не лише передплачує, читає і пропагує газету, а й з вирізок кращих літературних матеріалів, які дбайливо та акуратно розмістила у гарно оформлені папки, створила для себе наочний навчальний посібник, який постійно використовує на уроках з літератури рідного краю. А чоловік
Олександр Павлович - вірний і надійний друг та помічник Наталі Григорівни, директор Нижньогірського хлібокомбінату, а ще ж і палкий шанувальник українських ліричних та гумористичних віршів, висловив бажання привітати свою кохану дружину однойменним віршем поета Данила Кононенка «Дружині». Цього вірша він вивчив напам’ять і читав зі сцени районного Будинку культури на урочистому вечорі, з нагоди жіночого свята - Дня 8 Березня.
 Редакція йде назустріч чудовому побажанню Олександра Павловича Вороніна і вітає його красуню-дружину Наталю з ювілеєм віршем Данила Кононенка «Дружині». Бо поет і сам цими днями святкує своє 65-річчя, отож дарунок ювіляра ювілярці!

 ДРУЖИНІ

 Вже стільки літ
 На тебе я молюсь,
 Дружинонько,
 Життя мого надія.
 Твій погляд
 Зачаровує і гріє,
 Без нього - сиротою
 Я лишусь.
 На тебе я дивлюсь -
 Не надивлюсь.
 Душа моя
 Сміється, молодіє.
 І де б не йшов я -
 Образ твій зоріє,
 На нього, як на Бога,
 Я молюсь.
 З усіх доріг
 Мені дана одна -
 Додому повертатися
 І - тільки,
 Де ти чекаєш,
 Мила і сумна,
 Але моя
 В усі часи
 Навіки.
 Ну, що без тебе
 В світі значу я,
 Дружинонько,
 Любов палка моя?!
 Ну, як без тебе
 Зміг би я розкрить
 Свого життя
 Ще нерозкриту книгу,
 Чи розтопив би я
 Печалі кригу,
 Якби судилось
 Не тебе зустріть?!
 Ну, як, скажи,
 Не обірвалась нить,
 Як ми пліч-о-пліч
 Йшли усі ці роки?
 Життя дало нам
 Вірності уроки -
 Моїй любові
 Вічно пломеніть!
 Данило КОНОНЕНКО.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #2 за 12.01.2007 > Тема "Українці мої..."