|
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 08.09.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
#17 за 08.09.2006
П’ЯТА КОЛОНА В УКРА╥Н╤: ЗАГРОЗА ДЕРЖАВНОСТ╤
╤ван Д╤ЯК
(Продовження. Поч. у № 28 - 36).
«Укра╖нський сценар╕й» рос╕йсько╖ пол╕тики з часом зазнавав зм╕н. Розпочавшись з грубого силового тиску в 1993 - 1995 роках щодо питань Криму, Севастополя й Чорноморського флоту, Москва поступово перейшла до пор╕вняно м’яких та зважених крок╕в з поступового прив’язування Укра╖ни до себе. Серед засоб╕в - придбання частини промислових ╕ енергетичних п╕дпри╓мств в Укра╖н╕, тиск у сфер╕ енергетики, буд╕вництво газопровод╕в в обх╕д Укра╖ни та ╕нше. До деяко╖ м╕ри це ╓ повторенням сценар╕ю, котрий вже був реал╕зований у 1918 - 1924 pp. Тод╕ розпочали з╕ створення ╓дино╖ парт╕йно╖ орган╕зац╕╖, а згодом швидко об’╓днали арм╕ю, владн╕ та економ╕чн╕ структури: в╕д банк╕в та наркомат╕в до зал╕зниць, завод╕в ╕ шахтоуправл╕нь. Укра╖нськ╕ кер╕вн╕ структури згодом скасовувалися за непотр╕бн╕стю. В ╖х п╕дпорядкуванн╕ вже просто н╕чого не залишилося. Достатньо пригадати, що ще в 1990 роц╕ Рада М╕н╕стр╕в УРСР могла керувати в кращому випадку 10% укра╖нсько╖ економ╕ки. Решта п╕дпорядковувалася Москв╕. Нап╕вколон╕альна економ╕чна залежн╕сть доповнювалася пол╕тикою русиф╕кац╕╖, особливо в царин╕ нац╕онально╖ культури й мови.
Сьогодн╕ спостер╕га╓мо д╕ю цього осучасненого сценар╕ю. В Москв╕ про нього не говорив х╕ба що л╕нивий. Зокрема, недавн╕й сп╕кер рос╕йсько╖ Державно╖ Думи Г. Селезньов охрестив нову пол╕тику так: «Я завжди кажу, що треба не займатися пол╕тиканством, а треба Рос╕╖ економ╕чно входити в Укра╖ну». ╤ ось ма╓мо сьогодн╕ такий результат з часткою рос╕йсько╖ власност╕ в р╕зних галузях укра╖нсько╖ економ╕ки:
кольорова металург╕я - 90%;
нафтопереробка - 80%;
х╕м╕я ╕ нафтох╕м╕я - 70%;
моб╕льний зв’язок - 70%;
енергетика - 40%;
машинобудування - 30%;
молочна галузь - 30%.
Ц╕ заходи з арсеналу неоколон╕ал╕зму супроводжуються ц╕леспрямованою роботою з╕ створення в Укра╖н╕ та приведення до влади тако╖ ел╕ти, котра буде ╕дейним союзником рос╕йсько╖ держави ╕ одночасно ╕дейними малоросами. Оск╕льки по╓днати разом укра╖нський патр╕отизм з рос╕йською ╕де╓ю в принцип╕ неможливо. Апологет рос╕йського ╓враз╕йства академ╕к О. Дуг╕н дуже ясно про це говорить:
«Выбор между Москвой и Киевом - это не этнический выбор, но выбор Идеи, выбор геополитической Родины, выбор скорее духовный и религиозный...».
Отож зупинимося докладно на табор╕ пол╕тичних сил, як╕ можуть використовуватися як п’ята колона. А також на тих методах, що застосован╕ для «вирощування» пророс╕йсько╖ ел╕ти в Укра╖н╕, котра повинна бути, висловлюючись словами Затул╕на, «справжн╕м гарантом рос╕йських нац╕ональних ╕нтерес╕в у ц╕й кра╖н╕».
Бюрократична складова п’ято╖ колони. Вона форму╓ться за аналог╕╓ю з процесом створення потужного класу ╓вробюрократ╕╖ - потужно╖ групи особисто зац╕кавлених у розгортанн╕ ╢вросоюзу чиновник╕в. У нашому випадку ╖╖ намагалися сформувати через втягування Укра╖ни до р╕зних об’╓днань з наднац╕ональними органами управл╕ння та власною бюрократ╕╓ю. Завдяки ╖╖ зац╕кавленост╕ в самозбереженн╕ Кремль отримав би чудову можлив╕сть легко на не╖ впливати.
Були укладен╕ Догов╕р про економ╕чний союз, Угода про митний ╕ плат╕жний союзи, угода про ╢диний економ╕чний прост╕р (╢ЕП), сотн╕ угод про сп╕вроб╕тництво у виробнич╕й, соц╕альн╕й, гуман╕тарн╕й сферах. В межах СНД були сформован╕ Виконавчий ком╕тет ╕ Економ╕чна рада. У зв’язку з тим, що кра╖ни - члени Сп╕вдружност╕ виявили р╕зну ступ╕нь готовност╕ погоджуватися з нам╕рами Москви, запровадили концепц╕ю «р╕зношвидк╕сно╖ ╕нтеграц╕╖». Внасл╕док цього постало об’╓днання чотирьох держав - Рос╕╖, Б╕лорус╕╖, Казахстану, Киргиз╕╖ (з М╕ждержавною радою та ╤нтеграц╕йним ком╕тетом), а згодом ще ╢враз╕йська економ╕чна сп╕вдружн╕сть, де до ц╕╓╖ четв╕рки додався Таджикистан. Створили понад 60 р╕зних галузевих рад, м╕ждержавних ком╕с╕й, ком╕тет╕в з╕ сп╕вроб╕тництва. Спираючись на такий базис, поступово Рос╕я змогла б порушити питання про перех╕д в╕д економ╕чно╖ ╕нтеграц╕╖ та об’╓днання господарських суб’╓кт╕в до формування ново╖ пол╕тично╖ структури.
Однак у випадку з Укра╖ною, яка завдяки ╓вро╕нтеграц╕йн╕й пол╕тиц╕ виключа╓ свою участь в наднац╕ональних кер╕вних органах кра╖н СНД, цей сценар╕й не дав результату.
Комерц╕йна складова п’ято╖ колони. Сутн╕сть ц╕╓╖ пол╕тики поляга╓ в тому, щоб д╕ючи через економ╕чне життя, використовуючи економ╕чн╕ важел╕ тиску, домогтися кадрових зм╕н в укра╖нськ╕й влад╕. Тобто сформувати м╕цно пов’язан╕ з Рос╕╓ю б╕знес-групи й привести ╖х до пол╕тично╖ влади в Укра╖н╕.
З ц╕╓ю метою рос╕йська влада розгорнула формування рос╕йських транснац╕ональних корпорац╕й, котр╕ б волод╕ли майном в межах СНД ╕ слугували пров╕дниками рос╕йсько╖ пол╕тики. Часто створен╕ на баз╕ указ╕в президента Пут╕на концерни об’╓днують п╕дпри╓мства одн╕╓╖ галуз╕, з радянських час╕в зав’язан╕ в ╓диний виробничий комплекс. П╕дпри╓мства ц╕ знаходяться в р╕зних республ╕ках, однак мозковий та ф╕нансовий центри - у Рос╕╖.
Ясна р╕ч, м╕сцев╕ громадяни, що отримали роботу в цих компан╕ях, ставали б патр╕отами сво╖х п╕дпри╓мств ╕, в╕дпов╕дно, пров╕дниками рос╕йських ╕нтерес╕в. Працюючи в ╖х структур╕, директори укра╖нських п╕дпри╓мств перетворюються на потужне пророс╕йське лоб╕ в укра╖нському уряд╕. Як казав директор запор╕зького виробничого об’╓днання «Мотор-С╕ч» В. Богусла╓в, «я - патр╕от держави, але я ╕ патр╕от свого п╕дпри╓мства». Нав╕що самому шукати шляхи п╕дйому заводу, коли легше ╕нтегруватися до рос╕йського монстра? Там затишно ╕ звично, як колись у систем╕ радянського м╕н╕стерства ав╕ац╕йно╖ промисловост╕. «Зверху» приходять кер╕вн╕ настанови ╕ ресурси, а твоя справа сво╓часно все виконувати. Однак яку настанову виконував Богусла╓в, коли висував ╕дею провести у Запор╕жж╕ у травн╕ 2004 року Собор народ╕в Б╕лорус╕╖, Рос╕╖ та Укра╖ни на честь 350-р╕ччя Переяславсько╖ Ради? Адже ця акц╕я ╓ одним ╕з заход╕в загалом пол╕тичного спрямування, аж н╕як не культурницького ╕ тим б╕льше не виробничого. Кр╕м того, Богусла╓в - пров╕дна ф╕гура в так званому «слов’янському» пол╕тичному рус╕, що висува╓ ╕дею ╓днання сх╕днослов’янських народ╕в у сп╕льн╕й держав╕.
Звичайно стають ярими друзями Рос╕╖ вс╕ комерсанти, котрим за наказом з Кремля в╕дкрива╓ться доступ до перепродажу рос╕йсько╖ нафти та газу. Найбагатш╕ б╕знесмени Укра╖ни м╕цно пов’язан╕ з рос╕йськими ресурсами: П╕нчук, Коломойський, Ярославський, Ахметов... Жодного укра╖нця. А де ж представники титульно╖ нац╕╖? Виходить як у Т. Шевченка: «На наш╕й славн╕й Укра╖н╕, на наш╕й - не сво╖й земл╕!» Про укра╖нц╕в згаду╓мо т╕льки коли бачимо, хто саме в Москв╕ знайшов соб╕ притулок вкуп╕ з новим рос╕йським паспортом: в╕домий п╕дпри╓мець ╤. Бакай та ще дехто з укра╖нських державних сановник╕в, як╕ надзвичайно прибутково для себе по╓днували б╕знес з державною службою (Засуха, Боделан, Б╕локонь та ╕нш╕). Невже так╕ б╕знесмени, що «зробили грош╕ на рос╕йському газ╕», висловлюючись словами того ж Бакая, будуть в╕дстоювати ╕нтереси укра╖нського народу та Укра╖нсько╖ держави?
Етнопол╕тична складова п’ято╖ колони. Йдеться про парт╕╖ та громадсько-пол╕тичн╕ орган╕зац╕╖ Укра╖ни, як╕ мають яскраву пророс╕йську спрямован╕сть. Одразу впадають у в╕ч╕ рос╕йськ╕ етнопол╕тичн╕ орган╕зац╕╖ на кшталт РДК - «Русского движения Крыма». Останн╕м часом до активно╖ пол╕тично╖ д╕яльност╕ залучаються «Русская община Львова», «Русская община Севастополя», парт╕я «Русский блок», орган╕зац╕я донських козак╕в в Укра╖н╕, а також нове загальноукра╖нське об’╓днання «Русская община Украины».
Ц╕ орган╕зац╕╖ пост╕йно д╕ють в авангард╕ рос╕йських державних ╕нтерес╕в в Укра╖н╕. Потр╕бно влаштувати п╕кети б╕ля Верховно╖ Ради Укра╖ни на п╕дтримку надання державного статусу рос╕йськ╕й мов╕ в Укра╖н╕ - ╕ вс╕ вони там. Потр╕бно влаштувати кампан╕ю в ЗМ╤ про насильницьке пересл╕дування православних у Львов╕, рос╕ян в Ки╓в╕ - ╕ члени цих орган╕зац╕й охоче роздають потр╕бн╕ ╕нтерв’ю рос╕йським журнал╕стам.
А особлива ╕стор╕я - це Крим. Свого часу РДК був вельми впливовою орган╕зац╕╓ю на п╕востров╕ та в╕в боротьбу за при╓днання Криму до Рос╕╖. Цькування ╕ залякування укра╖нських орган╕зац╕й, напади на укра╖нських моряк╕в у Севастопол╕ та Балаклав╕, в╕дкрит╕ патрул╕ рос╕йських козак╕в з ротвейлерами та палками, пост╕йн╕ п╕кети п╕д рос╕йськими прапорами...
Кримський президент М╓шков з приб╕чниками з «кримського народу» в╕д╕гравав роль Судетсько╖ н╕мецько╖ парт╕╖. У випадку вдач╕ на черз╕ виникла б необх╕дн╕сть вир╕шення «русского вопроса» в ╕нших рег╕онах. Так постали б Новорос╕я, Донецько-Кривор╕зька республ╕ка... Звичайно, Москва картинно п╕клувалася про захист «рос╕йськомовного населення» в╕д укра╖нських нац╕онал╕ст╕в, для чого ввела б в ц╕ нов╕ республ╕ки федеративно╖ Укра╖ни рос╕йськ╕ в╕йська з визвольною м╕с╕╓ю. Дал╕ пригадали б, що «Ки╖в - мати м╕ст руських», ╕ обмежили б власне Укра╖ну Галичиною. На цьому етап╕ Москва п╕дключила б до розд╕лу Укра╖ни Польщу, оск╕льки досв╕д стравлювання укра╖нц╕в з поляками в не╖ чималий. Саме так Г╕тлер п╕дключав до розд╕л╕в Чехословаччини Польщу ╕ Угорщину.
Щоправда, якраз тод╕ рос╕йська арм╕я впевнено зав’язла у довготривал╕й в╕йн╕ на П╕вн╕чному Кавказ╕, ╕ черговий зб╕р земель п╕д рукою Москви не в╕дбувся. Представник РДК, президент Криму М╓шков, не бажаючи нести в╕дпов╕дальн╕сть за з╕рван╕ курортн╕ сезони (адже налякан╕ туристи з Рос╕╖ просто не по╖хали до Криму, оч╕куючи справжньо╖ в╕йни), вт╕к до Москви. Там мер рос╕йсько╖ столиц╕ подарував йому ел╕тну квартиру за допомогу, надану рос╕йським державним ╕нтересам. А кримчани в черговий раз в╕дчули себе обдуреними.
(Дал╕ буде).
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 08.09.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4123
|
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
