Шановна редакц╕╓! Зверта╓ться до вас дружина пок╕йного В╕тал╕я Мороза - ялтинського поета. М╕й чолов╕к помер 9 вересня 2005 року. Як укра╖нський патр╕от, в╕н пост╕йно виписував вашу газету ╕ заохочував до цього ще й ╕нших. В╕рш╕ В╕тал╕я неодноразово друкувалися в «Кримськ╕й св╕тлиц╕». Доля Укра╖ни глибоко лежала у його серц╕. ╤ знаменн╕ под╕╖ «Майдану» та ╕нш╕ напружен╕ переживання пол╕тичних перем╕н призвели до трьох ╕нфаркт╕в, ╕ п╕сля останнього - в╕н помер. В╕н в╕д╕йшов в╕д нас як людина, але пломен╕ючий дух його в╕рш╕в в╕дгуку╓ться в серцях багатьох його приятел╕в ╕ р╕дних. В сороковини п╕сля його смерт╕ черн╕вецька газета «В╕дродження» опубл╕кувала деяк╕ його в╕рш╕. Маю, в свою чергу, до вас прохання - до роковин його смерт╕ надрукуйте, будь ласка, в «Кримськ╕й св╕тлиц╕» невеличкий спогад про В╕тал╕я Мороза - добру людину, щирого патр╕ота ╕ поета, а також прошу надрукувати деяк╕ його в╕рш╕. Заздалег╕дь щиро вдячна - Богдана МОРОЗ.
«Нас гноблять, а ми благословля╓мо; ми стали як порох, що вс╕ топчуть донин╕» ╤ Кор. 4:13
Ой, яка ж то г╕рка доля Жити в Укра╖н╕, Бути рабом чуж╕й вол╕ З варяг╕в - донин╕. Супостат в нас править, учить, Та ще й комизиться. Св╕й свого морду╓, мучить Г╕рше за чужинця. Воювати наш╕ вм╕ють В чужих одностроях, Загарбникам хл╕ба с╕ють, Самих голод морить. УПА за Вкра╖ну встало, Боролось завзято, Та ╖х було дуже мало Здужать крук╕в клятих. Свинопаси-селюки Не дали п╕дтримки - Поховались в запаски До сво╓╖ ж╕нки. П╕сля бою присяга╓ Тим, хто переможе; Воно хату скраю ма╓ Це плем'я вороже. Вже ╕мпер╕я розпалась, Холу╖ чекають: П╕д кого би ще п╕ддатись - Думають-гадають. Чи старого хазя╖на Взяти над собою? Чи нового незнаного З хижою рукою? ╤ншого соб╕ шукають В╕вчаря барани, Н╕бито вони не мають Вже свого Богдана. Незалежн╕сть - дар Св╕й з неба Господь посила╓, А плебе╓в╕ не треба. Бог за це кара╓! Навчимось в сво╖й кра╖н╕ Г╕дн╕сть свою мати - Нас за тяглову тварину Не будуть вважати. Найц╕нн╕ший дар Господн╕й То ╓ НЕЗАЛЕЖН╤СТЬ; Владу мати у господ╕ Нам самим належить! В╕тал╕й МОРОЗ. Травень 2003 р. м. Ялта.
КАРТИНИ, НАМАЛЬОВАН╤ СЕРЦЕМ
ГОВОРИТИ. МОВЧАТИ.
МИСТЕЦЬКИЙ Г╤МН НЕЗЛАМНОСТ╤
