Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4600)
З потоку життя (7298)
Душі криниця (4291)
Українці мої... (1719)
Резонанс (2369)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1873)
Крим - наш дім (1481)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (257)
Бути чи не бути? (479)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (284)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
Ц╕ книги – п╕дручники з геро╖зму…


ПОВСТАНЦ╤
Укра╖нський календар


«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
Коли фараон Джосер вибирав м╕сце для найдавн╕шо╖ велико╖ п╕рам╕ди ╢гипту, двохтисячол╕тня...


ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
Одним ╕з найвагом╕ших св╕дчень ╕снування державност╕ ╓ печатки…


РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
Виставка ╓ сп╕льним проектом Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ та Нац╕онального...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 04.08.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#32 за 04.08.2006
П'ЯТА КОЛОНА В УКРА╥Н╤: ЗАГРОЗА ДЕРЖАВНОСТ╤
╤ван Д╤ЯК

(Продовження. Поч. у № 28 - 31).
Влада США п╕сля в╕йни неодноразово визнавала незаконн╕сть ╕ аморальн╕сть сво╖х д╕й щодо японсько╖ громади в Америц╕. Постраждалим виплачувалися компенсац╕╖.
В СРСР було оф╕ц╕йно визнано, що депортац╕я ц╕лих народ╕в була злочином. В тому числ╕ щодо радянських н╕мц╕в. Не ╕сну╓ жодних даних, що м╕сцев╕ н╕мц╕ у Поволж╕ або Укра╖н╕ займалися та╓мною п╕дготовкою удар╕в у тилах арм╕╖ або ж завдавали таких удар╕в. Серед н╕мецьких арх╕вних документ╕в не знайдено п╕дтвердження, н╕би ╕снував якийсь зв'язок Третього Рейху з н╕мцями на Дн╕пр╕, у Причорномор'╖, на Дону та Волз╕.
Використання етн╕чно╖ меншини як шпигун╕в - це найб╕льш поширене звинувачення, котре найлегше спростову╓ться. Органи розв╕дки зазвичай намагаються створювати власну в╕докремлену мережу агентури. Як правило, вона склада╓ться з представник╕в кор╕нно╖ нац╕ональност╕. Тому етн╕чн╕ меншини тут н╕ до чого. Сьогодн╕ т╕льки од╕озн╕ л╕дери можуть звинувачувати ц╕л╕ нац╕ональност╕ в п╕дривн╕й д╕яльност╕. Останн╕й приклад - О. Лукашенко в сус╕дн╕й Б╕лорус╕, де в зах╕дних областях прожива╓ близько 400 тисяч етн╕ч-них поляк╕в. Президент Лукашенко звинуватив польську громаду кра╖ни у змов╕ з метою дестаб╕л╕зувати ситуац╕ю в кра╖н╕. М╕л╕ц╕я оточила прим╕щення Союзу поляк╕в Б╕лорус╕ й арештувала його кер╕вництво. Брак розуму призводить до химер, а вони у свою чергу провокують м╕жнац╕ональн╕ конфл╕кти.
Тому ма╓мо внести ╕стотну корективу: п'ята колона - це не пред-ставники ╕нших нац╕ональностей та рел╕г╕й, як╕ проживають у тво╖й кра╖н╕. Це т╕ з них, хто займа╓ться пол╕тичною д╕яльн╕стю, спрямованою на шкоду ╕нтересам тво╓╖ держави. Як правило, ╖х небагато, а б╕льш╕сть член╕в нац╕ональних меншин ╓ апол╕тичними громадянами, лояльними до кра╖ни свого проживання. Якщо вони вдаються до критики, то це зовс╕м не означа╓, н╕би вони вороже сприймають Укра╖нську державу й готов╕ св╕домо завдавати ╖й шкоди. Тому н╕яких п╕дозр щодо, зокрема, рос╕йсько╖ громади в Укра╖н╕ ми висувати не повинн╕.
Б╕льш╕сть рос╕ян в Укра╖н╕ ╓ лояльними громадянами нашо╖ держави. Вони опинилися тут волею сво╓╖ дол╕, тому не геопол╕тикам з Кремля ╕ м╕сцево╖ п'ято╖ колони керувати ╖хн╕м життям. Свого часу комун╕стична парт╕я ц╕леспрямовано працювала над денац╕онал╕зац╕╓ю народ╕в СРСР ╕ створенням з них нового радянського народу. Рос╕ян розглядали як головний цементуючий елемент, тому ╖х направляли до Укра╖ни, тод╕ як укра╖нц╕ ╖хали працювати до ╕нших республ╕к. Все це доповнювалося комплексом заход╕в на утвердження виняткового статусу рос╕йсько╖ мови в СРСР. Проте сьогодн╕ ц╕╓╖ пол╕тики вже нема╓, а добробут укра╖нських рос╕ян ц╕лком пов'язаний з життям ╕ процв╕танням Укра╖ни. ╤нша р╕ч, що дехто з рос╕ян Укра╖ни ставить соб╕ за мету прислужитися Кремлю, заробити в Москв╕ квартиру (як колишн╕й президент Криму Ю. М╓шков), ╕ для цього паразиту╓ на рос╕йськ╕й громад╕ Укра╖ни, присво╖вши соб╕ право говорити в╕д ╖╖ ╕мен╕. Цим завда╓ться удар не т╕льки по укра╖нцях, але ╕ по вс╕х нац╕ональностях, що живуть в Укра╖н╕, враховуючи ╕ рос╕ян. Адже грош╕ з-за кордону просто так не дають.
╤ отриму╓ ╖х не вся нац╕ональна меншина, а т╕льки конкретн╕ особи, пол╕тикани з р╕зноман╕тних орган╕зац╕й. При цьому вони ще й в╕дкрито б'ються м╕ж собою за рос╕йськ╕ грош╕, ╕гноруючи той факт, що ╕ноземне ф╕нансування для пол╕тичних орган╕зац╕й в Укра╖н╕ законодавчо заборонено. Достатньо згадати, як 16 листопада 2005 року в С╕мферопол╕ п╕сля тривало╖ суперечки б╕ля ст╕н кримського парламенту л╕дер "Русского фронта" С. Шувайн╕ков перейшов в╕д сл╕в до справи, привселюдно б'ючи по обличчю л╕дера блоку "За Родину! За Януковича!" О. Слюсаренка. До справи втрутилася м╕л╕ц╕я, тому актив╕сти обох "фронт╕в" не вчинили б╕йки, а лише обмежилися звинуваченнями один одного у провокац╕ях та продажност╕.
Сл╕д в╕дсл╕дковувати д╕яльн╕сть таких етнопол╕тичних орган╕зац╕й. Варто без зайво╖ драматизац╕╖ в╕дсл╕дковувати ╕нтереси Рос╕╖, щоб в будь-який момент блокувати загрозу, яка може виникнути. Кр╕м того, потр╕бно не зменшувати зусиль в об'╓днанн╕ укра╖нського сусп╕льства вс╕х нац╕ональностей. Сам факт тако╖ ╓дност╕ стриму╓ будь-кого в╕д заз╕хань на укра╖нський суверен╕тет. А екстрем╕сти ╕ провокатори нехай отримують сво╖ тридцять ср╕бняк╕в за шкоду народу Укра╖ни й тремтять над ними.
Натом╕сть, ми п╕дходимо до ╕ншо╖ складово╖ п'ято╖ колони. Вона зовс╕м невелика, не кида╓ться в оч╕, але справд╕ небезпечна. ╤ склада╓ться не з представник╕в етн╕чних меншин, а з сво╖х власних сп╕вв╕тчизник╕в.
2. Ренегати
Саме слово "ренегат" походить з латини. За в╕домим "Енциклопедичним словником" Ф. Брокгауза та ╤. ╢фрона, це особа, що в╕дреклася в╕д сво╓╖ в╕ри, зокрема в╕д християнства на користь ╕сламу. Воно ув╕йшло до вжитку п╕д час експанс╕╖ Османсько╖ ╕мпер╕╖, коли багато ╓вропейських християн добров╕льно перейшли п╕д руку султана та прийняли ╕слам. В широкому контекст╕ це людина, яка зрадила сво╖ переконання, перейшла до табору противника.
П'ятою колоною завжди називали власних сп╕вв╕тчизник╕в, котр╕ зрадили батьк╕вщину на користь ворога. Ц╕ ренегати, керуючись власними ╕нтересами та амб╕ц╕ями, часто завдавали сво╖м державам значно б╕льшо╖ шкоди, н╕ж агресор. Наприклад, насильницьке при╓днання Австр╕╖ до Н╕меччини було б неможливим, якби не було у В╕дн╕ амб╕ц╕йного адвоката Артура Зейс-╤нкварта. Приб╕чник аншлюсу, в╕н завдяки н╕мецьк╕й допомоз╕ став м╕н╕стром внутр╕шн╕х справ ╕ очолив пол╕ц╕ю. Надал╕ з ним зустр╕чалися пров╕дн╕ нацисти аж до Г╕тлера включно. Сценар╕й аншлюсу розроблявся з урахуванням особистих д╕й Зейс-╤нкварта в цьому сценар╕╖.
Одна телеграма, вислана Зейс-╤нквартом до Берл╕на 11 березня 1938 року (з проханням про негайне введення н╕мецьких в╕йськ до Австр╕╖), породила страх перед п'ятою колоною б╕льше, н╕ж сотн╕ ╕нших документ╕в. Адже зусиллями одного ренегата протягом доби зникла з карти ╢вропи старовинна кра╖на. Згодом Зейс-╤нкварт буде засуджений до страти на Нюрнберзькому процес╕ у 1945 роц╕.
Норвег╕я дала приклад свого м╕н╕стра оборони В╕дкуна Кв╕сл╕нга. З невеликою групою сп╕льник╕в в╕н знищив обороноздатн╕сть власно╖ кра╖ни, розм╕нявши державну незалежн╕сть на посаду н╕мецького губернатора. Один з найвидатн╕ших пол╕тик╕в XX стол╕ття, голова уряду Велико╖ Британ╕╖ п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни лорд У╖нстон Черч╕лль при опис╕ норвезьких под╕й у сво╖й книз╕ "Друга св╕това в╕йна" дв╕ч╕ зазначав про ефективн╕ та всеохоплююч╕ д╕╖ н╕мецько╖ п'ято╖ колони. Кв╕сл╕нг орган╕зував власну парт╕ю - Nasjonal Samling - ╕ в╕дправляв ╖╖ функц╕онер╕в на навчання до Н╕меччини. Згодом вони стануть його ударним загоном ╕ базою для окупац╕йно╖ адм╕н╕страц╕╖. А коли розпочалося н╕мецьке вторгнення, Кв╕сл╕нг як м╕н╕стр оборони Норвег╕╖ в╕ддав наказ про скасування моб╕л╕зац╕╖. Збройн╕ сили виявилися дезор╕╓нтованими, завдяки чому ризикований н╕мецький десант не провалився з самого початку.
З того часу у всьому св╕т╕ кв╕сл╕нгами звуть високих посадовц╕в, котр╕ працюють проти власно╖ кра╖ни.
У Бельг╕╖ до п'ято╖ колони в╕дносили фламандських ╕ валлонських фашист╕в. З них були сформован╕ частини СС, що воювали в Укра╖н╕.
У Франц╕╖ до ц╕╓╖ ж категор╕╖ в╕дносили власних пол╕тичних д╕яч╕в, котр╕ саботували в╕йськов╕ зусилля сво╓╖ держави ╕ штучно створювали умови для якомога швидко╖ змови з Г╕тлером про кап╕туляц╕ю.
Англ╕йське корол╕вство стол╕ттями вело боротьбу з шотландцями. Головним важелем усп╕ху тут стало запропонування шотландським княз╕вським родам в обм╕н на знищення Шотландського корол╕вства таких хабар╕в, в╕д яких т╕ вже не змогли в╕дмовитися. Наприклад, п╕сля придушення шотландського повстання 1745 року ╕з ренегат╕в, як╕ п╕дтримали короля Англ╕╖ проти сво╓╖ Батьк╕вщини, були сформован╕ загони, котр╕ несли гарн╕зонну та пол╕цейську службу в м╕стах Шотланд╕╖. Вони мали назву "Black Watch" - Чорна Сторожа. Пот╕м вони стали одним з гвард╕йських полк╕в Великобритан╕╖. Шотландським полкам на англ╕йськ╕й служб╕ зберегли нац╕ональний одяг, в тому числ╕ к╕лти - чолов╕ч╕ "сп╕дниц╕". Так п╕д виглядом поваги до шотландських традиц╕й робилася поступка в обм╕н на нац╕ональну зраду. Це зрадництво нав╕ть закарбувалося у ц╕й ун╕форм╕. Кольори шотландських к╕лт╕в зм╕нюються в залежност╕ в╕д того, до якого родового клану належить шотландець. Однак полк шотландських гвард╕йц╕в короля Англ╕╖ в╕в свою ╕стор╕ю в╕д групи нац╕ональних зрадник╕в, тому кольори його к╕лт╕в не кланов╕, а спец╕ально придуман╕. Так╕ соб╕ кольори нац╕онально╖ зради!
Щодо укра╖нсько╖ ╕стор╕╖, то за прикладами не варто ходити далеко, згада╓мо хоча б к╕лька персонаж╕в з боротьби за булаву п╕д час Ру╖ни.
17 червня 1663 р. у Н╕жин╕ в╕дбулася в╕дома Чорна рада. Наглядати за "правильн╕стю" прийнятих на н╕й р╕шень прибули представники рос╕йського царського уряду князь Дани╖л Степанович Великий-Гаг╕н, стольник Кирило Хлопов ╕ 7 - 8 тис. московських "ратних людей". Кандидат╕в було дво╓ - Яким Сомко та ╤ван Брюховецький. Щоб провести в гетьмани ренегата Брюховецького, Якима Сомка з п'ятьма полковниками начебто для забезпечення ╖хньо╖ ж безпеки Гаг╕н усунув з ради, п╕д рос╕йським конво╓м в╕д╕славши до во╓води Михайла Дмитр╕╓ва. 18 вересня 1663 р. у м╕ст╕ Борзн╕ Сом-ко разом з полковниками Силичем, Щуровським, Золотаренком та ╕ншими були звинувачен╕ Гаг╕ним у нев╕рност╕ царю ╕ страчен╕. Таким чином небажаних конкурент╕в прибрали, ╕ тепер Брюховецький не мав проблем, д╕ставши булаву.
За таку активну рос╕йську допомогу Брюховецький мав чимось розраховуватися. ╤ Рос╕я на тому етап╕ отримала в╕д нього все, що бажала. Наприк╕нц╕ 1665 р. сталася нечувана под╕я - в╕д'╖зд гетьмана до Москви на укл╕н царю. Цього не зробив всупереч побажанням Москви жоден з попередник╕в Брюховецького. Там гетьман одружився з княжною Долгорукою, отримав боярський чин ╕ попрохав царя ввести в Укра╖н╕ вс╕ т╕ московськ╕ порядки, котр╕ той сам планував.
(Дал╕ буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 04.08.2006 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4027

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков