|
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 04.08.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
#32 за 04.08.2006
В╤РА - ВОЛЯ - В╤ТЧИЗНА
Володимир ЛЕЩЕНКО, ╕сторик.
В╤РА - ВОЛЯ - В╤ТЧИЗНА,
АБО КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ
Так хто ж ми, сучасн╕ укра╖нц╕, "чи╖х батьк╕в д╕ти"? Якщо вас це не ц╕кавить, тод╕ не нар╕кайте на свою долю. Однак не забувайте, що вже й наш державний г╕мн ус╕м оголошу╓, "що ми козацького роду".
А хто так╕ козаки? Одн╕ досл╕дники ╕стор╕╖ стверджують, що це "в╕льн╕ люди", ╕нш╕ - що це "спритн╕ во╖ни". Справд╕, козаки н╕коли не були рабами чи кр╕паками. Не були вони й рабовласниками чи кр╕посниками. Зате завжди були в╕рними сво╓му обов'язков╕ при захист╕ р╕дно╖ земл╕ та сво╖х звича╖в.
Козаки - ск╕фського походження. Спочатку ск╕фи мали свою державу в Подн╕пров'╖. П╕зн╕ше, коли вона занепала, переселилися до Криму ╕ тут заснували нову. Коли й ця держава занепала, ск╕фи почали "розчинятись" серед сус╕дн╕х народ╕в, як м╕сцевих, так ╕ прибулих. Проте не вс╕ ск╕фи асим╕л╕зувалися. Вони под╕лялись на скотар╕в, землероб╕в ╕ так званих "царських", тобто во╖н╕в. Перш╕ й друг╕ продовжували займатись с╕льським господарством. А во╖ни вир╕шили повернутися на свою прабатьк╕вщину, в Подн╕пров'я.
В науц╕ в╕домий так званий "Ск╕фський квадрат". Його ще називають "Укра╖нським", бо ╕ ск╕фи, ╕ укра╖нц╕ в основному розселялися на одн╕й ╕ т╕й же територ╕╖. А ще виразн╕ше й точн╕ше буде, якщо той "квадрат" називати Козацьким, бо саме в╕н визнача╓ етн╕чний, а значить - ╕ законний, терен козак╕в на майбутн╓. А коли тут з'явилися слов'яни, вони козакам до ╖хньо╖ ск╕фсько╖ додали ще й сво╓╖ кров╕. Так виникло нове етн╕чне утворення п╕д назвою "козаки". Найв╕дом╕ш╕ серед них кубанц╕, донц╕ та запорожц╕. Та були ╕ ╓ й ╕нш╕, ╕стор╕я яких, ╕ особливо сучасна д╕яльн╕сть, сутт╓во в╕др╕зня╓ться в╕д "ск╕фських". Одне вони зберегли, ╕нше - втратили, як й ╕нш╕ племена ╕ народи.
В╕домо, що козаки були ╕ залишаються палкими прихильниками православ'я. Це у них в╕д пращур╕в слов'ян - сколот╕в, теж родич╕в ск╕ф╕в, у яких теж була в╕ра в Тр╕йцю - Праву, Наву ╕ Яву. Божественною сутн╕стю у слов'ян була Права. Зв╕дси - ╕ "православ'я". Пер╕од земного життя ╤суса Христа ╕ д╕яльн╕сть його апостол╕в послужили добрим прикладом для насл╕дування козакам-характерникам на початку ╕снування Запорозько╖ С╕ч╕ як православного в╕йськово-чернечого ордену з християнською маг╕╓ю ╕ наближенням до боголюдського стану, а не облудн╕стю багатьох сьогодн╕шн╕х псевдознахар╕в ╕ горе-пропов╕дник╕в сектантського типу.
Якщо хочеш побачити майбутн╓, треба засво╖ти ╕стор╕ю не лише пращур╕в, а й прапращур╕в, самому знати минуле сво╖х одноплем╕нник╕в, а не дов╕рятись якимось пройдисв╕там. Це стосу╓ться ╕ козак╕в, здавна в╕домих у св╕т╕. Наприклад, у щойно видан╕й духовно-╕сторичн╕й книз╕ "Пшениця без куколю" ╖╖ автор ╤гор Каганець зверта╓ увагу на таку ц╕каву обставину: "Осп╕ваний в "Ене╖д╕" ╤. Котляревського укра╖нський колорит пелазг╕в-троянц╕в у св╕тл╕ останн╕х наукових в╕дкритт╕в уже не вида╓ться чимось неймов╕рним. М╕ж троянцями ╕ козаками справд╕ було багато под╕бного".
Та найголовн╕ше в назван╕й книз╕ те, що, як об╜рунтовано стверджу╓ автор, перев╕реною часом для Укра╖ни ╓ виборна демократична модель - гетьманат, де передбачено персональну в╕дпов╕дальн╕сть кер╕вник╕в за результати свого управл╕ння. А сприймання кер╕вника (гетьмана ╕ отаман╕в) як батька орган╕чно притаманне козацьк╕й традиц╕╖, яка ╜рунту╓ться на усв╕домленн╕, що в╕дпов╕дальн╕сть не д╕литься, як коровай на вес╕лл╕ чи торт за столом. Там, де ╕сну╓ так зване колективне кер╕вництво, народжу╓ться безкарн╕сть, яка рано чи п╕зно призведе до безладдя. Укра╖на вже ма╓ досв╕д двох гетьманат╕в, а ╤. Каганець обстою╓ необх╕дн╕сть запровадження третього. ╤ в╕н ма╓ рац╕ю, тому ця слушна пропозиц╕я ма╓ одержати одностайну п╕дтримку козак╕в.
Д╕йсно, не говорячи взагал╕ про наявн╕ недол╕ки в держав╕, зосередимось на сьогодн╕шн╕х справах козацтва, що викликають занепоко╓ння. По-перше, в ньому нема╓ ╓дност╕. Головна причина такого абсурду в тому, що територ╕я ╕сторичного козацтва розд╕лена кордоном двох держав, ╕ кожна з них хоче використати козак╕в у сво╖х власних геопол╕тичних ╕нтересах. Особливо це стосу╓ться Рос╕╖, яка ще не позбулася ╕мперських прагнень. Друге - це те, що окрем╕ угруповання козацтва в цей вир╕шальний для себе час поводяться авантюрно. Наприклад, кримськ╕ присягнули на в╕рн╕сть донському в╕йську, яке належить сус╕дн╕й держав╕. Чим керу╓ться чи, точн╕ше, хто керу╓ так званим чорноморським козацтвом, яке сприя╓ молдовським сепаратистам? Невже його отамани не розум╕ють, що вони сво╖ми вкрай легковажними д╕ями наражають на дуже серйозну небезпеку не т╕льки себе та сво╖х п╕длеглих, а й усю державу?
Я особисто теж козацького походження, проте за в╕ком ╕ станом здоров'я вже не можу бути внесеним до козацького ре╓стру. Однак ор╕╓нтуюсь на козацьке присл╕в'я: "Терпи, козаче, отаманом будеш". Тому ╕ вбол╕ваю за козацьку справу. А хто внесений до ре╓стру, спод╕ваюсь, пам'ята╓ наше три╓дине гасло "В╕ра - Воля - В╕тчизна". Керуймось ним скр╕зь ╕ завжди. Тод╕ козацькому роду справд╕ не буде переводу на р╕дн╕й земл╕. ╤накше знову доведеться т╕кати за Дунай чи ще куди... сид╕ти в кат╕внях Соловк╕в. Як храм - не базар, так ╕ держава - не товар для продажу. Як ╤сус Христос бичем вигнав торгаш╕в з храму, так ╕ козацтво сво╖ми традиц╕йними устоями ма╓ зм╕цнювати Укра╖ну, а не на ганьбу соб╕ опинятись серед ╖╖ запроданц╕в.
Ус╕ в╕дом╕ селянськ╕ повстання як в Укра╖н╕, так ╕ в Рос╕╖ очолювали козаки. ╤ це не випадково. Селяни хот╕ли позбутися кр╕посницького гн╕ту. А козаки, борючись проти того ж кр╕посництва, виступали проти руйнування ╖хн╕х демократичних усто╖в. Козацький спос╕б життя не з легких. Але воля, г╕дн╕сть ╕ честь для козак╕в - понад усе. Якщо ╖х не буде, не буде й козацтва. Поруйноване ще рос╕йським царизмом, воно усе ж таки витримало ╕ тотал╕тарний режим комун╕ст╕в. Тепер, в╕дроджуючись, козацтво ма╓ уникати сво╖ помилок, допущених у минулому. Зважаючи на ╕нтереси ╕нших, треба захищати ╕ сво╖, для чого не даватись бути збро╓ю чи мар╕онетками в руках безчесних пол╕тикан╕в. Тобто бути самими собою, ╕ тод╕ все буде гаразд ╕ у самих себе, ╕ в наступних покол╕нь.
с. Соколине
Бахчисарайського району.
"Кримська Свiтлиця" > #32 за 04.08.2006 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4026
|
СТО ╤СТОР╤Й ВИЗВОЛЬНО╥ В╤ЙНИ
«ТРИП╤ЛЛЯ. СПОЧАТКУ БУЛА ГЛИНА»
ПЕЧАТКИ НАШО╥ ДЕРЖАВНОСТ╤
РУСЬ – СПАДОК УКРА╥НИ
