"Кримська Свiтлиця" > #17 за 21.04.2006 > Тема "Резонанс"
#17 за 21.04.2006
РЕВАНШ РЕГ╤ОНАЛ╤В
╤ван ГАСЮК
ВИБОРИ: НАРОДНИЙ КОМЕНТАР
РЕГ╤ОНАЛИ, ол╕гархи, братва перемогли в дев’яти областях ╕ м╕ст╕ Севастопол╕ не т╕льки тому, що чубились м╕ж собою л╕дери Майдану та Президент реаб╕л╕тував донецький клан Ахметова - Януковича. А насамперед тому, що нова влада не говорила мовою соц╕ально╖ справедливост╕, перспективи економ╕чного розвитку та в╕дродження укра╖нсько╖ нац╕╖. Основну масу енерг╕╖ влада витрачала на боротьбу проти сво╖х ╕дейних однодумц╕в, заплющуючи оч╕ на прим╕тивну пропаганду рег╕онал╕в ╕ свав╕лля антиукра╖нських парт╕й та п’ято╖ колони. «Наша Укра╖на» забула, що взяти владу в сво╖ руки важко, а ще важке втримати ╖╖. Пол╕тв’язн╕ в Криму п╕д час виборчо╖ кампан╕╖ били на сполох, щоб л╕дери владно╖ парт╕╖ зустр╕чались з виборцями особисто, як робила Юл╕я Тимошенко, яка доводила виборцям свою повагу, п╕дтримку, сп╕лкувалася наживо, говорила виборцям зрозум╕л╕ реч╕. Не в╕дставав в╕д л╕дера-особистост╕ ╕ л╕дер-ф╕кц╕я, який виконував роль московського благод╕йника-фокусника ╕ об╕цяв вир╕шити вс╕ економ╕чн╕, соц╕альн╕ ╕ пол╕тичн╕ проблеми зараз ╕ негайно. Ми в╕римо, що два л╕дери - Президент В. Ющенко ╕ Ю. Тимошенко вгамують сво╖ амб╕ц╕╖ ╕ почнуть працювати на в╕дродження укра╖нсько╖ нац╕╖ та на укра╖нську незалежну ╓вропейську державу. Треба негайно забути вс╕ недоречност╕ ╕ особист╕ образи, створити коал╕ц╕йний уряд з учасник╕в Майдану, щоб знову не було зап╕зно, як в минулому. Ще до вибор╕в перезр╕ла необх╕дн╕сть об’╓днатись вс╕м нац╕онально-патр╕отичним парт╕ям, як правого так ╕ л╕вого спрямування, в потужну правицю - центр на основ╕ «Нашо╖ Укра╖ни», Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖, «Пори», ПРП, «Свободи», КУН, УНА на чол╕ з молодими розумними патр╕отами, пам’ятаючи, де молод╕сть - там перемога. Таку парт╕ю ми б заре╓стрували як Парт╕ю укра╖нського нац╕онального в╕дродження. Другу парт╕ю, укра╖нську л╕вицю-центр на баз╕ «Собору», Соц╕ал-демократично╖ парт╕╖, «Батьк╕вщини», «Нашо╖ Укра╖ни» чека╓ доля соц╕ал-демократично╖ парт╕╖ Медведчука та демократично╖ парт╕╖ Антонево╖. Грошей багато - ╕дейних засад н╕яких. Треба задовольнити вимоги виборц╕в Криму ╕ Донецька, щоб ними керували ол╕гархи, просити Р╕ната Ахметова очолити уряд Криму, а Петра Порошенка - обласну адм╕н╕страц╕ю Донецько╖ област╕. Мабуть, тод╕ ц╕ багат╕ ╕, безперечно, зд╕бн╕ люди за сво╖ кошти побудують л╕карн╕, нац╕ональн╕ школи, церкви ╕ мечет╕. Пол╕тичн╕ в’язн╕, як╕ пройшли важкий, тернистий шлях боротьби з фашистською ╕ комун╕стичною диктатурами, з беззаконням ╕ свав╕ллям чек╕ст╕в та братви, не розум╕ють, чому нова влада мовчить, не захища╓ться ╕ не д╕╓. Недостатньо один раз на тиждень говорити сусп╕льству, що у нас свобода слова ╕ демократ╕я. Наш виборець давно зна╓, що демократ╕я тод╕, коли д╕ють закони ╕ Конституц╕я. Коли президент ╕ прибиральниця реально, а не на словах р╕вн╕ перед законом. Коли д╕ти високопосадовц╕в заробляють на хл╕б сво╓ю працею. Тод╕, коли в держав╕ нема╓ клан╕в, зловживання владою, хабарництва ╕ корупц╕╖. Тод╕, коли р╕вень ╕ як╕сть життя доступн╕ для б╕льшост╕ сусп╕льства. Багато спод╕вань було у людей п╕сля помаранчево╖ революц╕╖. Але не так сталося, як гадалося. Розчарування настало, коли на м╕сцях залишились кучм╕сти, так зван╕ профес╕онали-казнокради, шахра╖, хабарники. Все повернулось на круги своя, люди знову в╕дчули беззаконня та всевладн╕сть чиновника. Патр╕отично налаштованих громадян ще б╕льш бентежить, що укра╖нська влада н╕чого не зробила, щоб арм╕я, м╕л╕ц╕я, Служба безпеки в рег╕онах заговорила державною укра╖нською мовою. Для цього потр╕бна т╕льки воля Президента Укра╖ни як гаранта Конституц╕╖ та в╕дпов╕дальн╕сть м╕н╕стр╕в перед укра╖нською нац╕╓ю. Мова - не т╕льки об’╓днавча сила, але ╕ головний атрибут незалежно╖ держави. Т╕льки мовою виховуються патр╕оти та нос╕╖ нац╕онально╖ ╕де╖. Це добре усв╕домили кремл╕вськ╕ можновладц╕: не танки ╕ автомат Калашникова, а мова ╕ канон╕чне православ’я зможуть в╕дродити рос╕йську ╕мпер╕ю. Тому не шкодують м╕льярд╕в долар╕в на другу державну мову в Укра╖н╕ ╕ поширення православ’я московського патр╕архату. Не жал╕ють грошей ╕ на рос╕йськомовн╕ телеканали. На газети ╕ книговидання та на сотн╕ антиукра╖нських диванних парт╕й. Б╕льш╕сть громадян Укра╖ни знають, на чи╖ грош╕ створюються десятки парт╕й, ведеться на телеканалах антиукра╖нська риторика, ц╕леспрямована дез╕нформац╕я та виховання молодого покол╕ння на брехн╕, злод╕йств╕, вбивствах та на жахливих чужих ф╕льмах, в╕д яких нав╕ть вдома вже нема╓ м╕сця. Щоб поставити над╕йний заслон «бандитським Петербургам», необх╕дно негайно об’╓днати безд╕яльн╕ ком╕тети ╕ наглядов╕ ради в м╕н╕стерство ╕нформац╕╖, яке б не т╕льки правдиво ╕нформувало, але ╕ роз’яснювало громадянам переваги вступу Укра╖ни в СОТ, НАТО ╕ ╢вропейський Союз. Це великий 500-м╕льйонний ринок збуту товар╕в. Наш╕ товари вже сьогодн╕ конкурентоспроможн╕, прим╕ром, пиво «Оболонь», продукц╕я ф╕рм «Св╕точ», «Рошен» та високотехнолог╕чн╕ вироби. Там висок╕й р╕вень ╕ як╕сть життя, вза╓мна оборона та економ╕чна допомога, р╕вноправн╕сть вс╕х член╕в НАТО незалежно в╕д величини ╕ економ╕чного потенц╕алу кра╖ни. Малесенький Люксембург з 300-тисячним населенням ма╓ один голос, як ╕ 80-м╕льйонна Н╕меччина чи Англ╕я. Ми, пол╕тв’язн╕, вистраждали право вимагати в╕д укра╖нського президента та учасник╕в Майдану об’╓днатися в побудов╕ укра╖нсько╖ ╓вропейсько╖ держави та в╕дродженн╕ мови, культури та правдиво╖ ╕стор╕╖. ╤ван ГАСЮК, голова Кримського республ╕канського товариства пол╕тв’язн╕в ╕ репресованих.
* * * Щось не те ╕ не так Повелося на б╕лому св╕т╕ Як любов’ю торгують За пару др╕бних ср╕бняк╕в, Якщо пробують г╕дн╕сть У блазнев╕ лахи врядити, В справедливост╕ мант╕ю Вбравши захланних вовк╕в. Щось не те ╕ не так, Раз забуто про давнюю славу, Раз сп╕ва╓м щор╕дше Сво╖х колискових п╕сень, Якщо рабства тавро Ще сприймають як цяцьку яскраву ╤ плетуть славослов’я Тому, що струхляв╕ло впень. Щось не те ╕ не так, Якщо нице хамло шов╕н╕ста Лл╓ безкарно отруту У юн╕ дитяч╕ серця, Якщо в╕ру в людей, В справедлив╕сть ╕ помисли чист╕ Розпинають ╕ дал╕, ╤ тому не видно к╕нця. Щось не те ╕ не так, Якщо паг╕ння давнього роду Ма╓ в отчому дом╕ Терп╕ти в╕д зайди хулу... Щось напевно не так, Терпеливий вкра╖нський народе, Бо бур’ян заважа╓ Рости молодому зелу. Щось злов╕сне ╓ в т╕м, Як погруддя ревнителя вол╕ Обпаплюжу╓ вкотре Отара «певцов языка» - Схоже, так, що отим, Хто з╕тха╓ за брудом невол╕ Наша воля страшн╕ша «Затишних» кат╕вень ЧК. Щось, панове, не так, Якщо владц╕ ц╕лунком ╤уди ╤деали Майдану Сплавляють в р╕ку забуття. ╤ в╕щують з трибун Ще й донин╕ дов╕рливим людям, Що ╖м сл╕д ще чекати, Що, врешт╕, таке вже життя. Н╕, довол╕ чекать! Попри наше безм╕рне терп╕ння, Попри всю толерантн╕сть, Що предки нам в спадок дали, Ма╓м врешт╕ згадать Свою г╕дн╕сть ╕ давн╓ кор╕ння - То для чого ж в ярмо це себе ми сам╕ запрягли? Валентин БУТ. с. М╕жводне в Криму.
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 21.04.2006 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3799
|