"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2005 > Тема "Резонанс"
#13 за 25.03.2005
"НАВЕКИ С РОССИЕЙ"... А З УКРАЇНОЮ?
Тамара СОЛОВЕЙ.
Дрібниця, але приємно - на під'їзді до залізничного вокзалу м. Сімферополя вже три тижні з бігборда вітає Наталя Вітренко жінок з 8 Березня з букетом гладіолусів (не зовсім весняних і не зовсім жіночих квітів) в руках. Представники її команди (бо ж не може жінка з бігборда бути водночас в Донецьку, Луганську, Харкові та ще й в Криму) планували за 4 дні провести тут 16 мітингів. І Людмилу Яківну Безуглу, депутата від прогресивної соціалістичної партії, яка прибула з Києва, зовсім не турбувало, що на ці мітинги з'являлось близько сотні осіб, голов-не - постійно нагадувати про себе і видушувати з присутніх хоча б кілька окриків "Вітренко!" на ознаку її популярності. Рівень проведення цих мітингів та виступів на них - примітивний. Секретар Київського райкому партії ПСПУ Майя Александрова зізнається: - С меня политик слабый. Но если не будем отлеживаться на своих диванах, мы победим. Самое страшное, чтобы не победили коммунисты. Они нас предали. В Киеве сказали: есть только три лидера в мире - Лукашенко, Витренко и Кастро. "Слабым политиком" виявився і Олексій Слєпцов, теж симпатик Наталі Вітренко, який забажав "засвітитися" ще і як "слабый поэт". Таланту вистачило, аби перефразувати вірш Т. Г. Шевченка відповідно до своїх поглядів, переконуючи публіку, що саме таким би чином висловився сьогодні і Великий Кобзар: "Люди, люди, що ж ви наробили? На високі правітельственні чини бандерівців посадили!" Вся ця громада охоче підтримала гасла, під якими проводився мітинг: "Союзу - да! НАТО - нет!". Чому "НАТО - ні"? Тому що, як зазначається в листівці, котра завершується словами "Навеки с Россией": "Он (Президент - Т. С.) готов превратить Украину во врага России, отдать страну под оккупацию войсками НАТО. А это значит, разгромить отечественный военно-промышленный комплекс, пустить в распродажу землю". Про справи суто воєнні судити не беруся, а що земля тут абсолютно ні до чого - це вже напевно. Бо про НАТО ще й не мовилося, а від найкращих заповідних земель і ботанічних садів лишилися ріжки та ніжки. Тож маємо і на місці, кому купити землю, бо ж і серед прогресивних соціалістів є до цього охочі. А ось що стосується російського питання, тут і насправді собака зарита. Адже Росія протистоїть НАТО, тож факт приєднання до цієї організації України дійсно може позначитися посиленням кордонів поміж двома державами на вимогу існуючих стандартів. Але все це поки що тільки "лякалки". Бо наш Президент на недавній зустрічі з Президентом РФ пішов на підписання серії міждержавних угод, що спростять процедури одержання громадянства і перетину кордону поміж державами-сусідами, а також допоможуть здійснити цілу низку кроків, спрямованих на зближення двох народів у сфері торгівлі та економіки. Тих громадян, кого не вдалося полякати на площі, прогресивні соціалісти дістали вдома з допомогою безкоштовної газети "Народна опозиція", яку клали в кожну поштову скриньку. Особливої "уваги" в ній заслуговує стаття "Оранжевые - носители неофашизма", текст якої нібито є (а можливо, і насправді) післямовою до книги "Украинский фашизм", "зляпаної" двома докторами філософських наук. Сподіваюся, вони вибачать нас за такий не дуже шанобливий тон, оскільки і самі в своїй творчості дотримуються досить "крутих" стандартів: "Главными носителями коричневой заразы являются галицийские необандеровцы, которые, в соответствии с геополитическими установками правителей США и НАТО, в целях маскировки своей сути перекрасились в оранжевый цвет", пишуть "прогресивні" автори. А ще таке: "Орудием реализации антиукраинских, антиславянских, людоедских по своей сути западных политиков стала "Наша Україна". "Ющенковцы" Н. Жулинский, И. Юхновский, И. Драч, П. Мовчан, Б. Тарасюк с сатанинской заданностью стремятся реабилитировать кровавую бандеровщину...". "Сторонники Ющенко, распространяя в обществе шовинистические, неофашистские взгляды и настроения, стремятся героизировать бандеровщину". Згадуються в статті і Гітлер, і Муссоліні, у тому числі і як "прототипи" "улюбленця" прогресивних соціалістів Олександра Мороза. Папір, кажуть, все стерпить. Як бачимо, ця влада - теж, бо задекларувала на Майдані демократію, а значить, свободу говорити все, що думаєш. Але чому ця "свобода" у виконанні п. Вітренко зорієнтована більше на інтереси сусідньої Росії, ніж її рідної держави?
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2005 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2996
|