Версiя для друку Обговорити в форумi

Публікуючи цю статтю нашого постійного дописувача, письменника і вчителя з Прудівської загальноосвітньої школи Василя Латанського про Совєтську загальноосвітню школу № 3 з кримськотатарською мовою навчання, ми щиросердно здоровимо його з присудженням премії імені Олекси Гірника за значні успіхи в національно-патріотичному вихованні дітей та молоді, прищеплення їм патріотичного ставлення до української мови. Вашу наполегливу працю, Василю Григоровичу, помічено і гідно пошановано. Доброго Вам здоров'я та нових удач на освітянській ниві!
СВІТЛИЧАНИ.

Рідна мово українська,
Ти - душа мого народу.
Будь від роду і до роду,
Рідна мово українська!
Не змогла стріла ординська
Вбить тебе сміливу й горду, -
Рідна мово українська,
Ти - душа мого народу.

Ці бадьорі слова Данила Кононенка з відомого вірша про мову злетіли з уст двох чарівних дівчаток-татарочок як епіграф до чудесного дійства, що розгорнулося на двох уроках української мови й літератури в шостому класі Совєтської загальноосвітньої школи № 3.
А школа, між іншим, кримськотатарська. Уроки були так званими відкритими для вчителів-україністів Совєтського району. Кажу - так званими, бо на звичайні уроки, яких я набачився за все життя немало, дійство схоже не було. Учитель Оксана Леонідівна Оліфер - і, звичайно ж, адміністрація школи вкладають стільки любові й труда, щоб увести своїх вихованців у світ державної мови, що не побоюся назвати цю школу центром викладання української мови в нашому районі, коли зважити на те, яке тонке розуміння поезії, прози і взагалі мистецтва виявляють тут учні вже з шостого класу. І не тільки це. В літературній світлиці - кабінеті української мови й літератури - чого тільки немає: портрети класиків і сучасних письменників, обрамлені рушниками; все необхідне для уроків (методичні поради, бібліотечка, платівки, відеокасети). В школі діє театральна студія "Натхнення", в репертуарі якої є навіть "Лісова пісня" Л. Українки та "Кайдашева сім'я" І. Нечуй-Левицького. З цими творами студійці виступали на всекримському огляді-конкурсі шкільних драмгуртків-студій. Оксана Леонідівна і адміністрація школи підтримують у дітях ті творчі задатки, які в них є від народження. Бо якщо цього не робити, школа втрачає будь-який сенс.
А з яким бажанням і просто таки радісним збудженням тут вчать і самі виконують національні кримськотатарські і українські пісні, танці, казки, народні ігри та обряди! З першого класу вигадливо святкують День святого Миколая, Різдво, Великдень, Івана Купала. Колядують і щедрують. І ще багато чого роблять, щоб виховати не абстрактного, а свідомого громадянина, патріота України. Все це, зважте, в школі кримськотатарській, де українській мові - така увага! Мові, яку нібито вже ніхто не придушує, але ж і не заохочує. Хочеться їм, учителям і учням третьої школи, бачити свою України - оту світлицю, в якій їм судилося жити, - не обдертою й занехаяною, а гостинною, світлою і дзвінкомовною. Отож і вивчають вони її калинову мову, звичаї охоче, з вигадкою, усмішкою, вогнистим танцем і голосним співом.
Як шкода, що оті словоблуди, яких дратує і досі наша мова, не були на уроках в шостому класі Совєтської ЗОШ № 3. Впевнений, вони теж зарядились би доброю енергією, не називали б будь-кого "бандерівцем" лише за те, що розмовляє мовою Шевченка.
А ще в третій школі вчать дітей писати твори в різних жанрах. Ось деякі з них.

КРИМ

Світить сонце -
жовте коло!
Як же гарно в нас
навколо!
І сади, і виноград,
Гори, море,
водоспад.
Ще яку,
скажіте, риму
Підібрать до мого Криму?
Ось яку: це я, Алім,
Як ніхто, люблю наш Крим!
Алім АЛІМОВ.

УЧИТЕЛІ

Писать, читать
та рахувати
Мене навчили
вчителі.
Вони для нас
як мама й тато,
Най-найдорожчі
на землі.
А ще вони
мене навчили
Любити мову чарівну,
В якій - Дніпро, в степах - могили,
Козацькі стражі в давнину.
Любить навчили Україну,
І хай там що, - біда нехай,
Її ніколи не покину,
Вона для мене - рідний край!
Азіз МУХТАРОВ.

КИЇВ

Яке чудове місто Київ!
Я давно, давно вже мрію
Та й поїхати туди,
До Дніпрової води.
Кажуть, в Києві Хрещатик -
Мов барвіночок хрещатий.
Хай я трішки підросту.
На таке-н-ну висоту!
Та й поїду подивиться
На Вкраїноньки столицю!
Асіє ШАЇПОВА.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #6 за 04.02.2005 > Тема "Крим - наш дім"