Версiя для друку Обговорити в форумi

Дівчата у лузі гуляли,

"Зозулині сльози" збирали.

Зозуля в калині кувала -

Малят-зозулят все шукала.

- Де ви, мої діточки милі,

Стомились літать мої крила,

Хто вас обійме, приголубить,

Ніхто вас так щиро не любить!

Самотняя птаха страждала,

Та марно дітей закликала,

На землю сльозиночки впали -

Квіти із них виростали.

Ті квіти дівчата збирали,

Сердешній зозулі казали:

- Не треба дітей кидати,

Щоб потім по світу шукати.

ЧОРНЕ ДЕРЕВО

Самотнє дерево зігнулось,

Гілки на ньому почорніли,

Ще в нього молоді літа, -

Нещасне сохне та вмира.

Хто скривдив душу молодую,

Хто серце загубив гаряче?

Ще сонцем милуватись треба,

Воно ж страждає і згаса.

Птахи на нього не сідають,

Пісень веселих не співають,

Ніхто його не обнімає,

Колючий вітер все проймає,

Дощі холодні змочать рани,

Та не згасить той страх і біль.

Віддасть останню краплю крові

Чорнобильській сумній землі.

КОЛИСКОВА

Зіроньки в небі сяють,

Тихо пісні співають,

Матері їх збирають,

Діткам своїм співають.

Мамині руки теплі,

Мамині руки ніжні,

Діти в них засинають.

Вітер в саду гуляє,

Пташечок колихає,

Пісня вночі стихає,

"Ангел" мій засинає.

Галина ПОЛІЧ, педагог.

м. Сімферополь.

ОСІННІ МОТИВИ

* * *

Осінь-чарівниця

Парки золотить,

Сухо під ногами

Листя шурхотить.

Листя золотаве

Мимо проліта,

Як мої надії,

Як мої літа...

Ми з тобою знову,

Як у юні дні,

Нібито і разом,

А насправді - ні...

* * *

Холодно надворі,

Мокрий дощ іде,

І уже не гріє

Сонце золоте.

В вирій відлетіли

Гуси, журавлі,

І нема надії

Вже на теплі дні.

Я тебе чекаю,

Може, прийдеш ти.

Падає, кружляє

Листя з висоти.

* * *

Бабине літо пливе

над ланами,

Високо в небі

летять журавлі.

Осінь чарівна,

мов щедра царівна

Всіх нас частує

плодами землі.

Василь КРИВОЛАП,

пенсіонер, член

"Просвіти",

постійний читач

"Кримської світлиці".

м. Київ.

В КРИМУ

Блакитні хвилі полонили

Мене красою у Криму.

А я стояв на скелі білій.

Русалку бачив там саму.

Вона мені із дна морського

Всміхалась ніжно із води.

Я не шукав собі дороги

І не спускався сам туди.

Дивився я на темні коси,

На біле личенько її.

А на траві сіяли роси

І просиналися гаї.

Іван КАССАЛА,

ветеран праці.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #49 за 06.12.2002 > Тема "Душі криниця"