Версiя для друку Обговорити в форумi

31 липня вшановуємо преподобного Євдокима, праведного християнина з Малої Азії (територія колишньої Кападокії). Відомо, що він помер 843 року на 33 році життя. Багато допомагав убогим. Як військовий керманич, ніколи не кривдив підлеглих. Поховали його у Царгороді. Біля гробу Євдокима ставалися дива зцілення багатьох безнадійно хворих людей. (Звісно, через їхню щиру молитву і глибоку віру).

У церковній і народній традиціях цього християнського достойника вважають милосердним опікуном знедолених і беззахисних.

З дня Євдокима починає дозрівати ожина. Настає пора масового збирання білих грибів. Лелеки збираються у гурти,  то ходять по полю, то кружляють у небі, готуючись віділтати у вирій.

Народні прикмети:

-Туман на Євдокима – гостри коси на овес.

-Дощ на Євдокима намочить отаву.

-У лісі пахне цвіллю – на вологу погоду.

-Стерня довго залишається вологою після ранкової роси – на дощ; потріскує під ногами – буде сухо.

-Риба млява, не клює – перед дощем.

ДРЕВА ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

З початком Успенського посту (1 серпня) відзначаємо свято Винесення Древ Хреста Господнього і вшановуємо братів-мучеників Маккавеїв.

В українській народній традиції цей день називають Першим Спасом, Маковієм.

Щодо свята Винесення Древ Хреста Госпонього, то його історія така. У Константинополі серпеь завжди був спекотним. Вода ставала непридатною для вживання, а це спричиняло хвороби та смерть багатьох людей. Коли ж взяли Древа Животворящого Хреста Господнього і пронесли їх від Святої Софії (головного храму Константинполя) всім містом, то хвороби враз почали відступати, а вода дивом очистилася. Відтоді (починаючи з V століття) хресний хід стали проводити щорічо й освячувати воду. Таким чином Хрест Господній став Спасителем, Спасом, бо за ним Сила Ісуса Христа.

Вшанування сімох братів Маккавеїв і їхньої матері Саломеї пов’язане з подією 166 року до н.е. (розповідь зі Старого Завіту), коли ті виступили проти тодішнього правителя Ізраїлю язичника Антіоха Епіфана, який поклонявся грецьким ідолам і не хотів визнавати Єдиного Бога. За це вони були страчені.

За народною традицією українців, цього дня святять мед, воду, букети квітів, лікарських рослин і мак (як вшанування братів Маккавеїв). Все освячене вважається оберегом.

Народна прикмета:

-Вдосталь меду – буде і вдосталь хліба, а зима видасться сталою.

ПЕРШІ ПАЛЯНИЦІ

1-14 серпня – Успенський піст. Згідно церковного вчення, за строгістю він прирівнюється до Великого посту. У народі його називають Спасівкою. І не випадково. Адже на цей час припадає два свята Спаса: 1 серпня – Перенесення Древ Чесного Хреста (тоді ж вшановуємо братів Маккавейських) і 6 серпня – Преображення Господнього.

Дотримуючись посту, потрібно відмовитися від м’яса, риби, яєць, молока, алкоголю... (окрім свята Преображення Господнього або Другого Спаса). Основу харчування становлять овочі (а їх уже вдосталь), гриби, каші. Тому Спасівку пережити легше, ніж Петрівку, бо Петрівка – голодівка (ще городина недозріла), а Спасівка – ластівка, пані.

На Поділля і в деяких південних регіонах України побутувала доволі цікава традиція. Можливо, що ще й не завершивши жнива, господар обмолочував декялька перших зжатих і добре просохлих снопів, зерно провіював-просіював, насипав у мішок і ніс до млина на помол. З борошна зерен нового врожаю господиня пекла «на пробу» перші паляниці, як правило пісні. Так визначали якість зерна і борошна. Робили це напередодні Успенського посту. Ними і снідали, й обідали, і вечеряли, брали у поле, аби підкріпитися. Їли впродовж усіх пісних днів. Дякували Богу за новий хліб на столі. І тільки у свята Маккавеїв (Маковія), Преображення Господнього та у неділю паляниці поливали медом і посипали маком. Такими смаколиками насамперед пригощали дітей. Бувало, що перші паляниці освячували у церкві. Потім їх клали до спасівського кошика разом з фруктами.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2026 > Тема "Душі криниця"