Версiя для друку Обговорити в форумi

11 липня й 15 липня – відповідно ми вшановуємо святих рівноапостольних княгиню Ольгу й князя Володимира Великого. З огляду на українську церковну історію, ці постаті для нас нероздільні. Їхні імена асоціюються із запровадженням, а згодом і поширенням християнства у Київській Русі, проголошенням його державною релігією. Тому свято Володимира Великого – це ще й День Хрещення України-Русі.

За княжіння Ігоря (913-945 рр.) та Ольги (до 969 р.) християнство поширювалося серед заможніх верств, співіснувало з язичництвом. Дві віри доповнювали одна одну, а їхні представники не ворогували між собою. (Ідеться про фізичне насилля). Про це свідчать договори.

Першою християнкою з князів-русичів стала Ольга, але вона не наважилася запровадити християнство як офіційну державну релігію. Цю акцію здійснив Володимир Великий (980-1015 роки правління) у, за літописом, 988 році. Незважаючи на те, що «Повість минулих літ» акт хрещення Київської Русі описує в рожевих барвах, опір християнству був великим. Сумнівно, що в один день можна було кардинально змінити світогляд народу, який формувався століттями. Тим паче, що брутально нищили язичницькі духовні святині – ідолів, капища, для хрещення людей силоміць заганяти у річку...

Чому християнство прийшло на українські терени саме з Візантії?

Візантійський імператор Василій попросив князя Володимира надати йому військову допомогу проти повсталого Варди Фоки, натомість пообіцяв віддати за дружину свою сестру Анну, але за умови, якщо Володимир охреститься. Володимир слова дотримав, військо повсталого Варди Фоки було розгромлено. 987 року руський князь охрестився у Корсуні. Але Василій так і не віддав йому Анну.

Володимир діяв рішуче: взяв в облогу Корсунь і досяг своєї мети – Анна стала його дружиною. Вінчалися як християнин з християнкою.

Як пише літописець, хрещення Русі відбулося 988 року. Однак це не зовсім відповідає правді. Грецькі хроніки стверджують, що Корсунь Володимир взяв 989 року. Тож хрещення Русі могло відбутися наступного – 990 року.

Попри такі розбіжності, з прийняттям християства Київська Русь стає на рівні з іншими європейськими країнами. Вона активно вбирає кращі культурні набутки Європи: кам’яну архітектуру, живопис (іконопис), книгописання, шкільництво, медицину (хоча і серед русичів були вправні знахарі)... Створюються монастирі, як своєрідна концентрація інтелектуального потенціалу.

Утвердження єдиної віри стабілізувало політичну систему в державі.

Преобразився і сам князь Володимир.

ПЕРЕДІЛ ЛІТА

14 липня – свято Акили. Він разом з дружиною Присціллею навернувся з іудейської віри до християнства. Обоє стали надійними помічниками Святого постола Павла. Загинули мученицькою смертю.

На ці дні припадає переділ календарного літа (минає його перша половина), але не фенологічного, бо у фенологічному календарі свої «закони та порядки».

Кажуть: «На Акили гострі вила». Звозять з лук останнє сіно.

Народні прикмети:

-Ясне сонце, але голубе небо почати вкрили сірі хмари – буде гроза.

-Темні густі хмари довго не розходяться – на дощ.

-Сова гукала всю ніч – вдень буде негода.

-Нема погоди без негоди. (Під час жнив любить задощити).

-Кури «купаються» у пилюці – перед негодою.

-Гуси скубуться – перед тривалою спекою.

-Листя папороті згортається – перед похолоданням.

У народі кажуть...

ЖНИВАР

-Липень – місяць жнив.

-Тільки після жнив серп іде на відпочинок.

-Змоклий хліб – не до столу!.. (До столу не годиться).

-Сивий місяць виглядає з-за хмари – дощ проллє.

-Зерно до зерна і назбирається торбина.

-Сильний вітер при сонці хмари розжене і дощу не буде.

-У липні важкі ночі. (А все через спеку).

-У день сонце напече, а ніч не остудить.

-Зозуля перестала кувати – час жито жати.

-Праця на жнивах у полі – не відпочинок на морі.

-Горе, коли поле голе. (Нема врожаю).

-Липнева злива – не до добра і дива.

-Спочатку жито зжати, а потім білі гриби збирати.

-У липні серпа до рук бери, а не в холоді сиди.

-Жовта ряска на водоймах – на посуху.

-У липні вдень і вночі спекотно, а в серпні тільки вдень.

-Пташине різноголосся – на суху (теплу) погоду.

-Перед дощем іволга плаче.

-Липень з грозами – хліб зі сльозами.

-Якщо багато ягід чорниці – буде багато білих грибів.

-Брусниця дозріла наполовину – жито повністю.

-У жнива одна турбота – не стояти без роботи.

-Буде хліб – буде й обід.

-Біліє колос – подавай, косо, голос.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #28 за 10.07.2026 > Тема "Душі криниця"