Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4679)
З потоку життя (7300)
Душі криниця (4373)
Українці мої... (1735)
Резонанс (2500)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1893)
Крим - наш дім (1706)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (267)
Бути чи не бути? (533)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (322)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РФ ВНОЧ╤ ВИПУСТИЛА ПОНАД 70 РАКЕТ ╤ МАЙЖЕ 500 ДРОН╤В
Основний удар був спрямований саме на Ки╖в…


У КИ╢В╤ 3 ЛИПНЯ ОГОЛОСИЛИ ДНЕМ ЖАЛОБИ
В пам'ять за жертвами наймасован╕шо╖ атаки ворога на столицю…


У ДЕРЖДЕП╤ США ЗАЯВИЛИ, ЩО НА ЦЕЙ МОМЕНТ УКРА╥НА ВИГРА╢ В╤ЙНУ
Попри складну ситуац╕ю для Укра╖ни, внутр╕шн╕ проблеми Рос╕╖ наростають…


«РОС╤Я БУДЕ ЗМУШЕНА ОБРАТИ МИР»
Зеленський за╕нтригував заявою про Крим…


ОПЕРАЦ╤Я «ДЕВО╢Н╤ЗАЦ╤Я РОС╤╥»
Зеленський затвердив для СБУ 40-денну операц╕ю впливу на Рос╕ю для завершення в╕йни…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2026 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#27 за 03.07.2026
СИЛА КОНСТИТУЦ╤╥ – В ЛЮДЯХ

"Вс╕ляка держава ╓ певним об'╓днанням, а будь яке об'╓днання утворю╓ться для певного щастя" (Ар╕стотель)

Наша Конституц╕я – це право Укра╖нського народу на в╕льне, безпечне ╕снування, розвиток та пам'ять про боротьбу за нашу Свободу.

Американськ╕ в╕йськов╕ присягають п╕дтримувати ╕ захищати Конституц╕ю. Здавалось би, чому саме такий порядок встановлено для арм╕╖ та флоту США? В╕дпов╕дь поляга╓ в тому, що в американськ╕й традиц╕╖ сама Конституц╕я ╕ ╓ уособленням того, що було здобуто в боротьб╕ за незалежн╕сть ц╕╓╖ кра╖ни. Свобода, права ╕ обов'язки, право на захист, под╕л г╕лок влади, аби не допустити тиран╕╖, ╕ одне з ключових – прагнення до щастя.

Саме за принципи, викладен╕ у Конституц╕╖ США, сьогодн╕ готовий боротись американський солдат, матрос, оф╕цер ╕ перес╕чний громадянин. Це саме той факт, що робить ╕ Конституц╕ю, ╕ народ кра╖ни ╓диними ╕ непод╕льними.

Я часто задумувався над тим, а чому ж в текст╕ В╕йськово╖ присяги Укра╖ни використано терм╕н "додержуватися Конституц╕╖" практично в к╕нц╕ самого тексту, а перед цим перел╕чено ╕ виконання в╕йськового обов'язку, ╕ захист суверен╕тету ╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ – тобто засади, як╕ закладен╕ в Основному Закон╕ держави. То ж чому просто не присягати Конституц╕╖ ╕ народу, як в США?

Однак, текст присяги викладений саме в такому зм╕ст╕, мабуть, недаремно. Адже в сучасн╕й укра╖нськ╕й ╕стор╕╖, св╕дком яко╖ ╓ ╕ я, було сформовано дещо особливе ставлення до Конституц╕╖. ╤ давайте визна╓мо, не завжди це було безп╕дставно.

На жаль, потр╕бно констатувати, що нашу Конституц╕ю дуже часто намагались зм╕нити в угоду окремих пол╕тик╕в при влад╕. Виключно аби забезпечити соб╕ якомога б╕льш╕ повноваження, що призводило до нехтування позиц╕╓ю законодавчо╖ влади, контролю над судовою владою, обмежувало свободу слова ╕ як насл╕док – призводило до того, що люди втрачали в╕ру в себе та значим╕сть Конституц╕╖, як у фундамент основоположних процес╕в в держав╕.

Як насл╕док, порушення сусп╕льного договору, яким ╕ ╓ Конституц╕я, призводило до революц╕й. Революц╕я Г╕дност╕, зокрема, стала реал╕зац╕╓ю права народу на повстання. Це природн╓ право, яке лягло в основу правових традиц╕й багатьох кра╖н св╕ту.

З початком рос╕йсько╖ агрес╕╖ в лютому 2014 року, люди стали на захист сво╓╖ свободи, власного в╕льного вибору, захисту територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕. Тобто саме на захист сво╓╖ Конституц╕╖.

Мабуть, недаремно терм╕н захисту Конституц╕╖ в багатьох випадках використову╓ться як синон╕м до захисту держави.

В боротьб╕ за нашу свободу в╕дбува╓ться переосмислення самого значення Конституц╕╖. Основний документ держави ма╓ бути позбавлений усього, що розд╕ля╓ Конституц╕ю окремо, а народ кра╖ни окремо.

У XX та й у XXI стол╕тт╕ укра╖нц╕ жили пер╕одами, коли формально права ╕снували не лише папер╕, але фактично не д╕яли. Радянська система мала конституц╕╖, як╕ декларували свободу слова, свободу сов╕ст╕ та право народ╕в на самовизначення. Водночас м╕льйони людей стали жертвами репрес╕й, Голодомору та пол╕тичного терору. Саме так ця система функц╕онувала в радянськ╕ часи ╕ зрештою продемонструвала свою тотальну нежитт╓здатн╕сть.

Натом╕сть кра╖ни стало╖ демократ╕╖, як╕ в╕д початку ототожнювали права ╕ обов'язки, верховенство права, суверен╕тет та захист територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ ╕з Конституц╕╓ю, продовжують ╕снувати. Зв╕сно, з певними викликами та кризами, як╕, можливо, ╓ ╕ зараз.

Сьогодн╕ укра╖нський народ заслугову╓ на те, щоб Конституц╕я стала для нас саме уособленням нашо╖ боротьби та ╖╖ результатом. Бо ц╕на вже заплачена надто велика. ╤ тод╕ питання про те, чи можливий мир з порушенням територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕, з кулуарним ухваленням р╕шень десь, зам╕сть обговорень у парламент╕, уряд╕ та з консультац╕ями ╕з сусп╕льством через забезпечення реально╖ свободи слова, права на самооборону, захист прав у незалежному суд╕, в╕дпадуть сам╕ собою.

Укра╖нц╕ через кривавий досв╕д вже здобули моральне право бути справжн╕ми громадянами, у яких ╓ не лише обов'язки, а й сво╖ права. Укра╖нська нав╕ть не традиц╕я, а особлива риса – боротися за власну свободу, права, вольност╕, як в╕домо, ╓ тривалою та насиченою.

Ще у 1710 роц╕ була створена Конституц╕я Пилипа Орлика — один ╕з найц╕кав╕ших пол╕тико-правових документ╕в ╢вропи свого часу. Вона обмежувала владу гетьмана, визначала права козацько╖ сп╕льноти та закладала принципи под╕лу влади задовго до того, як ц╕ ╕де╖ стали загальноприйнятими на континент╕.

Проте ╕стор╕я Укра╖ни показу╓, що написати Конституц╕ю ╕ нав╕ть дек╕лька раз╕в ╖╖ зм╕нити, недостатньо. ╥╖ потр╕бно захистити. А щоб захистити, потр╕бно мати силу.

Виника╓ питання: а хто ж ма╓ захищати Конституц╕ю у в╕дпов╕дальний момент ╕ в чому сила ╖╖ захисту, якщо вона фактично в╕дд╕лена в╕д ╖╖ власного народу? В╕дпов╕дь нам да╓ видатний д╕яч, автор Конституц╕╖ УНР 1921 року Отто Ейхельман. "Про╓кт розраховано на пол╕тичну ╕ громадську самод╕яльн╕сть народу, на його чуття морально╖ ╕ пол╕тично╖ в╕дпов╕дальност╕ ╕ на св╕дом╕сть того, що все в держав╕ залежить од його самого", – йшлось в публ╕кац╕╖ газети "Воля" 1921 року.

Отже, сила, ключ до захисту нашо╖ Конституц╕╖ не лише у к╕лькост╕ ракет та танк╕в, а саме у готовност╕ народу ╖╖ захищати. Коли основою боротьби ╓ саме прагнення до свободи та г╕дного життя у ц╕й свобод╕, то ╕ питання обов'язку ╕з захисту кра╖ни та Конституц╕╖ буде сприйматися ╕накше. Не як примус, а як ╓дино в╕рний обраний шлях, шлях збереження цих ц╕нностей для сво╖х д╕тей ╕ сво╓╖ кра╖ни.

Про╓кт Отто Ейхельмана звертав особливу увагу на свободу ╕ндив╕да, гарант╕╖ його прав ╕ свобод. Кр╕зь десятил╕ття його настанови виявились перев╕реними ╕ нашою в╕йною. Адже саме ╕нновац╕йн╕сть, креатив, неймов╕рно сильний порив вол╕ дали можлив╕сть реал╕зувати цей потенц╕ал для захисту держави. Бо нав'язаною ворогом тактикою державу було не врятувати, ╕ неможливо врятувати сьогодн╕.

Як у минулому Головнокомандувач ЗСУ, я завжди сприяв ╕ п╕дтримував так╕ прагнення, розум╕ючи, що в╕йна трансформу╓ться ╕ перемагатиме той, хто буде на крок попереду через впровадження нових технолог╕й, бо це не т╕льки перемога, а й збереження тисяч житт╕в укра╖нц╕в, як╕ щоразу в╕дроджуються в муках. А отже наше майбутн╓ – лише сильна, а значить безпечна, справедлива ╕ високотехнолог╕чна кра╖на, яка ма╓ не лише власну ╕стор╕ю, а й важко виборене майбутн╓.

За технолог╕ями, як в╕домо, стоять люди. Саме тому для Укра╖ни надзвичайно важливо не розгубити наш досв╕д ╕ зберегти потенц╕ал. Для цього вже сьогодн╕ потр╕бно прид╕ляти увагу точним наукам, математиц╕, ф╕зиц╕, ╕нженерн╕й справ╕. Саме це – основа технолог╕й, як╕ ╕ будуть визначати основи св╕тового порядку вже в найближчому майбутньому. ╤ саме це н╕коли не залишить Укра╖ну на самот╕ на розсуд ол╕гарх╕в.

Ма╓мо ч╕тко усв╕домити, що фронт проходить не лише по л╕н╕╖ бойового з╕ткнення. В╕н проходить м╕ж двома уявленнями про майбутн╓. Хтось все ще намага╓ться старими пол╕тичними технолог╕ями через нов╕ можливост╕ повернути нас назад ╕ побудувати власне майбутн╓.

╤стор╕я зна╓ багато приклад╕в народ╕в, як╕ втрачали свободу через переконання, що держава ╕снуватиме сама собою. Але вже сьогодн╕ укра╖нц╕ заплатили надто високу ц╕ну, щоб повторювати цю помилку.

╤ д╕йсно, Юло Вооглайд правий, коли каже, що уряд неспроможний зберегти сусп╕льство чи культуру, зробити це може лише сам народ, якщо уряд ╕ парламент сприятимуть йому.

Сьогодн╕шня боротьба укра╖нського народу трива╓ за право наших д╕тей навчатися укра╖нською мовою, право громадян обирати владу, право журнал╕ст╕в ставити незручн╕ запитання, право кожного реал╕зуватись та стати усп╕шним у сво╖й кра╖н╕. Кра╖н╕ ╕з р╕вними можливостями, а не перешкодами ╕ преференц╕ями, до яко╖ завжди буде хот╕тись повернутись. Усе це лише нам, громадянам Укра╖ни, да╓ право на наше майбутн╓, яке вир╕шувати будемо т╕льки ми.

Сила нашо╖ Конституц╕╖ не в статтях, параграфах, розд╕лах. Справжня сила нашо╖ Конституц╕╖ в людях. Людях, як╕ не т╕льки в╕рять, а й в╕дчувають, що держава – це т╕льки вони сам╕. Люди ц╕╓╖ кра╖ни. ╤ т╕льки ╖хня воля до боротьби за сво╓ обране майбутн╓ ╓ ╓диним визначальним чинником нашо╖ ст╕йкост╕ ╕ збереження Конституц╕╖, яку саме сьогодн╕ ми ╕ виборю╓мо.

Валер╕й Залужний,

Надзвичайний ╕ Повноважний Посол Укра╖ни у Сполученому Корол╕вств╕ ╕ П╕вн╕чн╕й ╤рланд╕╖

https://www.pravda.com.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 03.07.2026 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=28014

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков