|
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2026 > Тема "Душі криниця"
#24 за 12.06.2026
ВЕЛИКИЙ ОНУФР╤Й
12 червня – свято Онуфр╕я Великого. (У народ╕ – Онопр╕я).
П╕сля свята Онуфр╕я н╕ч пом╕тно коротша╓. ╤ так триватиме до 25 червня. Дал╕ знову прибуватиме ноч╕.
Погода на Онуфр╕я може бути непередбачуваною. П╕сля перших теплих л╕тн╕х сонячних дн╕в враз настають р╕зк╕ похолодання, що нав╕ть кв╕ти не розкривають пелюсток, бджоли не вил╕тають з вулик╕в. У Каратах синоптики заф╕ксували: температура пов╕тря опускалася на 7-8 градус╕в нижче нуля, трава вкривалася памороззю. Лихо для рослинност╕, лихо для пташок, як╕ мерзнуть у гн╕здах. Тому кажуть, що Онуфр╕й приятелю╓ з Морозом. А коли Онуфр╕й вельми дошкуля╓ людям, то Мороз може вдарити його по голов╕ обухом сокири.
На Онуфр╕я намагалися не розпочинати нову роботу, тим паче будувати хату, бо справи п╕дуть не на лад. Уникали (без нагальних потреб) прац╕ у пол╕ ╕ на город╕, не косили трави.
Народн╕ прикмети:
-Дощ на Онуфр╕я – с╕нок╕с буде мокрий.
-На Онуфр╕я холодно – не вродять ог╕рки.
-Якщо на Онуфр╕я холодно, тод╕ на стол╕ буде голодно.
-Прийшов Онуфр╕й ╕ забрав тепло – на неврожайний р╕к.
ЧАР╤ВНИЦЯ АКИЛИНА
13 червня – свято мучениц╕ Акилини, побожно╖ д╕виц╕ з Фен╕к╕╖. За духовний подвиг ╕ принесену жертву за Христову в╕ру Церква велича╓ ╖╖ – преподобною.
Починаючи з дня Акилини, знахар╕ заготовляли окрем╕ л╕карськ╕ рослини – полин г╕ркий, конюшину (рожеву), ╕ван-чай, суницю л╕сову (всю наземну частину), миколайчики, золотарник, з╕рочник, чистот╕л, пир╕й, медунку... Вважали, що сама Акилина над╕ля╓ з╕лля чудод╕йною силою, здатн╕стю не т╕льки зц╕лювати, а й... чарувати, причаровувати.
До оновлення церковного календаря свято Акилини припадало на 26 червня, коли дозр╕ва╓ малина. Припов╕дали: «На свято Акилини перш╕ ягоди малини».
Народн╕ прикмети:
-Коники в пол╕ сильно с ригочуть – на суху погоду.
-Коники-стрибунц╕ п╕зно ввечер╕ сп╕вають – ранок буде тихий ╕ сонячний.
-Хмари опускаються до земл╕ – на дощ.
-Дощ на Акилини – п╕де в р╕ст овес.
-На Акилини зацв╕ла липа – л╕то буде сонячне.
-Прийшла Акилина ╕ зацв╕ла калина – до теплого л╕та.
ПОЧАТОК ПЕТРОВОГО ПОСТУ
Через тиждень п╕сля свята Пресвято╖ Тр╕йц╕ ╕ завжди у понед╕лок – перший день Петрового посту (у народ╕ – Петр╕вка). Цьогор╕ч в╕н розпочина╓ться 8 червня ╕ завершиться 29 червня, у свято Петра ╕ Павла. Його тривал╕сть не ╓ стаб╕льною, оск╕льки залежить в╕д «рухомого» свята Великодня.
Як й ╕нш╕ пости, Петр╕вка характеризу╓ться забороною розваг, гучних забав та обмеженням у споживанн╕ ╖ж╕, зокрема м’ясних страв. Але щодо харчування, то такого не завжди дотримувалися, бо важка ф╕зична праця потребу╓ калор╕йно╖ ╖ж╕, аби людина в╕дновила сили та енерг╕ю. ╤дуть жнива, с╕нок╕с...
Колись напередодн╕ Петр╕вки (у нед╕лю) справляли «петров╕ запусти» ╕ «проганяли шул╕ку» - хижого птаха, який полю╓ на домашню птицю. Не раз це робили у корчм╕. Щоб «прогнати шул╕ку», розмахували руками, вигукували, ╕м╕туючи, що в╕дганяють хижака, зав’язували йому оч╕ (для цього обирали з-пом╕ж себе «шул╕ку»), аби той не бачив курчат.
У перший день Петр╕вки справляли «похорон Ярила», поганського бога, що уособлю╓ родючу силу весняного сонця. За давн╕ми в╕руваннями, Ярило ходив по полях у б╕лому вбранн╕ з в╕нком мак╕в ╕ хмелю на голов╕, а в руках носив серп та дозр╕ле колосся. Перед Петр╕вкою в╕н помира╓. Свою м╕с╕ю Ярило виконав сповна, зростив хл╕бн╕ злаки. Однак весною Ярило знову народиться. ╤ так з року в р╕к... Це сво╓р╕дне в╕дображення духовного ╕ житт╓вого цикл╕в в╕дродження. (Помремо ╕ воскреснемо).
Молодь в╕дзначала цей похорон веселими забавами, сп╕вала ╕нтимних п╕сень. П╕сля Петр╕вки можна справляти вес╕лля.
Д╕вчата у понед╕лок (так само перший день Петр╕вки) пускали на воду клечальн╕ в╕нки, як╕ сплели ще напередодн╕ Зелених свят.
Побуту╓ в╕рування, що першого дня Петр╕вки в╕дбуваються «зв╕ряч╕ ╕гри», «гульбища», тому до л╕су ходити небезпечно.
За синоптичними спостереженнями, на Петр╕вку, як ╕ на липень, припадають найспекотн╕ш╕ дн╕ у роц╕.
У народ╕ кажуть:
-У Петр╕вку н╕коли не холодно, але голодно.
-Не шукайте зат╕нку у Петр╕вку.
-Хто у Петр╕вку ледарю╓, той взимку хл╕ба просить.
-У Петр╕вку не ледарювати, а працювати.
Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 12.06.2026 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27958
|