Версiя для друку Обговорити в форумi

29 травня на ХIV міжнародному фекстивалі «Книжковий Арсенал» у Києві відбулася розмова «Злочин без вироку. Як свідчення і пам'ять працюють, коли міжнародне правосуддя бездіє».

У розмові взяли участь журналістки громадських організацій, співавторки документальної книги «Оленівка. Злочин. Пам'ять. Поламана система» - Тетяна Катриченко, Ганна Курцановська, а також керівник напрямку міжнародних зв’язків 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов» Нестор Барчук. Модератором заходу виступила Віра Курико.

 Є міжнародне право, яке покликане не допустити злочинів навіть під час війни, зокрема щодо військовополонених. Росіяни це право ігнорують. 96% українських військовополонених піддають тортурам. Міжнародна комісія Червоного Хреста не має доступу до українських військовополонених. В Україні Червоний Хрест доступ до російських військовополонених має. Російські військовополонені поскаржилися, що в табірному магазині немає всіх товарів, які б вони хотіли придбати.

 Цікаво, що частка поневолених народів серед полонених непропорційно велика до їх відсотка в населенні Росії. Це – буряти, башкири, тувинці та інші. Московська влада доводить народи до бідності, а потім використовує їх на війні.

 Найбільший російський злочин щодо українських військовополонених – це терористичний акт в Оленівці. Там вночі прогримів вибух, внаслідок якого загинуло багато українських військовополонених. Була створена міжнародна комісія з розслідування, яку довелося розпустити, бо на місце злочину в Оленівку її не допустили.

 Журналістка Ганна Курцановська записала 45 історій наших хлопців, підступно вбитих в Оленівці. У багатьох із цих хлопців немає дітей. Вони 86 днів обороняли Маріуполь і вижили. Росіяни вбили їх у полоні в Оленівці. Особливо тяжко тим батькам, у яких це була єдина дитина.

 Ганна Курцановська зазначила, що коли є спогади побратимів, то це підсилює історію воїна. Важливо спілкуватися і записувати спогади зараз, бо скоро, можливо, не буде з ким спілкуватися. Війна триває.

 Мова йшла також про те, що має бути розроблена система примусу виконання Росією міжнародного права. А Україні надати необхідну зброю.

 Ми говоримо правду, а росіяни – неправду і нічим не обмежені. Вони збирають масив документів, що ніби судили вбивць, мародерів і після війни виставлять їх для загального користування. Комусь може здатися, що це правда.

 Нам треба збирати матеріали, щоб показати правду. Зараз йде робота над книгою про всіх наших полонених у Росії.

 Журналістка Курцановська нагадала, що сім сотень бійців «Азову», які боронили Маріуполь, досі перебувають у полоні і закликала говорити про це та виходити на акції.

 Анатолій Зборовський

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #23 за 05.06.2026 > Тема "Резонанс"