Версiя для друку Обговорити в форумi

У понеділок, 18 травня, в Україні відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу та вшановують пам'ять жертв геноциду кримських татар з нагоди 82-х роковин трагедії їх масової депортації.

Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку й тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася 20 травня), передає Укрінформ.

Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висували претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.

За офіційними даними (так звані числа Лаврентія Берії) було депортовано 183 144 особи; за татарськими джерелами - понад 400 тис., з яких упродовж півтора року померло близько 46% депортованих. В каральній операції брали участь 32 тис. співробітників НКВС. Людям на збори давали від кількох хвилин до пів години, з собою дозволяли взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Більшість майна залишилася і була конфіскована державою. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина - до ГУЛАГу, а ще частина - для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам’яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок «Совєтский», «Первомайск», «Красногвардейск» тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилася майже в 10 разів.

Сталінська політика щодо кримських татар не була чимось новим. Як відомо, захоплення 1783 року Криму Росією призвело до занепаду культурного життя на півострові: по-варварському було спалено багато давніх рукописів, зруйновано чимало архітектурних пам’яток. Саме тоді розпочалося перше заселення Криму росіянами, чужоземними колоністами, міцніла брутальна русифікаторська політика. Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину. Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 1980-х років.

У грудні 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар радянським тоталітарним режимом у 1944 році геноцидом і запровадила 18 травня «День пам'яті жертв кримськотатарського геноциду». Згодом депортацію кримських татар геноцидом також визнали парламенти Латвії, Литви, Канади, Польщі, Естонії, Чехії.

12 років тому Російська Федерація окупувала український Крим. Відтоді півострів вимушено покинули понад 50 тис. кримських татар, багатьом з них російська влада заборонила в'їзд до Криму.

14 травня 2026 року Верховна Рада закликала уряди та парламенти іноземних держав, міжнародні організації та парламентські асамблеї вшанувати пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, визнати депортацію 1944 року актом геноциду та об'єднати зусилля для припинення порушень прав кримських татар з боку Росії. Відповідну постанову №15227 ухвалили 272 голосами.

12 травня у Верховній Раді України відкрили виставку, присвячену одному з найтяжчих злочинів радянського режиму - 82-м роковинам депортації кримськотатарського народу 1944 року.

17 травня у столиці Туреччини відбувся мітинг до 82-х роковин депортації кримськотатарського народу - учасники вшанували пам’ять жертв трагедії та наголосили на необхідності відновлення історичної справедливості.

* * *

Пам’ятні заходи з нагоди цієї дати відбулися і в регіонах. Зокрема, у Вінниці 18 травня вшанували пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, піднявши національний прапор кримськотатарського народу. «18 травня в Україні відзначають День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У Вінниці на знак підтримки боротьби за права та свободу кримських татар підняли національний прапор кримськотатарського народу», - йдеться у повідомленні Вінницької ОВА.

Згідно з повідомленням, участь у заходах взяли очільники обласних ОВА та облради, а також представники кримськотатарської спільноти, студентська та учнівська молодь і громадськість міста. Право підняти національний прапор кримськотатарського народу надали Феріде та Сулейману Расуловим.

Діти зачитали вірш «Киримда калди» («Те, що ми залишили в Криму»).

* * *

Своєю чергою, у Львові біля ратуші представники кримськотатарської громади спільно з представниками міста також вшанували пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.

Як повідомила Львівська міська рада, вшанування розпочали з виконання Державного Гімну України та кримськотатарського національного гімну Ant etkenmen. До заходу долучився перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко. "Сьогодні сумний день в історії нашої держави та історії наших народів. Ми сьогодні тут, бо багато людей у боротьбі за нашу незалежність, на жаль, загинули. Нашим обов’язком є пам’ятати про них - про десятки людей, яких ми знали і яких не знали. Те, що ми можемо зробити сьогодні, - це боротися", - зазначив Москаленко.

Народний артист України Джеміль Каріков наголосив, що кримські татари, незважаючи на гноблення та депортацію, зберегли свою мову, релігію, культуру, традиції та пам’ять про батьківщину. "Це були надзвичайно складні роки: дехто жив у наметах, згодом будував власні будинки на пустирях. Але навіть за таких обставин повернення до Криму означало повернення додому - до свого коріння та честі", - зазначив Каріков.

Після виступів представник Духовного правління мусульман Криму, імам Едем Баснаєв, провів спільну молитву - дуа - за жертвами депортації та всіма, хто сьогодні бореться за свободу України й Криму.

* * *

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров заявив, що Росія у тимчасово окупованому Криму продовжує політику репресій та переслідувань активістів і намагається знищити все українське та кримськотатарське.

«Сьогодні День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – одного з найстрашніших злочинів радянського режиму. 18 травня 1944 року почалася насильницька депортація кримських татар з Криму. Людей вивозили цілими родинами у товарних вагонах, без права вибору, без права повернення. Десятки тисяч загинули від голоду, хвороб і нелюдських умов в перші роки вигнання», - ідеться у повідомленні.

За словами Умєрова, метою імперської політики було не лише виселення. Метою було стерти корінний народ з його рідної землі, знищити його голос, пам'ять і право на власну ідентичність. Сьогодні Росія продовжує ту саму політику в окупованому Криму – через репресії, арешти, тиск на кримських татар, переслідування активістів і спроби знищити все українське та кримськотатарське на півострові.

«Але ні депортація, ні десятиліття переслідувань не змогли зламати кримськотатарський народ. Вшановуємо пам'ять усіх жертв депортації. І продовжуємо боротьбу за вільний Крим, у якому кримські татари житимуть на своїй землі – вільно і без страху. Крим – це Україна», - наголосив Умєров.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #21 за 22.05.2026 > Тема "Крим - наш дім"