Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4657)
З потоку життя (7300)
Душі криниця (4350)
Українці мої... (1731)
Резонанс (2454)
Урок української (1007)
"Білі плями" історії (1886)
Крим - наш дім (1641)
"Будьмо!" (273)
Ми єсть народ? (267)
Бути чи не бути? (513)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (311)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРЕМ╤Я ╤МЕН╤ ╤ВАНА ФРАНКА
Держкомтелерад╕о продовжу╓ прийом твор╕в на здобуття прем╕╖ ╕мен╕ ╤вана Франка у галуз╕...


ЕКОНОМ╤СТ НАПИСАВ ФАНТАСТИЧНИЙ РОМАН ПРО НАШЕ МАЙБУТН╢
Олександр Савченко презентував англомовний переклад сво╓╖ книги “Ескалац╕я. Битва...


НАПОЛЕОН ОРДА ╤ УКРА╥НА
Польський художник Наполеон Орда через багато рок╕в п╕сля сво╓╖ смерт╕ збер╕га╓ пам’ятки...


СВ╤Т ЖИВОПИСУ КАТЕРИНИ ГРИЦЕНКО
Вона мр╕яла вступити в художн╕й коледж, щоб стати художницею, але доля склалася по-╕ншому…


В╤ДДАТИ ШАНУ ПОМЕРЛИМ
Наш╕ традиц╕╖




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2026 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 24.04.2026
ЗАСП╤ВА╢ СОЛОВЕЙКО ТА НА СВЯТО ЮРА...

23 кв╕тня – свято великомученика Юр╕я Поб╕доносця.

За народним календарем укра╖нц╕в, його можна назвати «днем пастух╕в». Господар╕ починали пасти кор╕в чередою, а не ╕ндив╕дуально «припасати». Окремо на луз╕ випасали теляток. У Карпатах проводили на полонини в╕вчар╕в з отарами оець.

Прикметно, що на Юра в╕д малого до старого топтали ряст (веснян╕ кв╕ти) ╕ примовляли: «Топчу-топчу ряст-ряст, Бог здоров’я дасть-дасть. Як я буду топтати, Бог здоров’я мус дати!». Сп╕вчутливо ставилися до тих, хто вже не м╕г топтати рясту – безнад╕йно хворих.

Вмивали оч╕ ранковою росою, щоб добре бачили; голову, аби не бол╕ла.

Знахар╕ збирали ранн╕ л╕карськ╕ рослини.

До свята Юра намагалися пос╕яти ячм╕нь ╕ цибулю.

Марнов╕рн╕ люди зашивали у сорочку грош╕ ╕, одягнувши ╖╖, йшли до церкви, бо були впевнен╕, що завдяки таким маг╕чним д╕ям стануть багатими.

Народн╕ прикмети:

-Якщо засп╕ва╓ соловейко та на свято Юра – травень ╕ все л╕то будуть теплими.

-Висок╕ трави – широк╕ покоси.

-Дощ на Юра – мокрий с╕нок╕с.

-Гр╕м на Юра – буде у пол╕ баюра.

Побутують перекази, що молитва до Святого Юра обер╕га╓ в╕д укус╕в зм╕й. В ╕конопис╕ його зображають як Зм╕╓борця на кон╕, який вбива╓ списом зм╕я (лихого).

 

МИРОНОСИЦ╤

26 кв╕тня – Нед╕ля святих ж╕нок-мироносиць, перех╕дне свято у церковному календар╕, яке в╕дзначають у третю нед╕лю п╕сля Великодня. У цей день також згадують Йосипа Ариматейського ╕ Никодима – та╓много учня ╤суса Христа.

Ж╕нки-мироносиц╕ (у Святому Письм╕ згаду╓ться про с╕мох: Мар╕я Магдалина, ╤оанна, Сусанна, Мар╕я Клеопова, Солом╕я, Марфа ╕ Мар╕я Лазар) у н╕ч на Воскрес╕ння ╤суса Христа прийшли до Гробу Господнього, щоб за ╕удейським звича╓м намастити ╤сусове т╕ло ароматичними маслами (миром). Тому ж╕нок звали мироносицями.

У ╢вангел╕╖ в╕д ╤вана говориться, що першою до Гробу п╕д╕йшла Мар╕я Магдалина. Коли вона побачила, що ╤суса нема, почала г╕рко плакати, ридати, бо подумала, що т╕ло викрали. Тут перед нею постали два ангели ╕ сам ╤сус Христос, якого вона не вп╕знала. ╤сус дозвилив ╕й спов╕стити ╕ншим ж╕нкам й апостолам, що В╕н Воскрес.

У християнств╕ ж╕нок-мироносиць вшановують за те, що вони не побоялися гон╕нь ╕ першими прийшли до Гробу Господнього, першими спов╕стили св╕ту Добру Новину про Воскрес╕ння ╤суса Христа.

Слово «мироносиц╕» тепер в Укра╖н╕ набуло ширшого значення. Такими називають ж╕нок-волонтер╕в, ж╕нок-л╕кар╕в (насамперед в╕йськових), медсестер, сан╕тарок, як╕ доглядають за пораненими укра╖нськими б╕йцями...

У народн╕й культур╕ укра╖нц╕в цей день вважа╓ться ж╕ночим святом, а вс╕ ж╕нки – ╕менинницями, мироносицями. Чолов╕ки мають вручати ╖м подарунки.

Колись обрядовою ╖жею була смажена я╓шня. Ж╕нки збиралися групами ╕ готували ╖╖ сп╕льно.

Нед╕ля Мироносиць завершувала весняну молод╕жну обрядов╕сть Радоницького тижня (Радуницю).

Ще одна ц╕кава традиц╕я – кумування. Д╕вчата називали одна одну кумою. А згодом почасти таки ставали кумами...

 

СТЕЛИСЯ, БАРВ╤НКУ!..

╢ в укра╖нц╕ звича╖, обряди, традиц╕╖, як╕ не пов’язан╕ з конкретними днями, ╕менами святих, под╕ями. Вони приурочен╕ порам року, м╕сяцям, птахам (жайворонку, ласт╕вц╕, лелец╕, журавлю...), рослинам...

Наприклад, кв╕тень проходить п╕д «знаком» барв╕нка. Саме у кв╕тн╕ зацв╕та╓ барв╕нок, а зелений кол╕р свого листя збер╕га╓ протягом усього року, нав╕ть узимку п╕д сн╕гом. На м╕сц╕ старих опалих листочк╕в (нав╕ть важко побачити ╖х пожовт╕ння) швидко виростають молод╕. Так у народн╕й уяв╕ поста╓ образ в╕чност╕ (довгов╕чност╕) , самов╕дродження, самов╕дновлення.

Барв╕нок впл╕тали у шлюбний в╕нок ╕ коси наречено╖, ним прикрашали вес╕льний коровай, великодн╕й кошик ╕ св╕чку, тим паче, що Великдень ми святку╓мо здеб╕льшого у кв╕тн╕ ╕ лише зр╕дка у травн╕. У садку, на клумбах господин╕ завжди висаджували цю н╕жну рослину. ╤ не т╕льки для краси, естетичного задоволення, насолоди, а й з л╕кувальною метою.

Барв╕нок ╓ символом дитинства, чистоти, непорочност╕, безгр╕шност╕. Тому його висаджували виключно на могилах д╕тей, померлих нехрещених немовлят.

Д╕ти, як т╕льки побачили, що зацв╕в барв╕нок, вранц╕, допоки не спала роса, босон╕ж топтали його, перекочувалися по ньому (робили це злегка), щоб здоровими були, барв╕нковою росою вмивали оч╕, щоб н╕коли не втратили зору, а д╕вчатка ще й вмивали волосся росою, аби мали довг╕ пишн╕ коси.

Старш╕ люди також топтали барв╕нкову росу, щоб ╕ вони здоровими були, ще довго прожили.

Букетики барв╕нку д╕ти несли у подарунок мам╕...

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 24.04.2026 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=27815

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков