Версiя для друку Обговорити в форумi

5 квітня – Вербна неділя, одне з найважливіших християнських свят, шоста неділя Великого посту, яку завжди відзначаємо за тиждень до Великодня. Саме свято символізує Вхід Ісуса Христа до Єрусалиму.

Згідно з Євангелієм, Ісус Христос за кілька днів до своєї смерті в’їхав до Єрусалиму на молодому віслюку. (Ця тварина спокійна і працьовита, символізує смиренність). Мешканці міста зустрічали Ісуса Христа як Месію, кидаючи до його ніг пальмові гілки (знак поваги і шани). Усі вигукували: «Осанна!», що означає спасіння. Ця подія ознаменувала визнання Ісуса Христа як Царя Світу і Спасителя... А вже згодом ті ж мешканці вигукували: «Розіпни!».

Свято Вербної неділі до прийняття христинства на теренах сучасної України ще називалося Вербицею. Наші пращури-язичники шанували вербу за її чудодійність, з розквітлою вербою зустрічали весну. Вона замінила пальму. Адже невдовзі язичницькі традиції підлаштували під церковнийобряд.

Святкування Вербної (Квітної) неділі в Україні супроводжується багатьома обрядами, миряни дотримуються усталених звичаїв. Про деякі найголовніші з них...

У Вербну неділю християни ідуть до церкви, щоб освятити гілочки верби. З них навіть виготовляли своєрідні букети.

Після освячення легко торкаються один одного гілками і примовляють: «Не я б’ю, верба б’є. За тиждень – Великдень...». Вважається, що освячені вербові галузки мають захисну силу, приносять у дім добробут, здоров’я та щастя. Вона – оберіг. Її кладуть за ікони, або ставлять у вази з водою, щоб жовше була «живою», не засихала.

Вербна неділя є початком Страсного тижня – найважливішого період Великого посту, який завершується святом Воксресіння Христового, Великоднем. У цей день (як і в будь-якку неділю, велике свято) не можна без нагальних потреб займатися важкою фізичною працею, тим паче сваритися, допускати негативні думки, лиходіяти. Потрібно більше молитися.

Народна прикмета:

-Якщо у Вербну неділю гарна погода, то літо буде теплим і врожайним; дощ – на вологе літо.

СТРАСНА СВІЧКА – ОБЕРІГ!

Останній четвер перед Великоднем – Страсний, Чистий. Цього року він припадає на 9 квітня.

У церквах відправляють останню у часі Великого посту Хресну дорогу. Після кожної стації священик «облачається» (перевдягається) в інший священичий одяг. Протягом усього Богослужіння парафіяни тримають у руках запалені свічки чи лампадки. Опісля з «живим вогнем» ідуть додому й обходять все помешкання. Свічку не гасять, допоки вона не догорить до невеличкого недопалка. Найчастіше ставлять її біля ікон. Полум’я страсної свічки має оберігати дім і господарів від усього лихого. Таку свічку ставлять біля людини, яка важко занедужала.

На Страсний четвер перестають писати писанки. Зате колись у печах випікали (або пекли) сіль, яка призначалася для великоднього кошика. Для її отримання: жменьку солі загортали  клаптик лляного полотна і клали на жар від дров. Вона також наділялася обереговою силою, захищала від «поганого ока» (вроків, зуречень).

Вважалося (але тільки не за церковними канонами), що у Чистий четвер хочуть сповідатися тільки найбільші грішники...

Народні прикмети:

-Яка погода у Страсний четвер – такою буде на Провідну неділю.

-Тиха погода – гарний Великдень.

Загалом, Страсний четвер – день тиші. Не можна гучно розмовляти, сваритися, лаятися, навіть гримнути на кота чи собаку.

Кажуь: «Якщо на Чистий четвер пташки не співають, то вони у смутку, бо Ісуса Христа ведуть на страту».

У народі кажуть...

ОЖИВЛЕННЯ

-Тільки у квітні природа починає оживати.

-Землю тільки тоді засівати, коли вона оговталася від морозу.

-Тиха ніч – погожий ранок.

-Весняне сонце день красить.

-У квітні трава низька, а в травні вона густа.

-Мокрець розпустився вранці і щзалишається відкритим весь день – до хорошої погоди.

-Не лихо, коли початок квітня буває холодним.

-Спали весняні води – чекай доброї погоди.

-Барвінок щойно виткнувся і відарзу зацвів – буде багато трави.

-Береза випустить листя перед кленом – літо буде жарке.

-Якщо увечері дрібний дощ не перетворився на велику грозу – наступного дня випогодиться.

-Кури линяють після спеки – перед тривалими похолоданнями.

-У квітні посуха – не на добро.

-«Низьке» небо, обвислі хмари – на дощ.

-У жайворонка і соловейка  весною одні пісні, але кожен по-своєму хвалить весну.

-Вранці жайворонок заспівав при ясному сході сонця, а ввечері стих і небо потемніло – погода погіршиться.

-Стрімко росте (підіймається ввись) очерет – на вологе літо.

-Медунки розквітлої багато – буде щедрий медозбір.

-Часті тумани над полем – добра ознака для майбутнього врожаю, для росту хлібних злаків.

-Багато молодого моху – на врожай грибів, але літо буде з дощами.

Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 03.04.2026 > Тема "Душі криниця"